Справа № 464/1528/22
пр.№ 1-кп/464/327/22
22.08.2022 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141410000293 від 14.04.2022 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Львова, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, із середньою-спеціальною освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
11.12.2003 Сихівським районним судом м.Львова за ч. 1 ст. 190, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 2 роки;
20.06.2007 Скадовським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 5 років;
23.02.2012 Личаківським районним судом м.Львова за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. Згідно ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення вироку Скадовського районного суду Херсонської області від 20.06.2007 даним вироком призначено до відбуття 5 років позбавлення волі за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України 4 роки позбавлення волі, згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначено до відбуття 5 років 3 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19.02.2013 вирок Личаківського районного суду м.Львова від 23.02.2012 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд;
23.09.2013 Личаківським районним судом м.Львова за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч. ч. 1, 4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки 2 місяці. Визнано винним за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України - 4 роки позбавлення волі, згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань і невідбутої частини покарання за вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 20.06.2007 остаточно призначено 4 роки 3 місяці позбавлення волі;
22.12.2015 Залізничним районним судом м.Львова за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки;
15.04.2016 Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки 1 місяць;
23.08.2016 Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки 4 місяці;
25.11.2016 Шевченківським районним судом м.Львова за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки 5 місяців. 06.04.2017 Апеляційним судом Львівської області змінено вирок суду від 25.11.2016 вважати засудженим за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання по даному вироку більш суворим по вироку Франківського районного суду м.Львова від 23.08.2016 до покарання 4 роки 4 місяці позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 21.06.2015 по 06.04.2017;
14.07.2016 Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки 3 місяці;
12.12.2018 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 2 роки;
19.03.2020 Франківським районним судом м.Львова за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 2 роки 1 день, покарання відбув, судимість не погашена,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 14.04.2022 близько 11.10 год. перебуваючи на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 , а саме у під'їзді №5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно належне ОСОБА_5 , а саме велосипед чорного кольору марки «Kona Lava Dome», 1992 року випуску, вартість якого становить 8 799,75 грн., після чого з викраденим майном поїхав у невідомому напрямку та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 , заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_5 на суму 8 799,75 грн.
Крім того, ОСОБА_3 15.04.2022 близько 10.35 год. перебуваючи на шостому поверсі будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно належне ОСОБА_6 , а саме велосипед марки «Titan» білого кольору, вартість якого становить 4 125,00 грн., після чого з викраденим майном поїхав у невідомому напрямку та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 , заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_6 на суму 4 125,00 грн.
У судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю, пояснення дав аналогічні фабулі обвинувачення. Зазначив, що дані велосипеди побачив у під'їзді будинків, останні були не пристібнутими, у нього раптово виник умисел на їх викрадення. Згодом їх продав на ринку «Шувар» за 1500 грн. та за 1 000 грн. У вчиненому щиро кається, просить застосувати до нього ст.69 КК України, у зв'язку із незадовільним станом здоров'я. Цивільні позови визнав в повному обсязі.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку),повторно, вчиненого в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, має незадовільний стан здоров'я, неодружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується по місцю проживання, раніше неодноразово судимий, перебуває на обліку в наркологічному диспансері та не перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді фахівця Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_8 від 27.06.2022, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 слід визначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередженням скоєння ним нових злочинів, відповідно до ст. 50 КК України.
Суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, вчинив новий злочин після нетривалого часу після відбуття покарання.
Цивільні позови ОСОБА_6 , ОСОБА_5 слід задовольнити, з огляду на таке.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичній особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи заявлений цивільний позов ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що такий слід задовольнити, а саме, слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 4 125 грн.
Вирішуючи заявлений цивільний позов ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що такий слід задовольнити, а саме, слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 8 799,75 грн.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експертів в користь державного бюджету України в розмірі 1 372 грн. 96 коп.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту закінчився 10.08.2022.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 завданої матеріальної шкоди в сумі 4 125 грн.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завданої матеріальної шкоди в сумі 8 799,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів в користь державного бюджету України в розмірі 1 372,96 грн.
Речові докази: два DVD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1