Справа № 309/3377/22
Провадження № 1-кс/309/514/22
22 серпня 2022 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42021072160000025 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 та ч.1 ст. 366 КК України про арешт майна ,-
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся в суд з клопотанням про арешт майна.
Клопотання вмотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Топчинської сільської ради та відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області діючи умисно, в інтересах ОСОБА_5 , шляхом зловживання службовим становищем, протягом 2020 року, в невстановленому місці, внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - рішення 23 сесії 7 скликання Топчинської сільської ради № 297 від 12.05.2020, про надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 2124487500:03:003:0032 загальною площею 0,6987 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що в подальшому призвело до оформлення ОСОБА_5 права власності на вказану земельну ділянку га вибуття її з комунальної власності. В той же час, прокуратурою встановлено, що вказане рішення сесією Топчинської сільської ради не приймалось та земельна ділянка у власність ОСОБА_5 не передавалась. Таким чином, вказаними незаконними діями службових осіб Топчинської сільської ради та відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області допущено вибуття з комунальної власності земельної ділянки, площею 0,6987 га.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Топчинської сільської ради та відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області діючи умисно, в інтересах ОСОБА_5 , шляхом зловживання службовим становищем, протягом 2020 року, в невстановленому місці, внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - рішення 23 сесії 7 скликання Топчинської сільської ради № 297 від 12.05.2020, про надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 2124487500:03:003:0032 загальною площею 0,6987 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що в подальшому призвело до оформлення ОСОБА_5 права власності на вказану земельну ділянку та вибуття її з комунальної власності. В той же час, прокуратурою встановлено, що вказане рішення сесією Топчинської сільської ради не приймалось та земельна ділянка у власність ОСОБА_5 не передавалась. Таким чином, вказаними незаконними діями службових осіб Топчинської сільської ради та відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області допущено вибуття з комунальної власності земельної ділянки, площею 0,6987 га.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що ніякого відношення до реєстрації на нього права власності на вказану земельну ділянку немає та для реєстрації такого права не звертався і про реєстрацію його права власності на дану земельну ділянку йому відомо не було.
Допитаний в якості потерпілого громадянин ОСОБА_6 показав, що 1991 року він являвся співзасновником ТОВ «Конструктор» у якому був цегельний завод який діє і на даний час. Товариству була надана земельна ділянка для облаштування заводу та глиняного кар'єру площею 7,34 Га в с.Топчино та було виготовлено Державний акт на право постійного користування. Вказану територію товариство облаштовувало, будувалися відповідні будівлі та конструкції для здійснення виробництва цегли. У 2018 році він хотів присвоїти кадастровий номер земельній ділянці де розміщений ТОВ «Конструктор» та замовив виготовлення технічної документації під час чого з'ясував, що у 2017 році на підставі підробленого рішення сесії Топчинської сільської ради незаконно приватизовано з земель ТОВ «Конструктор» дві земельні ділянки розмірами приблизно 0,69 Га та 0,53 га. Відповідно з приводу цього він звернувся у поліцію та було встановлено незаконність передачі даних земельних ділянок у власність громадянці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_9 та її родина, проживають по сусідству з ТОВ «Конструктор». У подальшому у ході досудового розслідування кримінального провадження №4201807110000047 слідчими Тячівського РВП факт незаконного заволодіння земельними ділянками було підтверджено. У 2020 році він знову хотів присвоїти кадастровий номер земельним ділянкам ТОВ «Конструктор» та з'ясував, що знову частину земельної ділянки розмірами 0,69 Га., незаконно передано у власність громадянину ОСОБА_5 на підставі знову ж підробленого рішення Топчинської сільської ради.
Необхідність накладення арешту на зазначену земельну ділянку викликана тим, що відсутність такого арешту надає можливість подальшого розпорядження земельною ділянкою, шляхом укладення відповідних нотаріально-посвідчених правочинів, спрямованих як на зміну площі земельної ділянки її поділу та конфігурації, кадастрового номеру, цільового призначення, зміну власника так і на незаконне отримання прибутку за рахунок її реалізації.
В судове засідання слідчий СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 не з'явився, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
В судове засідання власники вилученого майна а саме ОСОБА_5 не зявився, про місце і час розгляду клопотання належним чином був повідомлений, його неявка не є перешкодою у розгляді клопотання.
На підставі ст.. 172 ч.1 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання у їх відсутності .
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явився слідчий та власник майна фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173,175, 309 КПК України слідчий суддя , -
Клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42021072160000025 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 та ч.1 ст. 366 КК України про арешт майна - задовольнити .
Накласти арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6987 га за кадастровим номером 2124487500:03:003:0032 що розташована за адресою АДРЕСА_1 , у вигляді заборони відчуження , розпорядження та користування, яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого ОСОБА_3 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1