Ухвала від 19.08.2022 по справі 488/1276/22

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1276/22

Провадження № 2-н/488/253/22

УХВАЛА

Іменем України

19.08.2022 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2022 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла вказана заява, в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2022 р. до 01.06.2022 р. в сумі 21 759,52 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 248,10 грн.

Дослідивши матеріали заяви, доходжу наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 160 ЦПК України з заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з вимогами пунктів 2, 3, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) заявника, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Однак, вказані вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу заявником не виконані.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. Тобто, договір є основною умовою для звернення до суду з даною заявою.

У своїй заяві про видачу судового наказу заявник ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” заявник зазначає, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Посилаючись на положення Цивільного кодексу України також зазначив, що укладання договору про постачання електричної енергії між постачальником та побутовим споживачем відбувається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщені на офіційному сайті Регулятора та Постачальника та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Заявник у своїй заяві також посилався на те, що між ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” та ОСОБА_1 укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Також зазначає, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у відділі обслуговування споживачів Вітовського району і Корабельного району м. Миколаєва ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відкритий на ОСОБА_2 .

У Загальній картці за особовим рахунком № НОМЕР_1 , долученої до заяви про видачу судового наказу, міститься інформація про наявність договору між заявником та споживачем послуг: “на поставку електроенергії, дата укладання 12.03.2021 р.” та Заяви-приєднання, підписаної: “(1 с 12.03.2021 г).”

Проте, в додатках до заяви про видачу судового наказу відсутня заява боржника про приєднання до Типового договору про постачання електричної енергії або договір, укладений в письмовій формі між заявником та боржником на підставі якого пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в тексті заяви про видачу судового наказу з ОСОБА_1 заявник зазначає, що борг за спожиту електроенергію нарахований станом на 28.07.2022 за період з 01.01.2022 р. до 01.06.2022 р. та складає 21 759,52 грн.

На підтвердження своїх вимог заявник надав суду Довідку № 4К/07 від 28.07.2022 р. про спожиту та оплачену послугу електропостачання ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 01.08.2022 р., з якої вбачається, що за період, про який заявник просить суд стягнути борг (з 01.01.2022 р. до 01.06.2022 р.), загальна сума коштів, яку має сплатити боржник за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2022 р. до 01.06.2022 р. складає 37643,76 грн., при цьому боржником у січні-лютому 2022 року сплачено 21 000,00 грн., у зв'язку з чим вбачається, що за вказаний період часу у боржника існує борг в сумі 16 643,76 грн.

Також з названої довідки вбачається, що боржником у липні 2022 року сплачені кошти в сумі 10 000,00 грн.

Враховуючи, що заявником надано довідку про спожиту та оплачену послугу електропостачання за період з 01.01.2019 по 01.08.2022, можна зробити висновок про те, що борг, який просить стягнути заявник з ОСОБА_1 в сумі 21 759,52 грн., нарахований за загальний період з 01.01.2019 по 01.08.2022 за результатами нерегулярних або не в повному обсязі оплат вартості послуг боржником, про який заявник не ставить питання у поданій заяві про видачу судового наказу.

Названі обставини свідчать про наявність спору щодо розміру заборгованості за спожиті послуги, а тому такий спір, відповідно до закону, підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя, відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Отже, з урахуванням тих обставин, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними та заборгованість може бути стягнута лише з того боржника, з яким укладений договір, суддя доходить висновку про відмову ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” у видачі судового наказу.

Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості та судовий розгляд такої вимоги, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом (розділ ІІ Наказне провадження), після усунення її недоліків.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, заявнику слід роз'яснити, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 163- 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.

Суддя Я.А. Чернявська

Попередній документ
105835296
Наступний документ
105835298
Інформація про рішення:
№ рішення: 105835297
№ справи: 488/1276/22
Дата рішення: 19.08.2022
Дата публікації: 23.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.08.2022)
Дата надходження: 17.08.2022
Предмет позову: про стягнення боргу за спожиту електричну енергію