Справа № 484/4643/19
Провадження № 1-кп/484/38/22
22 серпня 2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150110002619 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, який має повну загальну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:
-07.06.2004 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік;
-31.03.2006 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки;
-05.04.2007 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
-04.02.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 125 КК України до 200 год. громадських робіт;
-27.09.2017 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 01.11.2018 року, ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку випробування,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4
потерпілі - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_7
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
17.09.2017 року близько 18:00 год. ОСОБА_3 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 та знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відпочивали та вживали алкогольні напої. В ході відпочинку ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння почав словесно ображати свою співмешканку ОСОБА_8 у присутності своїх товаришів. В ході словесного конфлікту, сидячи за столом, ОСОБА_3 наніс один ляпас по обличчю своєї співмешканки, після чого остання встала із-за столу та пішла в іншу кімнату будинку. В свою чергу ОСОБА_3 , перебуваючи у збудженому стані пішов до кімнати та почав спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді ударів по обличчю. Вказані дії ОСОБА_3 зупинила ОСОБА_11 , котра зайшовши до кімнати зробила зауваження. Після чого, ОСОБА_8 вибігла на подвір'я приватного будинку. ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень своїй співмешканці, вибіг на вулицю в слід за нею. Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , вибігаючи на вулицю, схопив рукою полімерну пляшку з бензином для заправки бензопили, яка знаходилася в прихожій будинку. Відчинивши пляшку з бензином, усвідомлюючи, що об'єктом його злочинного посягання є здоров'я ОСОБА_8 , діючи умисно, розуміючи наслідки, що можуть настати, умисно жбурнув вказану пляшку з бензином в область спини ОСОБА_8 , частина вмісту якої, від контактування, потрапила на верхній одяг останньої. Після чого, ОСОБА_3 , підійшовши до ОСОБА_12 , яка знаходилася на порозі вказаного будинку та палила цигарку, взявши у неї недопалок, кинув його в бік своєї співмешканки ОСОБА_8 , внаслідок чого остання почала горіти, спричинивши тим самим тілесні ушкодження у вигляді опікової хвороби внаслідок опіку полум'ям 85% II АВ-ІІІ ст. шиї, тулуба, кінцівок, яка ускладнилася поліорганною недостатністю, що підтверджується наявністю опікових поверхонь в області шиї, тулуба (грудної клітини та живота), верхніх та нижніх кінцівок, наявності розладу кровообігу внутрішніх органів у вигляді нерівномірного їх кровонаповнення, з порушенням реологічних властивостей крові, дряблісті, набухання та набряку м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку, дистрофічних змін внутрішніх органів (легень, печінки, нирок), які було підтверджено гістологічним дослідженням в ході проведення судово-медичної експертизи. 07.10.2017 року о 09 год. 40 хв. від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 померла в опіковому відділенні міської лікарні № 3 м. Миколаєва.
Нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з наслідками, що настали.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини не визнав та пояснив, що 17.09.2017 року близько 18:00 год. до нього додому приїхала ОСОБА_13 на таксі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. На його запитання про те, що сталося, вона відповіла, що батьки її до нього не пускають, а згодом прийшов ОСОБА_14 , щоб іти на річку ловити рибу. Він запропонував їй поїсти, поспати та помитися, вона відмовилась і наполягла на тому, щоб вони пішли разом на річку. Вони пішли на річку разом із ОСОБА_14 , взяли горілки, прийшли на річку, полізли у воду та почали ловити рибу руками. Він чув, як ОСОБА_15 з кимось розмовляє по телефону і кричить, веде себе неадекватно. На його запитання, що сталося, вона відповіла, що їй телефонувала мати і сказала, що якщо вона зараз не буде вдома, то вона позбавить її батьківських прав. Він сказав ОСОБА_16 , щоб та не пила горілку, а викликала таксі і їхала додому, запропонував розрахуватись з таксистом. Проте вона відмовилась, він із ОСОБА_17 продовжили ловити рибу, а ОСОБА_15 продовжила розмовляти по телефону, кричала, продовжувала пити горілку, яку сама собі наливала з пляшки. Коли вони вибрались з води, горілки залишилось дуже мало і вони забрали у Віри пляшку. По дорозі додому, ОСОБА_15 сварилась по телефону, коли вони прийшли додому, вона пожарила риби, допила ту горілку, сиділа на порозі і ще з кимось розмовляла по телефону, а потім прийшла ОСОБА_18 , ОСОБА_15 зазвала її до них у хату, щоб вони разом випили і ОСОБА_19 потім пішла. Випивши разом горілки, ОСОБА_15 і ОСОБА_19 вийшли з приміщення будинку, сиділи на порозі, курили, спілкувалися і тут забігла ОСОБА_19 та почала кричати, що ОСОБА_15 горить. Вони ще не встигли вийти, як тут зайшла ОСОБА_15 , у неї були плями на грудях, шиї, попалене волосся, він спитав у неї, що ж вона робить, на що вона спершу мовчала, а потім лягла на диван і почала кричати. Він був постійно коло ОСОБА_20 , вона дуже кричала, він давав їй води, викликав швидку допомогу. Коли приїхала швидка допомога, ОСОБА_15 розмовляла із лікарем, а вони на носілках донесли її до карети швидкої допомоги. Він сказав лікарям, що є її сумочка і паспорт, але вони сказали, що їм нічого не потрібно і увезли ОСОБА_21 . Потім приїхала поліція, допитали його та ОСОБА_22 . Він пропонувала поліцейським взяти на експертизу речі з місця події, але вони відмовились, лише фотографували. Поліція спитала в нього, а де ж поділася ОСОБА_19 , а ОСОБА_19 вже пішла до приїзду швидкої допомоги, вкрала в нього 200 грн. і втекла на навчання в Мариновку. Коли вже поїхала поліція, вони сіли в таксі і поїхали в реанімацію відвідати ОСОБА_21 , його до неї пустили, вона з ним розмовляла, на його запитання про те, навіщо вона це зробила, ОСОБА_15 відповіла, що це вона так захотіла, бо їй все набридло. Коли він вийшов з лікарні, в його адресу з боку потерпілих почались погрози, він віддав паспорт ОСОБА_20 її матері і поїхав. Його викликали у поліцію, говорили, що проти нього ведуть справу, після чого він поїхав на програму «Говорить Україна», де допитували його і ОСОБА_22 , просили в нього номер телефону матері Віри, але вона відмовилась з'явитись, телефонували слідчому, розмовляли з родичкою потерпілої, яка повністю розповіла, який ОСОБА_15 вела спосіб життя. Коли він приїхав з програми, його одразу оголосили у розшук, але ніхто його не шукав, а він сам прийшов до поліції розібратись.
Стверджував, що померла ОСОБА_13 вчинила самогубство шляхом самопідпалу через довгі знущання психологічного характеру з боку її матері, а також на фоні регулярного вжиття алкогольних напоїв. Він злочину не вчиняв, що і просить врахувати під час винесення судового рішення.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , який був допитаний в судовому засіданні, суперечать іншим доказам, які були досліджені судом.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю померлої ОСОБА_23 , яка до дня смерті проживала в цивільному шлюбі із ОСОБА_3 , який весь час її бив. 17 вересня 2017 року їй зателефонувала мати ОСОБА_24 та повідомила, що ОСОБА_15 облила себе бензином і підпалила, з телефону вона почула, що ОСОБА_21 повезли до районної лікарні. Коли вона приїхала до лікарні, ОСОБА_15 була у реанімаціному відділенні, знаходилась у шоковому стані, була прив'язана до каталки, майже вся чорна. Лікарі її попередили, що у доньки немає шансів, її капали і на ранок вона прийшла до тями. Після чого вони вирішили везти її до опікового центру в місто Миколаїв, домовились із лікарями, з нею поїхав батько і лікар-анестезіолог, вона вже почала розмовляти і сказала батькові, що це не вона зробила, а ОСОБА_3 . У лікарні донька розповідала, що ОСОБА_3 її бив і заставляв пити, а її паспорт і трудова книжка були у ОСОБА_24 . В лікарні з донькою вона не була, так як доглядає за двома онуками - дітьми ОСОБА_20 , але донька їй казала у телефонній розмові, що, як вийде з лікарні, то посадить ОСОБА_3 , бо він їй постійно погрожував, що щось зробить з дітьми. В опіковому центрі донька знаходилась 16 діб, була в свідомості, просила пробачення і казала, що це не вона, це ОСОБА_25 зробив, а ОСОБА_19 все бачила, казала, що вона тікала по двору від ОСОБА_24 і відчула хлопок, після якого запалала.
Цивільний позов підтримує і просить задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що півроку до дня смерті його покійна донька ОСОБА_26 проживала із ОСОБА_3 . Він з дружиною неодноразово забирали її з оселі ОСОБА_3 , бо вона постійно була побитою. Забирати доньку їх просила мати ОСОБА_3 , яка казала, що він її вб'є. Донька не зверталась до поліції, щоб притягти ОСОБА_3 до відповідальності, бо боялась, що ОСОБА_3 покалічить її дітей, тому й поверталась до нього. 17 вересня 2017 року під вечір затефонувала мати ОСОБА_24 і повідомила, що ОСОБА_15 себе підпалила і її повезли до районної лікарні. Коли він з дружиною приїхали до лікарні, то лікар сказав, що у доньки немає шансів, вона була обгоріла, більше - із-заду. Він був присутній під час траспортування доньки до ОСОБА_27 опікового центру, донька була в свідомості, відчувала сильний біль. Вона сказала йому, що це не вона зробила, а ОСОБА_24 . В лікарні стан доньки дещо покращився, вона навіть почала ходить по палаті, при цьому казала, що, якщо виживе, то поїде до Києва, щоб покарати ОСОБА_24 , щоб він за все відповів.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що померла ОСОБА_13 є його сестрою. Спочатку сестра просто спілкувалась з ОСОБА_24 , а потім, десь у 2016-2017 роках, почала проживати із ним. Його мати, потерпіла у справі, неодноразово їздила забирати ОСОБА_21 від ОСОБА_24 , бо він її бив, а мати ОСОБА_24 телефонувала і казала, щоб приїздили і забирали ОСОБА_21 . Під час їхніх зустрічей із сестрою, на тілі та обличчі ОСОБА_20 він бачив синці, сестра казала йому, що це ОСОБА_24 спричинив їй тілесні ушкодження. Він вмовляв сестру не жити з ОСОБА_24 , говорив, що краще б вона жила із дітьми, а вона відповідала, що боїться ОСОБА_3 , бо він погрожує їй та дітям. Вона щоразу поверталася до ОСОБА_3 саме через його погрози, вела нормальний спосіб життя.
Крім того, повідомив, що в 2017 році він чув, як, спілкуючись телефоном із його другом ОСОБА_29 , ОСОБА_24 повідомив, що облиє ОСОБА_30 бензином та підпалить. При цій розмові були присутні він, його дружина і подружжя ОСОБА_29 .
Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що є невісткою родини потерпілих. Десь за три тижні до розглядуваної події, вона із мамою померлої ОСОБА_23 іздили забирати ОСОБА_21 від ОСОБА_24 , при цьому ОСОБА_15 була вся побита, в неї було синє обличчя та руки, а ОСОБА_24 був неадекватний, погрожував їм, ображав їх нецензурною лайкою. Віра розповідала, що вона не бажала вживати алкоголь, а ОСОБА_24 її примушував, бив її та вона не йшла від нього, бо він погрожував їй заподіяти лихо її дітям. Коли ОСОБА_15 перебувала в Миколаївській опіковій лікарні, то вона провідувала її там і чула, як ОСОБА_15 неодноразово повторювала, що це з нею зробив ОСОБА_24 . До подій, що сталися, вона чула, як в телефонній розмові із знайомим її чоловіка ОСОБА_32 сказав, що його «задовбала ця Віра», що він її облиє і спалить.
Свідок ОСОБА_10 , будучи двічі допитаною в судовому засіданні, пояснила, що 17 вересня 2017 року вона зустрілася в центрі села Кам'яний Міст з ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_9 . ОСОБА_15 запропонувала їй піти разом з ними до будинку ОСОБА_24 , щоб відпочити та поспілкуватися. Вони прийшли до будинку ОСОБА_24 , ОСОБА_15 почала чистити рибу, а потім засмажила її. Вони вчотирьох зайшли до кімнати будинку та сіли за стіл. Царинний та ОСОБА_14 вживали алкоголь, вона разом з ОСОБА_35 також випили один раз по ковтку і більше не пили. Через деякий час ОСОБА_24 почав вимагати від ОСОБА_20 дати йому гроші, щоб купити ще горілки, вдарив її рукою в обличчя. Після удару ОСОБА_15 вибігла в іншу кімнату, одразу за ОСОБА_35 пішов ОСОБА_24 , а вона пішла вслід за ними. Коли вона зайшла до кімнати, де була ОСОБА_15 , то побачила, що ОСОБА_24 її б'є. Вона сказала ОСОБА_24 : «що ти робиш? Ти ж її вб'єш!», а ОСОБА_24 відповів: «Все, мала, успокойся!» Потім ОСОБА_15 почала тікати, ОСОБА_24 пішов за нею, схопив її за руку та не відпускав, почав погрожувати ОСОБА_16 , що він її вб'є та говорив, щоб вона віддала йому гроші. Віра плакала і просила, щоб він її не бив. Віра вирвала руку, яку тримав ОСОБА_24 та почала вибігати на вулицю, ОСОБА_36 побіг слідом за ОСОБА_35 , а вона побігла за ОСОБА_37 . Коли ОСОБА_36 вибігав за ОСОБА_35 , то вона бачила, що він взяв пляшку, в якій знаходився бензин для заправки пили. Вибігши на вулицю, вона побачила, що ОСОБА_36 схватив ОСОБА_21 за руку та знову почав погрожувати, а ОСОБА_15 стала перед ОСОБА_37 на коліна і почала благати, щоб він нічого їй не робив. Стоячи на вулиці, вона взяла цигарку та закурила. ОСОБА_36 знову наніс декілька ударів по обличчю ОСОБА_16 , а потім ОСОБА_15 почала тікати від ОСОБА_38 , але він, в свою чергу, відкрутив пробку на пляшці з бензином та кинув нею по ОСОБА_16 . Вона добре пам'ятає, що відкрита пляшка з бензином попала ОСОБА_16 в нижню ділянку спини, де вона й була потім сильніше обгоріла. Потім ОСОБА_15 почала бігти, але ОСОБА_36 взяв у неї недопалок цигарки та кинув недопалком у Віру в ділянку спини. Віра одразу загорілася, вона дуже сильно злякалася, а ОСОБА_24 , в свою чергу, пішов до будинку, де весь цей час знаходився ОСОБА_39 і на вулицю не виходив. Віра почала бити себе руками по спині, щоб загасити полум'я. Вона забігла в хату з криком, що ОСОБА_15 горить, увімкнула воду в шланзі і почала тушити ОСОБА_21 , ще просила ОСОБА_21 , щоб та до неї підтягнулась, щоб дістати до неї струменем води. Потушивши ОСОБА_21 , вона почала просити ОСОБА_24 та ОСОБА_14 , які вже вийшли на вулицю, щоб вони викликали швидку допомогу, на що ОСОБА_24 сказав, що непотрібно ніякої швидкої допомоги, так як зі швидкою приїде і поліція. Вона вирвала з рук ОСОБА_24 мобільний телефон та зателефонувала до швидкої. Приїзду швидкої допомоги вона не дочекалась, так як ОСОБА_24 їй сказав, щоб вона негайно йшла додому та навіть якщо їй будуть телефонувати з поліції, щоб вона говорила, що нічого не бачила і нічого не чула. Вона пішла додому, а потім попросила свого брата, щоб він завіз її на навчання до Маринівського коледжу. Коли вона вже йшла додому, то зустріла матір ОСОБА_24 .
Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні пояснив, що близько двох років тому зустрів ОСОБА_28 на горіховому базарі, який повідомив йому, що його дружина щось сказала його сестрі про Царинного, дружина сказала, що треба їй зателефонувати все з'ясувати, бо вона її не знає і ніколи не бачила. Після цього, вони приїхали до будинку ОСОБА_28 , зателефонували до Царинного, він сказав, що його жінка нічого не казала, трохи пізніше передзвонила ОСОБА_13 , розмовляла із його жінкою і сказала, що вона її ніколи не бачила і не розмовляла із нею. Під час телефонної розмови був присутній він, його дружина і ОСОБА_28 з жінкою. Ніяких погроз з боку обвинуваченого він не чув.
Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні пояснила, що десь о 06-07 годині ранку, рік не пам'ятає, вони зустріли ОСОБА_28 , який сказав, що вони з чоловіком нібито пліткували про Царинного. Вони поїхали до ОСОБА_28 додому розібралися, спочатку по телефону поговорили із ОСОБА_24 , а потім на цей же номер телефону їй перетелефонувала сестра ОСОБА_42 . Про що ОСОБА_3 говорив у телефонній розмові з ОСОБА_28 , вона не чула, але розмова була схожа на якийсь конфлікт.
Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_44 є його двоюрідною сестрою. 17.09.2017 року ввечері вона прийшла до нього додому і попросила відвезти її в Мариновку, нічого незвичного у її поведінці він не помітив, а вона йому нічого не розповідала. Він відвіз ОСОБА_19 до с. Маринівка, на їх шляху ОСОБА_19 давала йому гроші на заправку автомобіля, 2 купюри по 100 грн. ОСОБА_3 він знає протягом 3-5 років, бувало таке, що люди в селі були на нього трохи злі.
Свідок ОСОБА_45 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_18 є її донькою, вони проживають в с. Кам'яний Міст. 17.09.2017 вона була на роботі у м. Первомайську, де знаходилась її донька, їй не було відомо. Про подію, що відбулась, вона дізналася, коли до доньки приїхала поліція, доньку допитували у її присутності. Донька їй казала, що коли вона восени 2019 року проживала у м. Первомайську на Дроздовці, то ОСОБА_3 їй погрожував, щоб вона змінила свої показання, але з приводу погроз вони нікуди не зверталися. Між її родиною та ОСОБА_3 були неприязні відносини через те, що він стріляв по ногах іншої її доньки, було кримінальне провадження.
Свідок ОСОБА_46 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає у м. Миколаєві і на початку жовтня 2017 року, на прохання свого друга ОСОБА_47 , вона відвідувала ОСОБА_30 в опіковому відділенні лікарні. Коли вона побачила ОСОБА_21 в лікарні, то ОСОБА_15 була в жахливому стані, обличчя було набрякше та все забинтоване, а через бинти проступала кров. Вона допомагала здійснювати догляд за ОСОБА_35 , купувати все необхідне. Весь час перебування в лікарні ОСОБА_15 була в свідомості. У неї була розмова з ОСОБА_35 про те, що сталося і ОСОБА_15 розповіла, що жила с чоловіком ОСОБА_37 , співмешканцем, жили вони погано, він її постійно принижував, примушував її з ним вживати алкогольні напої і врешті він кинув у неї пляшкою з горючою рідиною під час чергового скандалу, вона обернулась і зрозуміла, що горить. Також ОСОБА_15 казала, що на місці події була присутня якась дівчина, яка все бачила. Крім того, ОСОБА_15 розповідала, що завжди боялась свого співмешканця ОСОБА_38 через те, що він її постійно ображав та бив.
Свідок ОСОБА_48 пояснив, що є лікарем швидкої допомоги. Року та місяця він не пам'ятає, але пам'ятає, що надійшов виклик з с. Кам'яний Міст, на в'їзді до села їх зустріла жінка, показала, куди їхати. Йому сказали, що жінка облила себе бензином, у неї обширні опіки. У дворі будинку, до якого вони приїхали, були два чоловіки і одна жінка, що їх зустрічали і, здається, ще дві жінки були. Потерпіла знаходилась у будинку в кімнаті, лежала на дивані. У неї були обширні опіки 80 чи 90 % тіла, вона була у збудженому стані, свідомість була сплутана. На питання, що сталось, потерпіла сказала, що облилась бензином сама. В жінки була сплутана мова, початкова стадія шоку. На місці події був присутній обвинувачений. Першу допомогу жінці надавав він та фельдшер ОСОБА_49 , з яким потім вони і транспортували потерпілу до лікарні. Під час транспортування, з відповіді потерпілої він зрозумів, що вона облилась бензином і підпалила себе, був присутній сильний запах гарі, запаху алкоголя він від потерпілої не почув.
На думку суду, пояснення хворої ОСОБА_8 , передані лікарем ОСОБА_50 у його показаннях, не можна вважати об'єктивним відображенням події, що сталася, оскільки, за його ж показаннями, потерпіла знаходилась у шоковому стані, її свідомість була сплутана, тому розцінювати ці її слова як об'єктивні докази - у суда немає підстав, а звідси показання свідка ОСОБА_51 в цій частині - суд розцінює критично як такі, що не відображають дійсного стану подій.
Свідок ОСОБА_52 , будучи двічі допитаною в судовому засіданні, пояснила, що є старостою села Кам'яний Міст Первомайського району. Приблизно о сьомій годині вечора, в теплу пору року, точної дати вона не пам'ятає, до неї надійшов телефонний дзвінок від ОСОБА_53 , матері обвинуваченого ОСОБА_3 , що ОСОБА_13 , за місцем проживання ОСОБА_3 по вул. Першотравневій, підпалила себе. Вона одразу зателефонувала до швидкої допомоги та до поліції. Вона одразу повернулась на місце, де сталася ця трагедія і невдовзі її на шляху наздогнала швидка допомога. Вона зупинила швидку, сіла в автомобіль і під'їхала з ними на місце трагедії. Поки готувалися ноші і лікар готувався зайти до приміщення, вона зайшла в будинок, побачила ОСОБА_21 , яка лежала на кушетці, руки в неї були простягнуті від болю, на руках висіла шкіра, ОСОБА_3 був поряд з нею. Потім зайшов лікар і почав дивитися ступінь її пошкоджень. Віра ОСОБА_54 була у важкому стані, стогнала від болю, в неї сильно були обпечені руки і лікар обміряв її ногу своїми приладами, нога була кофейного кольору і коли вона запитала у лікаря, який ступінь опіку, то лікар сказав, що тут важкі опіки, десь 70 % тіла. В її присутності ОСОБА_15 нічого не розповідала, а ОСОБА_3 говорив, що вони з ОСОБА_14 сиділи випивали в хаті, а ОСОБА_15 вийшла на вулицю, де все сталося. Коли ОСОБА_13 відпрацьовувала у сільраді громадські роботи, вона дізналась, що у неї з її матір'ю напружені стосунки, але ОСОБА_15 ні на кого не скаржилась, в тому числі й на ОСОБА_55 , можливо, тримала все в собі. Після того, як ОСОБА_21 забрала швидка допомога, вона ще деякий час знаходилась на місці події, але її ніхто не став допитувати і вона пішла додому.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що є другом обвинуваченого ОСОБА_3 17 вересня 2017 року біля 16 год. він, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 прийшли з річки додому до ОСОБА_3 , а потім прийшла ОСОБА_18 і ОСОБА_15 її також запросила до будинку. Вони сиділи за столом у залі, випивали. Потім спочатку ОСОБА_15 , а згодом ОСОБА_19 попросили по цигарці і вийшли на вулицю палити, потім зайшли, випили, а через хвилин двадцять знов пішли на вулицю палити. ОСОБА_3 з будинку не виходив. Через деякий час до будинку забігла ОСОБА_19 і повідоміла, що ОСОБА_15 згоріла, вони одразу піднялись і вибігли на вулицю. Як горіла ОСОБА_15 , вони не бачили, ніяких криків ні від ОСОБА_19 , ні від ОСОБА_20 вони не чули. Все сталося на території домогосподарства ОСОБА_24 . Після того, як ОСОБА_19 їх покликала, вони побачили, що ОСОБА_15 вже була обгоріла, була у свідомості, самостійно зайшла до будинку і лягла на диван, почала кричати. Царинний зателефонував до швидкої допомоги і матері. Коли прибула швидка допомога, то на вулиці ще була староста їхнього села. Коли ОСОБА_15 розповідала лікарям швидкої допомоги, що сталося, він не був присутній, так як стояв на вулиці. Швидка допомога забрала ОСОБА_30 , в неї були опіки по всьому тілу і трохи присмалені коси. На місці події він бачив пусту пляшку і сірники. Ніяких конфліктів між ОСОБА_33 і ОСОБА_3 в той день він не бачив.
Показання свідка ОСОБА_9 суд розцінює критично, оскільки він є другом обвинуваченого, з яким вони разом вживали спиртні напої, а тому, на думку суду, при дачі показань в суді може бути необ'єктивним.
Свідок ОСОБА_56 в судовому засіданні пояснив, що працює водієм швидкої допомоги. У вересні 2017 року їх бригаду у складі його, лікаря ОСОБА_57 і фельдшера викликали на опік в с. Кам'яний Міст. Коли вони приїхали на місце, фельдшер і лікар пішли до будинку, а він розвернув автомобіль і теж пішов за ними. В будинку він побачив голу жінку з опіками, яка стояла, чи вона розмовляла, він не пам'ятає. Вони на ношах занесли жінку до автомобілю і поїхали до лікарні, чи була жінка в стані алкогольного сп'яніння, він не знає.
Свідок ОСОБА_58 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_3 17 вересня 2017 року ввечері їй зателефонував син та сказав, що ОСОБА_15 себе підпалила, попрохав викликати швидку допомогу і поліцію. Вона одразу набрала старосту села ОСОБА_59 і попросила її викликати. Додому до ОСОБА_24 вони приїхали через 5 хв., вона забігла до хати та спитала у Віри, що сталося, а ОСОБА_15 сказала: «що сталося, то сталося», попросила води. Одразу після того приїхала швидка допомога, вони зайшли до будинку, з ними зайшла староста ОСОБА_59 . Віру швидко занесли на ношах до автомобілю швидкої допомоги і вони поїхали. На місці події на подвір'ї, десь в 10 метрах від порогу, ближче до кухні, вона бачила розсипані сірники, шматочки одежі та пусту скручену пляшку з-під бензину. Коли приїхала поліція, то її, ОСОБА_60 і ОСОБА_14 запросили бути понятими, чи складали поліцейські протокол, чи вона читала та підписувала його - не пам'ятає, проте пам'ятає, що поліцейські на місці події не вилучили пусту пляшку, яка після того ще півроку лежала на тому самому місці.
Свідок ОСОБА_61 в судовому засіданні пояснив, що є цивільним чоловіком ОСОБА_53 , матері обвинуваченого Царинного. 17.09.2017 року десь о 17 год. вечора до того його дружині зателефонував її син ОСОБА_24 , що ОСОБА_15 себе підпалила, і вони одразу приїхали до ОСОБА_24 додому. На подвір'ї будинку був ОСОБА_24 і ОСОБА_14 , а ОСОБА_15 була в будинку та сказала йому, що сама себе підпалила. Водночас, ОСОБА_14 за пару днів до того казав йому, що ОСОБА_16 телефонувала мати, говорила, що забере дітей, що, на його думку, і стало причиною Віриного самопідпалу. Згодом, разом із старостою села, приїхала швидка допомога, яку викликали і староста, і ОСОБА_24 . Царинний допомагав грузити ОСОБА_21 до автомобілю швидкої допомоги. Коли приїхала поліція, то він був понятим при огляді місця події, на місці події валялась пуста пляшка, обгорілий одяг і були розсипані сірники, які поліція не вилучала, незважаючи на те, що вони вказували на них працівникам поліції, лише фотографували. Протокол огляду він читав і підписував, проте суті протоколу не пам'ятає.
У відповідь на запитання ОСОБА_3 , даний свідок пояснив, що ОСОБА_15 сама зайшла до автомобілю швидкої допомоги.
Пояснення свідка ОСОБА_62 про те, що ОСОБА_13 особисто говорила йому про те, що сама себе підпалила, суд розцінює критично і не бере до уваги, оскільки жоден із допитаних свідків в судовому засіданні не пояснював, що ОСОБА_13 , перебуваючи в будинку до приїзду швидкої допомоги, знаходячись фактично без одягу, розмовляла із ОСОБА_63 . До того ж, даний свідок є співмешканцем матері обвинуваченого ОСОБА_3 , в залежності від того, хто задає йому запитання, надає показання, що різняться між собою, а тому, через родинні стосунки із обвинуваченим, може бути необ'єктивним.
Крім показань більшості свідків, винуватість ОСОБА_3 доведена іншими доказами, дослідженими судом:
- відповідно до витягу з ЄРДР № 12017150110002619 від 18.09.2017 року, внесеного за повідомленням підприємств, установ, організацій та посадових осіб від 17.09.2017, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , місцевий мешканець ОСОБА_64 , в ході раптово виниклого конфлікту зі соєю співмешканкою ОСОБА_8 , спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді 80 % опіків, шляхом підпалу. Від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла в лікувальному закладі. Особою, якій повідомлено про підозру, вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості внесені із правовою кваліфікацією за ч.2 ст.121 КК України (т.4, а.с.52);
- відповідно до листка реєстрації ЄО № 6485 від 17.09.2017 року, о 19.00 год. 17.09.2017 року із заявою звернулась мешканка с. Кам'яний Міст непрацююча ОСОБА_52 , 1963 р.н., про те, що її непрацююча сусідка ОСОБА_8 , 1989 р.н., АДРЕСА_2 , намагалась покінчити з життям обливши себе бензином та підпалила. Зі слів рідних та сусідів потерпіла зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя. Гр. ОСОБА_8 доставлено до реанімаційного відділення Первомайської районної лікарні, для надання медичної допомоги. Ступінь завданих їй опіків встановлюється. (т.4, а.с.53);
- відповідно до листка реєстрації ЄО № 6594 від 20.09.2017 року, що надійшло зі служби 102, повідомлялось, що 20.09.2017 року о 17.23 год. за адресою: АДРЕСА_3 , лікар Мананникова, потерпілий - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діагноз - опікова хвороба, опік пламенем 85% 2 та 3 ступеня поверні тіла, госпіталізована до опікового відділення. Пояснення - місце проживання АДРЕСА_3 , 17.09.2017 року о 19.30 год. по місцю проживання облила себе бензином та підпалила. Доставлена до третьої міської лікарні «Дубки». Заявник - ОСОБА_65 . Дана подія зареєстрована Первомайським ВП ГУНП в ЖЄО № 6485 від 17.09.2017 року де повідомлялось, що 17.09.2017 року о 19.00 год. із заявою звернулась мешканка с. Кам'яний Міст непрацююча ОСОБА_52 , 1963 р.н., про те, що її непрацююча сусідка ОСОБА_8 , 1989 р.н., в АДРЕСА_2 , намагалась покінчити з життям, обливши себе бензином та підпалила. Зі слів рідних та сусідів, потерпіла зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя. Слідчим Первомайського ВП ГУНП за даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12017150110002619 за ч.1 ст.120 КК України (т.4, а.с. 54).
Співставляючи перелічені документи та наведені вище показання свідка ОСОБА_52 , суд приходить до висновку про те, що, на час внесення відомостей до ЄРДР, пояснення старости села ОСОБА_52 , яка у заяві про подію назвалася безробітною, які стали підставою для первісного внесення відомостей до ЄРДР, про те, що ОСОБА_54 вчинила самогубство, були надані ОСОБА_52 зі слів матері ОСОБА_3 - ОСОБА_53 , сама ОСОБА_52 не була очевидицею цих подій. Крім того, в судовому засіданні вказаний свідок не підтвердила, що їй було достовірно відомо як про зловживання спиртними напоями померлою ОСОБА_66 , так і про ведення нею аморального способу життя. Тому ці її пояснення, дані органу досудового розслідування при викладенні обставин події, суд розцінює критично і не бере до уваги.
- відповідно до протоколу огляду місця події від 17.09.2017 року, домоволодіння ОСОБА_3 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане домоволодіння зі сторони вулиці огороджене парканом із сітки рабиці, входом на подвір'я являється металева хвіртка. На подвір'ї домоволодіння росте трава і на траві на відстані сім метрів від будинку лежать залишки обгорілих штанів коричневого кольору. В ході огляду інших слідів не виявлено. У веранді будинку вказаного домоволодіння, в лівому дальньому вуглі від входу, знаходиться бензопила «Дніпро-М» оранжевого кольору. Зі слів ОСОБА_3 , біля данної бензопили знаходилася дволітрова поліетиленова пляшка, повністю заповнена бензином. На момент огляду вказана пляшка виявлена не була.
У даному протоколі містяться підписи понятих ОСОБА_67 та ОСОБА_53 , які підписали його без зауважень (т.4, а.с. 55);
Наведене спростовує пояснення свідків ОСОБА_67 , ОСОБА_53 та пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що на подвір'ї домоволодіння, після огляду працівниками поліції, залишились сірники та пуста пляшка з-під бензину. Тому ці пояснення суд розцінює критично і не бере до уваги.
- відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_8 від 09.10.2017 року № 2971, виданої Миколаївським обласним бюро СМЕ, смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , причиною смерті є поліорганна недостатність. Опікова хвороба. Опік полум'ям 85% поверхні тіла ІІ АБ-ІІІ ст. (т.4, а.с. 56);
- відповідно до ксерокопії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Первомайським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області 12.10.2017 року, актовий запис 777, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Миколаїв (т.4, а.с.57);
- відповідно до висновку експерта № 2971 від 01.12.2017 року, смерть ОСОБА_8 настала від опікової хвороби наслідок опіку полум'ям 85% ІІ АБ-ІІІ ст. шиї, тулуба, кінцівок, яка ускладнилась поліорганною недостатністю, що підтверджується наявністю опікових поверхонь в області шиї, тулуба (грудної клітини та живота), верхніх та нижніх кінцівок, наявністю розладу кровообігу внутрішніх органів у вигляді нерівномірного їх кровонаповнення, з порушенням реологічних властивостей крові, дряблісті, набухання та набряку м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку, дистрофічних змін внутрішніх органів (легень, печінки, нирок), підтверджених гістологічно. При судово-медичному дослідженні трупа, інших будь-яких тілесних ушкоджень, окрім опікових поверхонь, не виявлено (т.4, а.с.58-60);
- відповідно до протоколу слідчого експерименту від 23.05.2019 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , її законного представника ОСОБА_68 та потерпілої ОСОБА_5 , дану процесуальну дію проведено із застосуванням відеокамери «Panasonic HC-V260», після проведення якого відеозапис перенесено на персональний комп'ютер, за допомогою якого усіма учасниками слідчої дії, а саме свідком, двома понятими, було проведено перегляд вказаного відеозапису. Після перегляду відеозапису, вказаний відеозапис записано на цифровий носій інформації - DVD-R диск, який долучено до матеріалів провадження. Повноту та правильність фіксації своїх показань на цифровому носії свідок ОСОБА_10 підтвердила повністю (т.4, а.с. 61-63-а);
- відповідно до оглянутого в судовому засіданні DVD диску, на якому зафіксовано слідчий експеримент від 23.05.2019 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , в присутності її законного представника ОСОБА_68 та ОСОБА_5 , понятих ОСОБА_69 та ОСОБА_70 , який було проведено на місці вчинення кримінального правопорушення, свідок ОСОБА_10 продемонструвала та пояснила, як 17.09.2017 року вона, ОСОБА_71 та ОСОБА_24 прийшли до ОСОБА_24 додому, зайшли в будинок, відпочивали у кімнаті, пили за столом, стіл стояв біля вікна. Вона з ОСОБА_35 випили по півстаканчика, бо більше не хотіли, але ОСОБА_24 захотів ще, почав вимагати у ОСОБА_20 гроші, кричати на неї. Віра відмовилась, він її вдарив, вона вибігла до другої кімнати, слідом за нею ОСОБА_24 і за ними побігла вона. Коли вона зайшла до кімнати, то ОСОБА_24 наносив ОСОБА_16 тілесні ушкодження, бив її по голові. Вона сказала ОСОБА_24 : «що ти робиш? ти ж її вб'єш!» ОСОБА_15 почала тікати, він ухопив її у веранді за руку, вимагав гроші, кричав: «я тебе вб'ю!». Біля крісла стояла бутилка з бензином, майже повна. Віра благала його на колінах припинити, він їй сказав: «я тебе все одно вб'ю!» і, держачи ОСОБА_21 за руку, почав відкручувати бутилку. Віра вирвалась, побігла у двір, він її спіймав, продовжував погрози, бив по обличчю. Потім вона почала бігти, а він кинув їй вслід відкриту пляшку, потім взяв у неї недопалок і кинув ним на ОСОБА_21 , вона одразу зайнялась, почала руками себе тушити, а ОСОБА_24 пішов в хату, не надавши ОСОБА_16 допомогу. Вона була поруч із ОСОБА_35 і все бачила. Після цього вона почала кричати: «хлопці, Віра горить!» Вибіг ОСОБА_14 , вона йому сказала включити переноску, щоб вона включила воду, він включив і вона почала тушити ОСОБА_21 , тушила десь з півгодини, а потім вже вийшов ОСОБА_24 . Вона сказала ОСОБА_24 : «викликай швидку!», а він їй відповів: «якщо приїде швидка, то приїде і поліція. Воно мені треба, ці проблеми?». Весь цей час телефон був у ОСОБА_24 в руці, вона забрала в нього телефон і зателефонувала до швидкої допомоги, ще перепитувала у Царинного вулицю. Потім ОСОБА_24 їй сказав, щоб вона йшла додому, їхала на навчання в училище і нікому нічого не казала, як будуть дзвонити, то трубку не брала, або казала, що нічого не знає. Швидкої допомоги вона не дочекалася. Коли йшла, то на місці залишалися ОСОБА_24 і ОСОБА_14 , а по дорозі додому вона зустріла маму Царинного. Коли вона уходила, то ОСОБА_15 була вже на порозі і в напівсвідомості (т.4, а.с. 64).
- відповідно до копії історії хвороби стаціонарного хворого № 7591, в кількості 110 сторінок, у міській лікарні № 3 міста Миколаєва проходила лікування ОСОБА_8 , госпіталізована 20.09.2017 року о 17.05 год. з діагнозом при госпіталізації - опікова хвороба, опік полум'ям 85% поверхні тіла ІІ-ІІІ ст., суїцидна спроба. У даних матеріалах, зокрема, у виписці із медичної карти хворого № 3759, зазначено, що анамнез про обставини травми хвора не повідомляє, зі слів отримала опік 2-4 години тому. Зі слів лікаря ШМД, хвора облила себе бензином і підпалила. В даних матеріалах містяться відомості про проведення хворій маніпуляції, лабораторних досліджень, хірургічних втручань, інших видів лікування та маніпуляцій, динаміка перебігу хвороби. Історія хвороби закінчується патологоанатомічним діагнозом, відповідно до якого причиною смерті хворої стала поліорганна недостатність, опікова хвороба, опік полум'ям 85% поверхні тіла ІІАБ-ІІІ ст. (т.4, а.с.76-185);
- відповідно до копії медичної карти стаціонарного хворого № 3759, хвора ОСОБА_8 була госпіталізована 17.09.2017 року з діагнозом при госпіталізації: опікова хвороба, термічний опік полум'ям, суїцид. У зібраному анамнезі зазначено, що зі слів лікаря швидкої допомоги, хвора облила себе бензином і підпалила, хвора обставин травми не розповідає, зі слів, отримала опік 2-4 години назад в побуті. Відповідно до результату токсикологічного дослідження № 5725 від 21.09.2017 року, у хворої ОСОБА_8 при токсикологічному дослідженні крові виявлений етанол в концентрації 2,24 г/л (%). Відповідно до виписки із вказаної медичної карти, 20.09.2017 року санітарним транспортом сан авіації у супроводі лікаря-реаніматолога МОЛ хвору транспортовано у Миколаївську міську лікарню №3 з лікувальними рекомендаціями до стацлікування у відділенні термічної травми (т.4, а.с.202-224).
Тобто, із вказаних копії історії хвороби та копії медичної карти вбачається, що висновок у первісному діагнозі про суїцидну спробу був зроблений лише на підставі слів лікаря швидкої медичної допомоги, а не зі слів хворої ОСОБА_8 , що ставить під обґрунтований сумнів даний висновок, а тому даний висновок, що міститься у вказаних документах, суд розцінює критично.
- Відповідно до оглянутого в судовому засіданні журналу судового засідання від 01.07.2019 року та файлу відеозапису на CD диску, де зафіксовано допит неповнолітньої ОСОБА_10 слідчим суддею під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017150110002619, свідок ОСОБА_10 пояснила, що 17.09.2017 року вона зустріла ОСОБА_72 та Царинного в центрі с. Кам'яний Міст, Віра запросила її піти до них додому посидіти, поговорити. Вони прийшли до будинку, ОСОБА_15 почистила і пожарила рибу, почала розповідати їй, що ОСОБА_24 їй постійно погрожує. Раніше вона також жалілась їй, що ОСОБА_24 її б'є. Потім вони сіли за стіл, вона з ОСОБА_35 випили по 50 гр. горілки, коли горілка закінчилась, ОСОБА_24 почав казати ОСОБА_16 , щоб вона дала йому гроші, на що вона сказала, що грошей немає, а він почав їй погрожувати, вдарив її в обличчя, від чого ОСОБА_15 вибігла в іншу кімнату. Царинний побіг за нею, а вона - за ними. Зайшовши до кімнати, вона побачила, що ОСОБА_73 по голові. Вона сказала ОСОБА_24 : «що ж ти робиш? ти ж її вб'єш!». Віра вирвалась, почала бігти, він схопив її за руку, продовжував погрожувати і вимагати гроші, потім взяв пляшку з бензином. Віра почала падати на коліна і благати його, а він продовжував погрози. Віра вирвалася і побігла на двір, ОСОБА_24 наздогнав її, а їй сказав йти до будинку. Віра попросила її залишитись, вона на той момент стояла, курила. Потім ОСОБА_15 вирвалася від ОСОБА_24 , почала втікати. Вона чітко бачила, як ОСОБА_24 кинув ОСОБА_16 навздогін, в ділянку спини, пляшку з бензином. Вона спочатку не зрозуміла, що відбувається, а потім ОСОБА_24 взяв у неї цигарку і кинув ОСОБА_16 у спину, ОСОБА_15 загорілась. Одяг вона намагалася скинути, футболка згоріла на ній, а лосіни вона стягнула. Коли ОСОБА_15 горіла і качалася по землі, ОСОБА_24 пішов до будинку. ОСОБА_14 в цей час сидів у будинку і не виходив. Вона забігла до хати, почала питати: «де вода?», коли включили воду, вона просила ОСОБА_21 підійти до неї, бо довжини шлангу не вистачало, і вона її потушила. Віра дуже кричала від болю. Коли вона потушила ОСОБА_21 , то сказала, щоб ОСОБА_24 викликав швидку допомогу, а він у відповідь сказав: «навіщо це треба? за нею слідом приїде поліція, воно нам треба?». Вона вирвала в нього з рук телефон і викликала швидку допомогу, спитала в Царинного, як називається вулиця. Потім Царинний сказав їй йти додому, а, як будуть телефонувати, говорити, що нічого не знає і не бачила. Потім вона попросила брата, щоб він завіз її до училища. Десь через тиждень у селі вона зустріла ОСОБА_14 і ОСОБА_24 , вони були у неадекватному стані, ОСОБА_24 почав їй погрожувати, після цього, через погрози Царинного, вона вирішила розповісти всю правду (т.4, а.с.246-249).
Таким чином, показання очевидця події - свідка ОСОБА_10 , протягом як досудового розслідування, так я і судового розгляду справи, є послідовними, детальними та незмінними по суті, а тому, на думку суду, саме вони відображають істинний перебіг подій вчинення злочину.
- Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.08.2019 року, на підставі ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.08.2019 року, ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, було затримано 13.08.2019 року у присутності адвоката ОСОБА_74 . Фізичне затримання мало місце 13.08.2019 року о 13 год. 55 хв. (т.4, а.с.70-74);
- відповідно до постанови прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_75 від 25.07.2019 року, у кримінальному провадженні № 12017150110002619 від 18.09.2017 року було перекваліфіковано склад кримінального правопорушення зі ст.120 КК України на ч.2 ст.121 КК України, тобто спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого способом особливого мучення, що спричинило смерть потерпілого (т.4, а.с.191-192).
Перелічені докази у кримінальному провадженні, досліджені в судовому засіданні, окрім тих, до яких суд поставився критично, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і, як наслідок, вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.
В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження версія сторони захисту про суїцид з боку померлої ОСОБА_8 , оскільки дана версія спростовується наведеними вище доказами у справі, які об'єктивно узгоджуються між собою.
Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання у доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 .
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом особливого мучення, що спричинило смерть потерпілого.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає скоєння ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Мотиви призначення покарання, підстави для задоволення цивільного позову, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступних обставин.
Суд враховує, що ОСОБА_3 не визнав своєї вини у вчиненому злочині, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, наявність обтяжуючої покарання обставини, також враховує дані про особу обвинуваченого, який на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, має повну середню освіту, не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків, за місцем проживання характеризується негативно як особа, яка помічена у вживанні спиртних напоїв та у стані сп'яніння має неадекватну поведінку, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочин проти життя та здоров'я особи. Крім того, суд враховує поведінку обвинуваченого під час розгляду справи в суді, оскільки під час допиту в суді інших осіб, переважно зі сторони обвинувачення, зокрема, свідка ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_3 вів себе нестримано, кричав, перебивав осіб, що допитуються, намагався всіляко образити свідка ОСОБА_10 . З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого та із урахуванням схильності обвинуваченого до зневаги встановленими правилами поведінки, суд приходить до висновку про те, що лише ізоляція засудженого і поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу здатні забезпечити виправлення обвинуваченого, а також запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, а покарання йому слід обрати у вигляді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений ч.2 ст.121 КК України.
Суд не бере до уваги позитивну характеристику, дану ОСОБА_3 односельцями 10.01.2020 року, що була надана стороною захисту (т.1, а.с.149-150), оскільки така характеристика ОСОБА_3 , зокрема, як спокійної, доброї та неконфліктної особи, об'єктивно нічим не підтверджується та спростовується іншими вищенаведеними доказами у справі, які об'єктивно узгоджуються між собою, і поведінкою обвинуваченого в суді.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , в силу ст.1167 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі. При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: глибину, характер, тривалість та обсяг душевних страждань потерпілої, враховуючи при цьому переживання, яких потерпіла зазнала у зв'язку із втратою доньки, яка до останнього терпіла неймовірний біль, необхідністю виховувати двох онуків без матері, втратою душевної рівноваги, зміною звичного укладу життя, тому вважає, що сума у 500000 грн., яку просить стягнути потерпіла на свою користь, відповідає вимогам розумності і справедливості.
Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Оскільки обвинувачений засуджується до реального відбуття покарання за тяжкий злочин, з метою забезпечити в подальшому виконання вироку, суд, на підставі ст.374 КПК України, вважає за необхідне залишити щодо нього раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому строк відбуття покарання обвинуваченому слід обчислювати з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 - 380 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання в виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, з 13 серпня 2019 року.
DVD-R, диски з відео та аудіофіксацією слідчих дій, які знаходяться в пакетах № 1,2,3 та, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області від 10.09.2019 року ОСОБА_76 визнані речовими доказами - залишити у справі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заподіяну моральну шкоду, в розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) грн.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч.3 ст.376 КПК України, обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_77