Справа №336/2404/22
пр.1-кс/336/366/2022
22 серпня 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України,
В провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.03.2022 р. обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.04.2022 р.
Крім того, ОСОБА_5 відповідно до листа Пологівської окружної прокуратури Запорізької області від 15.04.2022 р. продовжено строк тримання під вартою на підставі ч.6 ст.615 КПК України на строк до 2 місяців, тобто до 28.06.2022 р.
Відповідно до інформації, внесеної до автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження № 323/376/22 відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України, у зв'язку зі зміною територіальної підсудності Оріхівським районним судом Запорізької області до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя не передавались.
У зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області змінено та визначено Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
Прокурор направив до суду клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу, оскільки визначені ст.177 КПК України ризики, що були підставою для його обрання, не зникли.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи на те, що тривалий час утримується під вартою, а розгляд справи фактично не відбувається. Ризики, на які посилається сторона обвинувачення, як і пред'явлене обвинувачення, є недоведеними. Під час перебування під вартою загострились захворювання, він має міцні соціальні зв'язки, і не має наміру переховуватись від суду. Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого, просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м'який.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є доцільним, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу суд керувався положеннями ст.331 КПК України, відповідно до ч. 1, 3 якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який вчинив в той час, коли в провадженні суду перебувало кримінальне провадження відносно нього за вчинення аналогічного злочину. Обвинувачений неодноразово судимий, офіційно непрацевлаштований, має постійне місце проживання.
Аналізуючи вищенаведене суд вважає, що є достатньо підстав констатувати наявність ризику того, що перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, і застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню вказаного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчиняв в минулому злочини та обвинувачується у вчиненні злочину, в той період, коли в провадженні суду перебувало інше кримінальне провадження, то наявність у нього постійного місця проживання, не може бути запорукою не вчинення ним кримінальних правопорушень в майбутньому, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 314-316, 392 КПК України, суд,
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 21 жовтня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1