Справа № 438/784/22
Провадження №1-кс/438/40/2022
про арешт майна
22 серпня 2022 року м. Борислав
Слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , що погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12022142100000069 від 19.08.2022 про арешт майна, -
22 серпня 2022 року до слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , що погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.
В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18 серпня 2022 року приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 під час словесного конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_6 заподіяв останньому тілесні ушкодження.
В наданому клопотанні ОСОБА_3 зазначив, що відомості за даним фактом 19 серпня 2022 року сектором дізнання внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142100000069 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
19 серпня 2022 в період часу з 00 год. 05 хв. по 00 год. 25 хв. проведено огляд місця події будинку АДРЕСА_2 , в ході проведення якого на прилеглій території на подвір'ї у металевій ванні виявлено та вилучено металевий кухонний ніж.
Вищевказаний металевий кухонний ніж з ванни ОСОБА_7 добровільно, без будь якого тиску видав працівникам поліції, про що написав відповідну заяву.
ОСОБА_5 був допитаний та пояснив, що 18.08.2022 року приблизно о 14 год. 00 хв. він придбав в магазині одну пляшку горілки об'ємом 0.7 літра та неподалік магазину її випив. Після того пішов додому та приблизно о 18 год. 30 хв. я зайшов на подвір'я будинку, після чого до мене на подвір'я зразу прийшов його кум ОСОБА_8 , який вчинив з ним словесний конфлікт. В свою чергу ОСОБА_9 почав висловлюватися до ОСОБА_8 нецензурними словами та показав йому на вихід з подвір'я, але конфлікт продовжувався ще декілька хвилин. Після чого ОСОБА_8 покинув межі його будинку та прилеглої йому території. ОСОБА_9 довго не думаючи забіг до кухні та відкрив шухляду та взяв звідти металевого кухонного ножа та побіг за ОСОБА_8 . ОСОБА_8 він наздогнав біля фіртки та будинку його сестри ОСОБА_10 , до якої він йшов. Однак, підбігши до нього з ножем, який він тримав в правій руці та наніс йому один удар ножем в ділянку голови, після чого ОСОБА_8 почав відштовхувати його та чинити опір, також почавв тікати. Після цього ОСОБА_9 повернувся на своє подвір'я та з правої сторони від входу біля літньої кухні була металева ванна з водою, в яку він викинув вищевказаний ніж та присів на лавочку біля будинку. 19.08.2022 металевий кухонний ніж з ваннивизнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до постанови про визнання та прилучення до справи речових доказі від 19.08.2022 металевий кухонний ніж з ванни визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вилучене майно, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Вказане у клопотанні майно, на яке ОСОБА_3 просить накласти арешт, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судове засідання ОСОБА_3 та прокурор не прибули, просять розглянути клопотання без їхньої участі, підтримують його у повному обсязі, про що зазначено в клопотанні.
Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування не здійснювалось.
Учасники справи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022142100000069 від 19.08.2022, 18 серпня 2022 року, приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_5 перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_6 , заподіяв останньому тілесні ушкодження.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 125 КК України.
Постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 19.08.2022 року майно, а саме: металевий кухонний ніж з ванни визнане як речовий доказ у кримінальному провадженні № 12022142100000069 від 19.08.2022.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що металевий кухонний ніж з ванни, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання дізнавача подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Дізнавачем доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Керуючись ст. ст. 317, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , що погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ході проведення огляду місця події 19.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022142100000069 від 19.08.2022, а саме: металевий кухонний ніж з ванни.
Заборонити фізичним та юридичним особам на термін накладення арешту права на відчуження, розпорядження та використання вище вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді, протягом п'яти днів, з дня її оголошення, може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1