Справа № 133/3266/20
Ухвала
Іменем України
18.08.2022р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області клопотання учасників судового провадження, заявлених в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020020170000714 від 21.10.2020р. відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020020170000714 від 21.10.2020р. відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про виклик та допит в якості свідка захисту - громадянина ОСОБА_10 , допит якого провести в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом міста Києва, розглянувши яке, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень статей 84, 86 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 95 КПК показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до статей 42, 46 КПК сторона захисту має право клопотати про допит свідків.
Частиною 2 статті 22 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Частина 6 цієї ж статті передбачає обов'язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані. Закон, передбачивши право стороні захисту вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, тим самим передбачив і обов'язок суду їх розглянути в сукупності з іншими доказами. Такий підхід законодавця повністю відповідає вимогам статті 6 §1 та §3(b) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції).
З огляду на викладене, клопотання сторони захисту щодо виклику та допиту свідка ОСОБА_10 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Позиція прокурора про неможливість задоволення цього клопотання виходячи з положень статті 290 КПК України, ґрунтується на помилковому тлумаченні її положень, що стосується відкриття сторонами доказів, наявних в неї на час закінчення досудового розслідування. Так, згідно із частиною 6 цієї статті сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана відкрити речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Це положення не згадує показань свідка, оскільки, на відміну від сторони обвинувачення, сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а лише пояснення, які відповідно до частини 8 статті 95 КПК не є джерелом доказів. Тому на сторону захисту законом не покладено обов'язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати в своєму розпорядженні.
Як зазначено Верховний Судом у постанові від 07.06.2022р. у справі № 462/1710/16-к (провадження № 51-4936км21), показання свідка, викликаного судом за клопотанням сторони захисту, з'являються лише під час його допиту в судовому засіданні і, таким чином, не можуть бути відкриті до цього моменту. Таким чином, вимоги статті 290 КПК не перешкоджають стороні захисту шукати і надавати суду докази після закінчення досудового розслідування, у тому числі під час розгляду справи в суді першої інстанції. Це зокрема підтверджується положеннями пункту 8 частини 3 статті 42 КПК, відповідно до яких обвинувачений, тобто особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду, має право збирати і подавати докази. Виключення такої можливості істотним чином обмежить здатність обвинуваченої особи ефективно захищатися від обвинувачення, оскільки лише після закінчення досудового розслідування сторона захисту отримує доступ до доказів, на підставі яких сформульовано обвинувачення, і після цього має повноцінну можливість побудувати стратегію і тактику захисту, що включає пошук і надання доказів.
Відповідно до ч.1 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Згідно частини 2 статті 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
За частиною 9 статті 336 КПК України, дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Враховуючи вказані вимоги закону, виходячи з обставин справи та умов воєнного стану, в якому перебуває держава, з метою вжиття заходів для забезпечення оперативності судового провадження, суд вважає за можливе провести допит свідка захисту - громадянина ОСОБА_10 в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом міста Києва (в якому буде перебувати свідок), якому слід доручити здійснити дії, передбачені статтею 336 КПК України.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 42 КПК України, обвинувачений має право на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та /або законом, що регулює надання без оплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.
Згідно пункту 2 частини 1, частин 2-3 статті 49 КПК України, суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у ухвалі час і місце для участі у кримінальному провадженні. Ухвала про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання ухвали про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Виходячи із зазначених вимог закону, клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про залучення захисника для здійснення захисту в даному кримінальному провадженні, підлягає задоволенню, оскільки за відсутності грошових коштів, останній позбавлений можливості самостійно залучити захисника.
Керуючись ст.ст.331, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд -
Клопотання сторони захисту про виклик та допит свідка захисту - задовольнити.
Викликати та допитати в якості свідка захисту ОСОБА_10 , допит якого провести в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом міста Києва, якому доручити здійснити дії, передбачені статтею 336 КПК України.
Доручити Шевченківському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання у кримінальному провадженні № 12020020170000714 в режимі відеоконференції.
Відповідно до ст.336 КПК України, копію ухвали про участь осіб в судовому засіданні в режимі відеоконференції направити негайно до Шевченківського районного суду міста Києва.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про залучення захисника для здійснення захисту в даному кримінальному провадженні - задовольнити.
Доручити регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області призначити обвинуваченому ОСОБА_8 адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття в судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області за адресою: м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, 70, - 20 вересня 2022 року о 11.00год.
Оплату праці захисника провести за рахунок держави відповідно до чинного законодавства.
В справі оголосити перерву до прибуття адвоката в зал судового засідання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя