Справа № 438/570/22
Провадження № 2-а/438/24/22
15 серпня 2022 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Терлецької Ю.М., розглянув адміністративну справу
№438/570/22, провадження №2-а/438/24/2022
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в тернопільській області ДПП
третя особа: поліцейський УПП в Тернопільській області капрал поліції Кулик Назар Олександрович
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
учасники справи :
позивач ОСОБА_1 - не з'явився
представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області -
не з'явився
третя особа- поліцейський УПП в Тернопільській області капрал поліції Кулик Назар Олександрович- не з'явився.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:
24 червня 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Тернопільській області, третя особа: поліцейський УПП в Тернопільській області капрал поліції Кулик Назар Олександрович про скасування постанови серії ЕАО №5482595 від 14.06.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою інспектора роти № 4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Тернопільській області Кулика Назара Олександровича серії ЕАО № 5482595 від 14.06.2022 року, його, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до вказаної постанови, він керував транспортним засобом в населеному пункті Озерна зі швидкістю 74 км/год при дозволеній 50 км/год, чим порушив п. 12. 9.6 ПДР - перевищення водіями встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29, 3.31,30.3. Вважає, що постанова серії ЕАО № 5482595 від 14.06.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи та порушенням ним норм матеріального та процесуального права. Згідно з фактичними обставинами справи він, 14.06.2022 року о 10 год 36 хв рухався населеним пунктом Озерна на транспортному засобі зі швидкістю 60 км/год при знаку 50 км/год. Працівник поліції навів на нього лазерний вимірювач TRUCAM ТС000764, який не був зафіксований на штативі, а фіксація йшла на радарі з рук самого патрульного. В результаті такого способу використання лазерного вимірювача TRUCAM ТС000764, що не відповідає вимогам чинного законодавства, даний прилад показав перевищення швидкості, а саме 74 км/год. Законодавчі вимоги до використання технічних приладів, до яких належить лазерний вимірювач TRUCAM передбачені ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути змонтована/розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом). Натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону. Вимірювання швидкості приладом ТгиСАМ з рук працівника поліції може спричинити похибку вимірювання. Адже навіть незначне тремтіння рук призводить до неточного вимірювання. Також звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху»), що інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів. Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму. Зазначені обставини свідчать про те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП на основі недопустимих доказів. Таким чином, вважає, що постанова серії ЕАО № 5482595 від 14.06.2022 року є незаконною, оскільки: контроль швидкості здійснювався приладом ТгиСАМ з рук працівника поліції, що суперечить вимогам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та призводить до неточного вимірювання швидкості. Контроль швидкості здійснювався в місці, яке не облаштоване відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху»), а також оскаржувана постанова не містить відомостей про розташування на вказаному відрізку дороги даного знаку. Просить скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Тернопільській області ЕАО № 5482595 від 14.06.2022 року, якою його, було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав суду заяву від 15.08. 2022 року, в якій просить розгляд справи провести без його участі.
Представник відповідача управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП та третя особа поліцейський УПП в Тернопільській області капрал поліції Кулик Назар Олександрович, двічі не прибули у судові засіданні, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, правом на подання відзиву та заперечень на позовну заяву не скористалися. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу у їхній відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
2. Заяви (клопотання ) учасників справи.
14.07.2022 надійшло клопотання представника відповідача Климчук О. про надіслання копії позовної заяви.
15.08.2022 надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Бориславського міського суду від 27.06.2022 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, залучено до участі в розгляді справи третю особу поліцейського УПП в Тернопільській області капрала поліції Кулика Назара Олександровича.
18.07.2022та 25.07.2022 клопотання представника відповідача задоволено, та на їх електронну адресу надіслано копію позовної заяви.
Протокольною ухвалою від 22.08.2022 року визнано неявку представника відповідача та третьої особи неповажною.
Протокольною ухвалою від 15.08.2022 задоволено клопотання позивача про слухання справи за його відсутності.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що 14 червня 2022 року інспектором роти №4 батальйону №1 управління патрульної поліції в Тернопільській області стосовно позивача ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАО №5482595 від 14.06.2022, якою останнього визнано винним за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Копію постанови позивач отримав 14.06.2022 року, до суду звернувся 24.06.2022 року, з дотриманням строку на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 289 КУпАП.
У постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 14.06.2022 року о 10год 36хв керував транспортним засобом в населеному пункті Озерна Адм-09 19км зі швидкістю 74 км/год, при дозволеній 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TRUCAM TC000764, чим порушив п. 12.9.б ПДР України - перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху передбаченими знаками 3.29,3.31,30.3, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Зазначена норма вказує на те, що саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень.
Згідно із ч. 1,2, ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями) (далі - ПДР України).
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктом «б» пункту 12.9 ПДР України передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
За змістом розділу 33 ПДР України дія знака 3.29, що встановлений перед населеним пунктом, позначеним знаком 5.45, поширюється до цього знака.
5.45 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. 5.46 «Кінець населеного пункту». Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Знаки 5.45 і 5.46 встановлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту спірної постанови слідує, що позивачем допущено перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті більш як на двадцять кілометрів на годину.
У постанові серії ЕАО №5482595 від 14 червня 2022 року вказано серійний номер і назву технічного засобу, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху керованого позивачем автомобіля.
Проте, відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
Враховуючи положення ст.40 Закону N580-VШШШ при проведені фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото-і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст.40 названого Закону.
Законодавством не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCAM працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст.40 Закону N 580-VIII.
Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Таким чином, із врахуванням того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять достатніх доказів порушення позивачем правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП, є недоведеним.
За наведеного, а також ураховуючи заявлені вимоги та приписи ч.3ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП, не доведена, рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейським прийняте з порушенням норм процесуального права, і за відсутності достатніх доказів про вчинення позивачем правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати.
5. Позиція суду.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах : забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови серії ЕАО №5482595 від 14.06.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн, підлягають задоволенню.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Приписами ст. 288 ч.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно вимог ст. 139 КАС України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 справа №543/775/17 ( провадження №11-1287апп18) судовий збір віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 19, 20,72,77,286 КАС України, ст.ст. 9, 122, 251, 254, 258, 283, 288,289 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в тернопільській області ДПП, третя особа: поліцейський УПП в Тернопільській області капрал поліції Кулик Назар Олександрович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовільнити.
Скасувати постанову серії ЕАО №5482595 від 14.06.2022 року складену інспектором роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Тернопільській області Куликом Назаром Олександровичем стосовно ОСОБА_1 про визнання винним за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати зі сплати судового збору за подачу позову до суду в сумі 496,20 гривень згідно квитанції № 0.0.2588632662.1 від 24.06.2022 року, сплачено у АТ КБ «ПриватБанк».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бориславський міський суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,А, НОМЕР_2 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Котляревського, 24;
Третя особа : поліцейський УПП в Тернопільській області капрал поліції Кулик Назар Олександрович, місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Котляревського, 24.
Суддя Бориславського міського суду С. М. Ткачова