ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2022Справа № 910/4223/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Концерну «Союзенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова»
про стягнення 534151,31 грн
Без виклику представників сторін
У червні 2022 року Концерн «Союзенерго» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» про стягнення 534151,31 грн
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між Концерном «Союзенерго» та ТОВ фірма «Технова» Договору поставки №85/24 від 29.06.2021, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 405600 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 9734,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 59177,04 грн та пеню у розмірі 59639,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 24.06.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.07.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 14.07.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 08.07.2022.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.06.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 31/11, офіс 87.
Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 30.06.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492314486.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» (далі - Покупець) та Концерном «Союзенерго» (далі - Постачальник) укладено Договір поставки №85/24 (далі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник бере на себе зобов'язання за замовленням Покупця поставити газові засувки з вибухозахищеним електроприводом належної якості, а Покупець прийняти цей Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (п.1.1. Договору)
Кількість, характеристики та вартість Товару, визначені у Специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Специфікація). (п.1.2. Договору)
Поставка здійснюється на умовах терміну DDP міжнародних правил Інкотермс-2010 до місця призначення: м. Чернігів, вул. Ушинського, 23. (п.2.1. Договору)
Загальна ціна Договору складає - 405600 грн, у тому числі ПДВ 20% - 67600 грн. (п.3.1. Договору)
Відповідно до п.3.2. Договору, оплата за поставлений Товар здійснюється покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату протягом 20 календарних днів з дня прийняття Товару, що підтверджується підписаним Сторонами Актом приймання-передачі Товару. Рахунок на оплату Товару виставляється Постачальником разом з Актом приймання-передачі Товару.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. (п.8.1. Договору)
Специфікацією від 29.06.2021 (додаток №1 до Договору) сторони визначали кількість товару та його вартість на загальну суму 405600 грн.
Положеннями ч.ч.1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач на виконання умов Договору поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 405600 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: копією Товарно-транспортної накладної №1109 від 13.07.2021, податковою накладною №71 від 13072021, рахунком-фактури №1133 від 13.07.2021 на суму 405600 грн та підписаним обома сторонами актом прийому-передачі №2 від 23.07.2021 на суму 405600 грн.
Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого Товару не виконав, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 405600 грн.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 405600 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9734,40 грн, інфляційних втрат у розмірі 59177,04 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки, відповідно до п.3.2. Договору днем прийняття товару відповідно до Акту приймання-передачі №2 є 23.07.2021, початок перебігу строку оплати за поставлений товар почався з 24.07.2021 включно, відповідно прострочення почалося з 13.08.2021.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, судом встановлено, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в межах заявленої позивачем суми у розмірі 59177,04 грн
Здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 9701,06 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 59639,87 грн, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до п.6.2. Договору, у разі несвоєчасної оплати за Товар Постачальник має право вимагати від Покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення заборгованості.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що позивачем розрахунок пені здійснено позивачем без урахування ч.6 ст.232 ГК України.
Здійснивши власний розрахунок пені, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 35681,68 грн
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 31/11, офіс 87; ідентифікаційний код 24100060) на користь Концерну «Союзенерго» (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Спаська, 8; ідентифікаційний код 31965106) заборгованість у розмірі 405600 (чотириста п'ять тисяч шістсот) грн, 3% річних у розмірі 9701 (дев'ять тисяч сімсот одна) грн 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 59177 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят сім) грн 04 коп. та пеню у розмірі 35681 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн 68 коп., а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 7659 (сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 34 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 18.08.2022.
Суддя Я.В. Маринченко