11.08.2022 Справа №607/9584/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Військової служби правопорядку у збройних силах України Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку.,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Колодрібна Заліщецького р-н Тернопільської обл., українця, громадянина України, оператора 2 взводу РЕБ в/ч НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -
Як встановлено в судовому засіданні, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби мобілізованим на підставі Указу Президента України від 24.02.2022, та займаючи посаду оператора 2 взводу РЕБ в/ч НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців. Проте всупереч наведеним вимогам Статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду солдат ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за наступних обставин: 19.07.2022 солдат ОСОБА_1 був відсутній на ранковому шикуванні підрозділу яке проводиться о 08:30 ранку відповідно до розпорядку дня. Відсутність солдата ОСОБА_1 було виявлено командиром 2-го взводу роти РЕБ старшим лейтенантом ОСОБА_2 , про що було письмово повідомлено рапортом командира військової частини НОМЕР_1 . 19.07.2022 солдат ОСОБА_1 прибув у розташування підрозділу о 10:15 про що повідомив свого безпосереднього командира. Довідок, які б підтверджували його законну відсутність у війсьоковій частині не надавав. Солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призивом по мобілізації, займаючи посаду оператора 2 взводу РЕБ військової частини НОМЕР_1 , діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та пообіцяв в подальшому не вчиняти подібного роду правопорушень.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення від 21 липня 2022 р., рапортом в/о командира роти РЕБ військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2022, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №140 від 21.05.2022 року.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, його майновий стан, те, що останній визнав свою вину у вчиненому та щиро розкаявся, а тому приходить до переконання, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.Однак враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд вважає за необхідне звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 15, 36, 172-15, 268, 283, 284, 287, 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення зОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двісті дев'яносто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 930,00 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять гривень 00 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяВ. В. Ромазан