ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2022Справа № 910/21676/21
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12»
до Державного підприємства «Укрінвестбуд»
про стягнення 367 009,02 грн.,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12» (надалі - ОСББ «Матикіна 12») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства «Укрінвестбуд» (надалі - ДП «Укрінвестбуд») про стягнення 367 009,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання із сплати внесків на утримання будинку, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 297 036,58 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 20 247,59 грн. та інфляційних у розмірі 49 724,85 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
21.01.2022 через канцелярію суду від ДП «Укрінвестбуд» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на відсутність між сторонами договірних відносин стосовно відшкодування витрат за внесками на утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території за період 01.11.2016 по 30.11.2021, і, відповідно, відсутність правових підстав щодо сплати вищезазначених коштів. Також, ДП «Укрінвестбуд» не використовувало спірні квартири у своїй господарській діяльності, оскільки вони були призначені для подальшої їх передачі Державному управлінню справами, крім того, у квартирах протягом 2015-2021 років ніхто не мешкав і не міг споживати спірні послуги.
Разом з відзивом на позов відповідачем подані клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє позовних вимог, розгляд справи в порядку загального позовного провадження, застосування строку позовної давності та витребування доказів.
03.02.2022 до Господарського суду міста Києва від ОСББ «Матикіна 12» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав додаткові пояснення стосовно суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, а також заперечив проти задоволення заявлених відповідачем клопотань.
Так, ДП «Укрінвестбуд» подана заява про залучення Державного управління справами в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, яка обґрунтована тим, що 06.10.2021 4 (чотири) квартири було передано Державному управлінню справами, у зв'язку з чим рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Отже, залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, можливе якщо суд встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки такої особи, проте відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для висновку про те, що стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання будинку з відповідача може вплинути на прав і обов'язки Державного управління справами.
В даному випадку, у суду відсутні підстави для залучення до участі у справі Державного управління справами в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки прийняте у даній справі рішення не вплине на його права і обов'язки.
Клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження обґрунтоване тим, що судова справа є складною, потребує повного та всебічного з'ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонами можливості подати необхідні пояснення і докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з ухвали суду від 05.01.2021, справа є незначної складності, вимог про розгляд такої справи лише за правилами загального позовного провадження Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з чим справа визнана малозначною.
Суд відзначає, що відповідачем не заявлено жодного клопотання, задоволення якого унеможливлює розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного з викликом так і без виклику) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з ч. 1-3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, за змістом указаних приписів закону як позивач, так і відповідач мають право (і суд надає їм таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.
В клопотанні про витребування доказів відповідач просить суд витребувати у позивача окремий кошторис по розміру внеску на утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території з копіями відповідних документів, що підтверджують такі витрати.
Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Виходячи із положень зазначених норм процесуального законодавства, можливість учасника справи подання клопотання про витребування доказів пов'язане з тим, що такий учасник не має можливості самостійно надати докази, при тому, що ця неможливість має бути підтверджена доказами вжиття заходів для самостійного їх отримання, а також в клопотанні має бути зазначено причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, проте відповідачем не надано доказів звернення до позивача із відповідною заявою про надання доказів, у зв'язку з чим підстави для задоволення клопотання відсутні.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
ОСББ «Матикіна 12» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №12, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Генерала Матикіна, 12 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом об'єднання.
Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Генерала Матикіна, 12, м. Київ, 03084 від 22.09.2016 з 01.11.2016 було, зокрема, затверджено внесок на експлуатацію та утримання будинку та прилеглої території в розмірі 03,35 грн. за 1 м2 загальної площі квартир першого поверху, 04,20 грн. за 1 м2 загальної площі квартир 2-15 поверхів, 05,00 грн. за 1 м2 загальної площі нежитлових приміщень, а також порядок сплати: внески сплачуються не пізніше 10 числа наступного місяця. Крім того, вирішено утворити резервний фонд та встановлено обсяг внесків до резервного фонду у розмірі 10% від нарахувань ОСББ.
Згідно із протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Генерала Матикіна, 12, м. Київ, 03084 від 14.01.2020 загальними зборами було затверджено розмір та порядок сплати внеску, а саме: з 01.02.2020 внесок на експлуатацію та утримання будинку та прилеглої території затверджено у розмірі: 06,10 грн. за 1 м2 загальної площі для квартир та нежитлових приміщень першого та цокольного поверху, 07,00 грн. за 1 м2 загальної площі для квартир та нежитлових приміщень з 2-15 поверхи, а також внесок до резервного фонду в розмірі 10% від нарахувань ОСББ, встановлений рішенням загальних зборів від 22.09.2016. Крім того, затверджено порядок сплати: внески сплачуються не пізніше 10 числа місяця, наступного за обліковим.
За твердженням позивача, у володінні, розпорядженні та користуванні відповідача перебували квартири НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та АДРЕСА_1, проте ДП «Укрінвестбуд» свої зобов'язання щодо сплати внесків не здійснювало, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 297 036,58 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №121/2021 від 22.11.2021, в якій просив невідкладно сплатити заборгованість за внесками у загальному розмірі 293 624,71 грн.
У відповідь на вказану претензію ДП «Укрінвестбуд» звернулося до ОСББ «Матикіна 12» з листом №159 від 01.12.2021, в якому повідомило про те, що відповідачем було отримано майнові права на 9 квартир для подальшої їх передачі Державному управлінню справами, проте такі квартири не використовувались у господарській діяльності та у них протягом 2015-2021 років ніхто не мешкав, а відтак відповідні витрати не могли здійснюватись і сплата внесків на експлуатацію та утримання житлового будинку не проводилась.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із сплати внесків на експлуатацію та утримання житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Генерала Матикіна, 12, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 297 036,58 грн.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III від 29.11.2001.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно зі статтями 4, 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно положень статті 17 України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, у т.ч. вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів (стаття 23 цього Закону), а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 цього Закону).
Крім того, відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку врегульовано Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 7 якого передбачає, що співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.
Згідно ч. 2 вказаної статті кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Наведені норми кореспондуються з положеннями ст. 322 Цивільного кодексу України про те, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення установчих зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Наведеними вище нормами Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» обов'язок щодо належного утримання майна, а також сплати внесків та платежів покладено саме на співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно визначення цих Законів співвласниками багатоквартирного будинку є - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Частиною першої статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва.
Отже, право власності на спірні квартири виникає з моменту державної реєстрації, в той же час в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження реєстрації права власності на квартири НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до акту приймання-передачі об'єктів житлового фонду №1 від 06.10.2021 ДП «Укрінвестбуд» передало Державному управлінню справами квартири НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5, що розміщенні в житловому будинку №12 по вул. Генерала Матикіна в Голосіївському районі міста Києва, а з листа Державного управління справами №02-01/191/3695/21 від 10.11.2021 вбачається, що на підставі розпорядження №244 від 03.11.2021 на квартири НОМЕР_1, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 видано ордери фізичним особам.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В матеріалах справи не міститься, а позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту перебування спірних квартир у власності відповідача, у зв'язку з чим підстави для висновку про те, що саме ДП «Укрінвестбуд» зобов'язано було сплачувати внески на утримання житлового будинку відсутні.
Отже, вимога ОСББ «Матикіна 12» про стягнення з ДП «Укрінвестбуд» заборгованості у загальному розмірі 297 036,58 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення суми основного боргу, тому вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних також не підлягають задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. В задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12» відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий