Справа № 141/248/22
Провадження № 2-а/141/6/22
16 серпня 2022 року смт Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засіданні Рожковій Л.М.,
за участю сторін -
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: адвоката Панасюк Н.А.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу № 141/248/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
30.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.05.2022 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за те, що 10.05.2022 року о 10 год 20 хв в с. Прибережне по вул. Луки Лелеки він керував транспортним засобом, не маючи права керування відповідним транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування на підставі постанови Оратівського районного суду Вінницької області від 14.12.2021 року, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України.
Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки 10.05.2022 року він транспортним засобом не керував, та, відповідно, працівники поліції його не зупиняли, документів не перевіряли, а частина відомостей, які містяться в оскаржуваній постанові, не відповідає дійсності. Так, зокрема, не відповідає дійсності інформація, зазначені у п. 4 оскаржуваної постанови, зокрема інформація щодо місця народження (народився в с. Лопатинка, а не в с. Заруддя) та щодо місця проживання (проживає по АДРЕСА_1 , а не по АДРЕСА_2 ). Окрім того, не відповідає дійсності також інформація, зазначена у п.5 постанови, оскільки транспортний засіб «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , як зазначено у оскаржуваній постанові. Також у оскаржуваній постанові не наведено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок працівників поліції про скоєння ним адміністративного правопорушення, відсутні свідки, які могли б підтвердити факт правопорушення, також відсутні фото та відеозйомка.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.4 ст. 126 КУпАП, винесену 10.05.2022 року.
Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 06.06.2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 141/248/22 та призначено до розгляду на 14.06.2022 року. Встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
Судове засідання, призначене на 14.06.2022 року, було відкладено на 14.07.2022 року, у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про час, день та місце розгляду справи.
16.06.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача ГУ НП України у Вінницькій області Господарець А.А. просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначила, що підставою для складання адміністративних матеріалів став факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, та, в подальшому, як було встановлено, 14.12.2021 року постановою Оратівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами терміном на один рік. А тому незгода позивача із винесеною відносно нього постановою серії БАБ №958333 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП з посиланням на той факт, що на час складання адміністративних матеріалів він не порушував правил дорожнього руху, не керував транспортним засобом, а також того факту, що транспортний засіб позивачу не належить, не виключає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом. При цьому, відеозапис з нагрудної камери, на якому позивач вказує, що керував транспортним засобом та що відмовляється від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, спростовує твердження позивача щодо відсутності з боку позивача будь-яких правопорушень, та підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та, як наслідок, обґрунтовує правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, який свідомо допустив дії щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП. А тому дії інспектора СРПП СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Растовецького О.В. щодо виявлення 10.05.2022 року факту адміністративного правопорушення ОСОБА_1 є правомірними та законними, а стягнення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП, накладено інспектором поліції у межах наданих йому повноважень та під час виконання службових обов'язків та у відповідності до вимог чинного законодавства зафіксовано у постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 958333 від 10.05.2022 року.
Судове засідання, призначене на 14.07.2022 року, було відкладено на 04.08.2022 року, у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про перенесення судового засідання, а також у зв'язку з відсутністю у матерілах відзиву відео файлу з записом вчиненого правопорушення.
02.08.2022 року на адресу суду надійшов відеодоказ (відео файл з записом вчиненого правопорушення.)
Судове засідання, призначене на 04.08.2022 року, було відкладено на 16.08.2022 року, у зв'язку з викликом позивача для дачі особистих пояснень.
Відповідач Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленим про час, день та місце судового розгляду справи в судове засідання 16.08.2022 року не з'явився, повноважного представника до суду не направив, заяв та клопотань суду не подав.
В судовому засіданні 16.08.2022 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Панасюк Н.А. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просили суд позов задовольнити повністю. Окрім того, позивач ОСОБА_1 суду вказав, що він не був присутній при винесенні оспорюваної постанови, а представник позивача адвокат Панасюк Н.А. заявила клопотання про визнання відеоматеріалу недопустимим доказом, оскільки в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на відео, як доказ, а тому, у відповідності до вимог ч.1, ч.2 ст. 74 КАС України, вважає, що даний даказ є недопустимим. Окрім того, представник позивача зазначила, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не було надано можливості скористатись правовою допомогою та поліцейським не було вжито жодних дій щодо надання можливості позивачу реалізувати своє право на отримання правовї допомоги, чим було порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та, як наслідок, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Оскільки відповідачем не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Крім того, згідно ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши матеріали адміністративного позову, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 958333, 10.05.2022 року о 10 год 20 хв в с. Прибережне по вул.Луки Лелеки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування відповідним транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування на підставі постанови Оратівського районного суду Вінницької області від 14.12.2021 року, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 958333 від 10.05.2022 року, складена інспектором СРПП СПД № 1 ВП№ 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Растовецьким О.В., який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником транспортного засобу «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .
Окрім того, згідно довідки № 4/84, виданої 11.02.2022 року Зарудянським старостинським округом Оратівської селищної територіальної громади, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважаючи постанову серії БАБ № 958333 від 10.05.2022 року протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 просив її скасувати.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд керується наступним.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Також, згідно з п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до частини першої ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах (далі - Інструкція).
Згідно п. 4 розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Розділом ІІІ Інструкції регламентовано процедуру розгляду поліцією справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Так, у п.5 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Також у п.9 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 Розділу ІІІ Інструкції). Аналогічні положення закріплені в ст. 252 КУпАП.
Таким чином, поліцейський, як особа уповноважена на розгляд справи, під час розгляду такої справи, має дотримуватися вищенаведених приписів законодавства, в протилежному випадку вчинені дії є неправомірними, та як наслідок тягнуть незаконність прийнятих рішень і їх скасування, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Окрім цього, у відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справ (прізвище, ім'я та по батьков (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251 КУпАП), які відповідно до ст. 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів надалі виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові, - постанова ВС від 15.11.2018, №524/5536/17.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 13.03.2020 справа №234/6323/17, від 31.10.2019 справа №398/3566/16-а, від 30.05.2018 справа №337/3389/16-а.
Натомість, оскаржувана постанова серії БАБ № 958333 від 10.05.2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Стосовно відеозапису, який міститься у матеріалах наданого відповідачем відзиву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17.
Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Суд зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом відповідача або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознак цифрового підпису автора.
Як встановлено судом шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.
Окрім того, на вказаному відеозаписі не зафіксовано обставини розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП, а також оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, також до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення, який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, приписами частини третьої статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відтак, наданий суду відеозапис не є допустимим доказом в розумінні ст.251 КУпАП та ст. 74 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали, а також матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.
При цьому, суд зазначає, що в силу вимог статті 251 КУпАП візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення ПДР.
Також, обґрунтованими є доводи позивача, щодо порушення його прав при накладенні адміністративного стягнення.
У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
В судовому засіданні позивач зазначив, що не був присутній при винесенні оскаржуваної постанови, відтак, був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою та поліцейським не вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не спростовано дані обставини, суд дійшов висновку, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вказане відповідає висновку колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 524/9827/16-а від 18.02.2020 року.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 958333 від 10.05.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП прийнята без всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак підлягає скасуванню.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, крім іншого, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 126, 251, 256, 268, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП та ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-77, 159-163, 241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 292, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 958333 від 10.05.2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області 496 грн 20 коп (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок) судового збору.
Копію рішення суду направити відповідачеві.
Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 22.08.2022 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050).
Суддя С.В. Климчук