ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2022Справа № 910/7382/22
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР"
про стягнення 2 802,20 грн.,
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" про стягнення 2 802,20 грн.
Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, належними доказами надсилання заявником копії позовної заяви є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу учасників справи.
Однак, усупереч наведеним вище вимогам, у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви позивачем надано, зокрема, оригінал опису вкладення у цінний лист від 09.08.2022, який не містить номеру поштового відправлення.
Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен бути оформленим відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділення на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так суд зазначає, що відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Проте в позовній заяві містяться копії документів завірені з відмітками: згідно з оригіналом інспектором з кадрів Коваленко І.
Разом з цим, суд зазначає, що позовна заява не містить жодних доказів, які б свідчили про наявність у вищевказаної особи повноважень, щодо засвідчення копій зазначених документів.
Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити без руху позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:
- оригіналу опису вкладення до поштового відправлення, який повинен бути оформленим відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку (із зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення), а також оригінал розрахункового документу (фіскальний чек), виданий поштовим відділення на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- відомостей, щодо наявності повноважень у інспектора з кадрів Коваленко І. засвідчувати копії документів.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько