Справа № 438/649/22
Провадження № 2-а/438/28/2022
15 серпня 2022 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі головуючої судді Ткачової С.М., за участю секретаря Терлецької Ю.М., розглянув адміністративну справу
№438/649/22, провадження №2-а/438/28/2022
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції
третя особа: інспектор взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області старший лейтенант поліції Ляхович Іван Степанович
про скасування постанови серії БАБ №718056 від 10.07.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
учасники справи :
позивач ОСОБА_1 - не з'явився
представник позивача - адвокат Романський Сергій Іванович - не з'явився
представник відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції - не з'явився
третя особа - інспектор взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області старший лейтенант поліції Ляхович Іван Степанович - не з'явився.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:
15 липня 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАБ №718056 від 10.07.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, він, ОСОБА_1 10.07.2022р. о 06 год. 34 на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км керував транспортним засобом щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, чим порушив вимоги ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП. Однак, обставини викладені у оскаржуваній постанові серії БАБ № 718056 від 10.07.2022 року не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Вказує, що постанова серії БАБ № 718056 від 10.07.2022 року є незаконною, необґрунтованою і такою, що винесена інспектором взводу 1 роти 4 бат 2 УПП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Ляховичем Іваном Степановичем формально, безпідставно, у грубе порушення норм Конституції України, положень ПДР України, Закону України «Про дорожній рух» та положень КУпАП, з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, без фактичного та реального з'ясування та дослідження всіх обставин справи, без зазначення доказів та встановлення будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Оскільки в матеріалах справи відсутній будь-який доказ вчинення ним 10.07.2022 о 06 год 34 хв на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП, - що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови серії БАБ № 718056 від 10.07.2022 року. Зазначає, що 10.07.2022 року о 06 год 34 хв він на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км взагалі не керував і не міг керувати транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF р.н. НОМЕР_1 , щодо якого нібито порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, його працівники патрульної поліції взагалі не зупиняли 10.07.2022 року на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км на автомобілі VOLKSWAGEN GOLF р.н. НОМЕР_1 , тобто він не був водієм в розумінні ПДР України та норм КУпАП, а відтак не порушував і не міг порушувати вимоги всієї ст.16 Закону України «Про дорожній рух» та вимог ч.8 ст.121 КУпАП; йому не було передано, ні він не передавав транспортний засіб у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, а тому, він, 10.07.2022 о 06 год 34 хв не порушував і не міг порушувати на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км вимоги всієї ст.16 Закону України «Про дорожній рух», а відтак не вчиняв і не міг вчинити 10.07.2022 року о 06 год 34 хв на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП. Вважає, що відповідачем не наведено і не зазначено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ним 10.07.2022року о 06 год 34 хв на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП за нібито порушення ним всієї ст.16 Закону України «Про дорожній рух». Просить скасувати постанову серії БАБ № 718056 від 10.07.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу 1 роти 4 бат 2 УПП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Ляховичем Іваном Степановичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.8 ст.121 КУпАП - закрити.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився.
Представник позивача-адвокат Романський С.І. в судове засідання не з'явився, подав суду заяву від 15.08.2022 року, в якій просить судове засідання по даній справі проводити без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримав повністю, та просить їх задовільнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та третя особа - інспектор взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області старший лейтенант поліції Ляхович Іван Степанович,двічі не прибули у судове засіданні, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, правом на подання відзиву та заперечень на позовну заяву не скористалися. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу у їхній відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
2. Заяви (клопотання ) учасників справи.
15.08.2022 року від представника позивача-адвоката Романського С.І. надійшла заява, в якій він просить судове засідання проводити по даній справі проводити без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримав повністю, та просить їх задовільнити.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Бориславського міського суду від 18.07.2022 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАБ №718056 від 10.07.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, залучено до участі в розгляді справи третю особу інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Ляховича Івана Степановича.
Протокольною ухвалою від 15.08.2022 року визнано неявку представника відповідача та третьої особи неповажною.
Протокольною ухвалою від 15.08.2022 року задоволено клопотання представника позивача про слухання справи за його та позивача участі.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що 10.07.2022 о 06 год 34 хв інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Ляховичем Іваном Степановичем стосовно позивача ОСОБА_1 було винесено постанову серії БАБ № 718056, якою останнього визнано винним за ч.8 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Копію постанови позивач отримав 10.07.2022 року, до суду звернувся 15 липня 2022 року, з дотриманням строку на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 289 КУпАП.
У постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 10.07.2022року о 06 год 34хв на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км керував т.з. щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, чим порушив вимоги ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст.7 КУпАП).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису Затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026: «Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. П.п. 2 п. 1 розділу VII даної Інструкції: «Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб».
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17: «Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст.251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.»
Відповідно до позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі №524/1284/17: «суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною другою 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова від 19 лютого 2017 року серії АР № 814307 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис».
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Юридичний склад конкретного адміністративного правопорушення становлять суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторони правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає адміністративну відповідальність особи.
Диспозиція ч.8 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність, за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Він містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів.
Тобто, для встановлення об'єктивної сторони, як обов'язкової ознаки складу даного адміністративного правопорушення, необхідно встановити, що водій винен у порушенні обмежень, встановлених Митним кодексом України, а саме: транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Позивачу ОСОБА_1 інкриміновано у вину порушення вимог ст.16 Закону України «Про дорожній рух». Інспектором взводу 1 роти 4 бат 2 УПП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Ляховичем Іваном Степановичем не зазначено та не конкретизовано, яку саме частину (пункт, підпункт, абзац) ст.16 Закону України «Про дорожній рух» порушив ОСОБА_1 10.07.2022року о 06 год 34 хв на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км.
Тобто, в оскаржуваній постанові серії БАБ № 718056 від 10.07.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі не зазначено про порушення ОСОБА_1 10.07.2022року о 06 год 34 хв на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км.
Крім цього, відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Законодавець чітко визначає, що суб'єктом, сфера дії на якого поширюється дія ПДР України та Закону України «Про дорожній рух», є саме водій.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В оскаржуваній постанові серії БАБ № 718056 від 10.07.2022 року не доведено, не зазначено і не конкретизовано, в чому саме полягало порушення 10.07.2022року о 06 год 34 хв ОСОБА_1 вимог всієї ст.16 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч.8 ст.121 КУпАП.
Статтею 14 Закону Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.16 Закону України «Про дорожній рух». У оскаржуваній постанові серії БАБ №718056 від 10.07.2022 року відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис а відтак факт вчинення ОСОБА_1 10.07.2022 о 06 год 34 хв на А/д Київ-Чоп, М06, 529 км адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП - являється недоведеним.
Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
5. Позиція суду.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем норм ПДР України, за що повинна бути передбачена відповідальність згідно КУпАП.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висовку, що позовні вимоги в частині скасування постанови серії БАБ №718056 від 10.07.2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за частиною восьмою статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500грн, підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно зі статтею 248 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, згідно висновку Верховного Суду України, право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу, або ж суду у передбачених статтею 221 КУпАП випадках та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Приписами ст. 288 ч.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно вимог ст. 139 КАС України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 справа №543/775/17 ( провадження №11-1287апп18) судовий збір віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 19, 20,72,77,286 КАС України, ст.ст. 9, 122, 251, 254, 258, 283, 288,289 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області старший лейтенант поліції Ляхович Іван Степанович про скасування постанови серії БАБ №718056 від 10.07.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Скасувати постанову серії БАБ №718056 від 10 липня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Ляховичем Іваном Степановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень.
В іншій частині позовних вимог, щодо закриття справи про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.8 ст.121 КУпАП, відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати зі сплати судового збору за подачу позову до суду в сумі 496,20 гривень згідно квитанції № NOHAG4446М АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 15.07.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бориславський міський суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області місцезнаходження: 79053, м.Львів, вул.Перфецького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108646.
Третя особа : інспектор взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області старший лейтенант поліції Ляхович Іван Степанович, адреса: 79053, Львівська область, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Бориславського міського суду С. М. Ткачова