ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2022Справа № 910/15479/21
За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в
особі Київської обласної ради
до 1. Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна»
2. Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1. Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації)
2. Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 3. Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар»
4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа»
про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу та
скасування державної реєстрації права власності на майно
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Носкова А.С.
за участю представників сторін
від прокуратури Вакуленко М., посвідчення № 065758 від 03.11.2021
від позивача Кандратенко Я.І., самопредставництво
від відповідача-1 Бєлов А.Г., ордер серії АІ № 1139014 від 03.08.2021
від відповідача-2 Пушина Н.Л., ордер серії АІ № 1251595 від 14.07.2022
від третіх осіб не з'явилися
Суть спору :
21.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної ради до Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» та Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок», в якій просить суд
1. Визнати недійсними результати електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, розташованих у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А) по вул. Хрещатик, 6 в м. Київ, оформлені протоколом про результати електронного аукціону № UA-РS-2020-10-31-000010-2, затверджені наказом в.о. голови КУ КОР «Фонд Комунального майна» № 37 від 20.11.2020.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу на аукціоні (мала приватизація) від 20.11.2020, зареєстрований в реєстрі за № 2947, укладений між КУ КОР «Фонд Комунального майна» та ПСП «Агрофірма «Світанок» на підставі протоколу про результати електронного аукціону № UA-РS-2020-10-31-000010-2, затвердженого наказом в.о. голови КУ КОР «Фонд Комунального майна» № 37 від 20.11.2020.
3. Скасувати державну реєстрацію за ПСП «Агрофірма «Світанок» права власності на нежитлові загальною площею 2565,40 кв. м, розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А) по вул. Хрещатик, 6, в м. Київ, (номер запису про право власності 39304839, рішення від 20.11.2020 № 55269731).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 вказаний позов передано на розгляд судді Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 задоволено самовідвід судді Спичак О.М. від розгляду вказаного позову.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021 вказаний позов передано на розгляд судді Сівакової В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15479/21 від 01.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
22.10.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
У поданій до суду позовні заяві міститься клопотання, на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, та про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар» та Українську універсальну біржу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/15479/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа-1) та Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації (третя особа-2); залучено до участі у справі
третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар» (третя особа-3) та Українську універсальну біржу (третя особа-4); підготовче засідання призначено на 02.12.2021.
02.12.2021 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.12.2021.
02.12.2021 від третьої особи-3 до суду надійшли пояснення по справі.
07.12.2021 третьою особою-4 до суду подано клопотання про заміну третьої особи-4 Українську універсальну біржу її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа».
13.12.2021 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, у відзиві міститься клопотання по поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
14.12.2021 відповідачем-1 до суду подано клопотання, в якому зазначено адресу на яку слід відправляти відповідачу-1 кореспонденцію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15479/21 від 14.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/15479/21 на 30 (тридцять) днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.01.2022; здійснено заміну Української універсальної біржі на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», задоволено клопотання прокуратури та витребувано витребувано у Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» належним чином засвідченні копії (для залучення до матеріалів справи): заяв про включення спірного об'єкта нерухомості до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році, заяв потенційних покупців про їх приватизацію, витяги із книг реєстрації таких зав; листування органу приватизації з Управлінням з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради з метою отримання висновку щодо обґрунтування доцільності або недоцільності включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2020 році, а також з балансоутримувачем - КП КОР «Друкар» з метою з'ясування його позиції стосовно можливості відчуження запропонованого до приватизації майна; доказів проведення інвентаризації об'єкта нерухомості відповідно до вимог законодавства (наказ про створення інвентаризаційної комісії, інвентаризаційні акти тощо); витребувано у Київської обласної ради належним чином засвідченні копії (для залучення до матеріалів справи): висновків (подання) Управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради щодо обґрунтування доцільності /недоцільності включення спірного об'єкта до переліку таких, що підлягають приватизації у 2020 році та можливості відчуження даного комунального майна; висновків Управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради за наслідками аналізу рентабельності від фінансово-господарської діяльності балансоутримувача щодо спірного об'єкта приватизації; висновків і рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій, про які йдеться у рішенні № 852-35-VII від 22.06.2020.
17.01.2022 від відповідача-1 до суду надійшли пояснення щодо виконання ухвали від 14.12.2021.
17.01.2022 від Київської обласної прокуратури на адресу електронної пошти суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1.
18.01.2022 від Київської обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1 зміст якої є тотожнім відповіді, що надійшла на електрону адресу суду 17.01.2022.
18.01.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.01.2022.
18.01.2021від Київської обласної ради до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва № 910/15479/21 від 14.12.2021 (вх. № 01-37/3577/22 від 18.01.2022).
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15479/21 від 19.01.2022 клопотання Київської обласної ради про залучення до матеріалів справи доказів (вх. № 01-37/3577/22 від 18.01.2022) повернуто без розгляду на підставі ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
20.01.2022 від третьої особи-4 до суду надійшли пояснення по справі, у яких третя омба-4 просить розглядати справу без участі її представника.
25.01.2022 від третьої особи-2 до суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без участі представника третьої особи-2.
25.01.2022 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.02.2022.
27.01.2022 від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, в якому просить поновити пропущений строк для подачі доказів.
31.01.2022 від третьої особи-2 до суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без участі представника третьої особи-2.
03.02.2022 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення прокуратурі пропущеного строку для подачі доказів та про залучення їх до матеріалів справи.
03.02.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.02.2022.
08.02.2022 відповідачем-2 у судовому засіданні подано пояснення по справі, які є фактично заявою про долучення доказів на виконання ухвали суду від 14.12.2021.
08.02.2022 у судовому засіданні відповідачем-2 заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі доказів.
08.02.2022 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 15.02.2022 та зобов'язано відповідача-2 у строк до 09.02.2022 направити на адреси усіх учасників справи подані до суду докази.
11.02.2022 від відповідача-2 до суду надійшли докази надіслання всім учасникам доказів.
15.02.2022 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу-2 пропущеного строку для подачі доказів та про залучення їх до матеріалів справи.
Прокуратура у судовому засіданні 08.02.2022 позовні вимоги підтримала повністю.
Позивач у судовому засіданні 08.02.2022 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач-1 у судовому засіданні 08.02.2022 проти задоволення позовних вимог заперечував.
Відповідач-2 у судовому засіданні 08.02.2022 проти задоволення позовних вимог заперечував.
15.02.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.02.2022.
21.02.2022 від третьої особи-3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи-3.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв'язку із введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, судове засідання 24.02.2022 у справі № 910/15479/21 не відбулося.
Крім того, 02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
Згідно з Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15479/21 від 24.05.2022 учасників справи повідомлено, що судове засідання відбудеться 30.06.2022.
23.06.2022 від третьої особи-2 до суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без участі представника третьої особи-2.
28.06.2022 третьою особою-3 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи-3.
29.06.2022 Київською обласною прокуратурою до суду подано клопотання про долучення доказів.
30.06.2022 Київською обласною прокуратурою у судовому засіданні заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі доказів.
30.06.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.07.2022.
14.07.2022 від відповідача-2 до суду надійшла заява про відкладення судового засідання, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника у засідання суду.
14.07.2022 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про визнання причин пропуску прокуратурою строку для надання додаткових доказів поважними та про залучення відповідних доказів до матеріалів справи.
14.07.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.07.2022.
21.07.2022 відповідачем-2 до суду подано заяву про застосування позовної давності.
21.07.2022 відповідачем-2 до суду подано клопотання про долучення доказів.
28.07.2022 від відповідача-2 до суду надійшли додаткові пояснення.
28.07.2022 від третьої особи-2 до суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без участі її представника.
28.07.2022 відповідачем-2 у судовому засіданні заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі доказів.
28.07.2022 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про визнання причин пропуску відповідачем-2 строку для надання додаткових доказів поважними та про залучення відповідних доказів до матеріалів справи.
28.07.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.08.2022.
02.08.2022 Київською обласною прокуратурою до суду подано клопотання про долучення доказів.
02.08.2022 Київською обласною прокуратурою до суду подано клопотання про витребування у КУ КОР «Фонд комунального майна» та КП КОР «Друкар» доказів.
02.08.2022 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про визнання причин пропуску прокуратурою строку для надання додаткових доказів поважними та про залучення відповідних доказів до матеріалів справи.
02.08.2022 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання прокуратури про витребування доказів, оскільки не наведено поважних причин пропуску строку для подачі відповідного клопотання.
02.08.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.08.2022.
У судовому засіданні 04.08.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 300157, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва 07.07.2011 на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва № 423-В від 07.07.2011, територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради належали на праві комунальної власності нежитлові приміщення з № І по № ХІІІ, з № ХVIII по № ХХIV підвалу, №№ І, ІІ, ІІІ, ІVa, V, VI, X першого поверху, №№ І, Іа, ІІ другого поверху, з № 1 по № 34 (групи приміщень № 4), №№ І, Іа, ІІ третього поверху, №№ І, Іа, ІІ четвертого поверху, з № 1 по № 30 (групи приміщень № 6), №№ І, Іа, ІІ п'ятого поверху, з № 1 по № 34 (групи приміщень № 7), №№ І, Іа, ІІ шостого поверху, з № 1 по № 27 (групи поміщень № 8), №№ І, Іа, ІІ сьомого поверху, з № 1 по № 9 (групи приміщень № 9), №№ І, ІІ, ІІІ мезоніну, №№ І, ІІ надбудови загальною площею 3308,4 кв. м, які розташовані в місті Києві по вулиці Хрещатик, будинок № 6 (Літера А), про що свідчить також витяг про державну реєстрацію прав № 31155784 від 01.09.2011.
Як вбачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, групи А, що підлягає продажу шляхом викупу, від 18.12.2013, серія та номер 10382 ПСП «Агрофірма «Світанок» набуло право приватної спільної часткової власності на 23/100 частини вказаних вище приміщень в місті Києві по вулиці Хрещатик, будинок № 6 (Літера А).
За таких обставин у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради залишилось 77/100 частин вищевказаної нежитлової будівлі в місті Києві по вулиці Хрещатик, будинок № 6 (Літера А), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2013 зареєстроване відповідне право за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 246923880000.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.
Рішенням Київської обласної ради сьомого скликання № 753-32-VII від 19.12.2019 «Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2019-2020 роках», яким затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2019-2020 роках.
Додатком до рішення Київської обласної ради сьомого скликання № 753-32-VII від 19.12.2019 є Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації, в п. 16 якого визначено, зокрема, нежилий будинок, площею 2565,40 кв. м, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, балансоутримувачем якого зазначено Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар».
Зазначене рішення Київської обласної ради сьомого скликання № 753-32-VII від 19.12.2019 прийнято в установленому законом порядку на пленарному зсіданні Київської обласної ради, опубліковане на офіційному веб-сайті Київської обласної ради та є загальнодоступним, що не спростовується прокурором та учасниками справи.
Отже, рішення Київської обласної ради сьомого скликання № 753-32-VII від 19.12.2019 в розумінні частини першої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є рішенням місцевої ради про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, зокрема, й спірного будинку площею 2565,40 кв. м за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статі 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п'яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.
Частиною четвертою статті 11 цього Закону передбачено, що перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.
З аналізу наведених положень вбачається, що законом передбачено затвердження місцевою радою переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, як рішення про приватизацію, яке підлягає опублікуванню відповідно до закону. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.
Рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020 «Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році» затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році, в додатку до якого (Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації) визначено, зокрема, нежилий будинок, площею 2565,40 кв. м, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, балансоутримувачем якого зазначено Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар».
З наданого прокурором та наявного у матеріалах справи протоколу № 4 постійної комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій Київської обласної ради сьомого скликання від 18.06.2020 вбачається, що проект рішення Київської обласної ради «Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році» обговорювався на засіданні цієї постійної комісії (пункт 10 порядку денного), яка підтримала такий проект рішення, рекомендувала Голові Київської обласної ради включити його в проект порядку денного сесії обласної ради та рекомендувала сесії розглянути та затвердити зазначений проект рішення.
Зазначене рішення Київської обласної ради сьомого скликання № 852-35-VII від 22.06.2020 прийнято в установленому законом порядку на пленарному зсіданні Київської обласної ради, опубліковане на офіційному веб-сайті Київської обласної ради та є загальнодоступним, що не спростовується прокурором та учасниками справи.
Отже, рішення Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020 «Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році» в розумінні абзацу 3 частини першої статі 12 та частини четвертої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є рішенням місцевої ради про приватизацію спірного об'єкту приватизації.
Надані прокурором до справи рішення Київської обласної ради сьомого скликання № 753-32-VII від 19.12.2019 та № 852-35-VII від 22.06.2020 спростовують покладені в основу позову доводи прокурора про те, що місцевою радою не приймалось та не публікувалось на офіційному сайті Київської обласної ради рішення про приватизацію спірного об'єкту приватизації.
Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
При цьому, згідно з частиною 4 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Положеннями пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці.
Суд зауважує, що закон визначає широкий перелік суб'єктів, які можуть ініціювати приватизацію об'єктів комунальної власності, і такий перелік не обмежується покупцями або органами приватизації комунального майна.
Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що свої рішення № 753-32-VII від 19.12.2019 та № 852-35-VII від 22.06.2020 Київська обласна рада прийняла на пленарних засіданнях у спосіб та в межах своїх повноважень як суб'єкт управління об'єктами комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується існування прийнятого Київською обласною радою, як власником спірного нерухомого майна, рішення про приватизацію такого майна.
Суд також відхиляє як необґрунтовані та безпідставні доводи прокурора про нібито порушення Положення про надання на розгляд заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, заяви про приватизацію об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області груп А, Д та Ж, затверджені рішенням Київської обласної ради № 163-07-VII від 06.09.2016, адже із змісту рішень Київської обласної ради № 753-32-VII від 19.12.2019 та № 852-35-VII від 22.06.2020 не вбачається проведення приватизації спірного об'єкту на підставі заяви конкретного покупця про приватизацію.
З цих підстав суд відхиляє доводи прокурора про не виявлення будь-яких заяв потенційних покупців про включення спірної будівлі по вул. Хрещатик, 6 в місті Києві до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2020 році, оскільки судом встановлено прийняття Київською обласною радою рішень № 753-32-VII від 19.12.2019 та № 852-35-VII від 22.06.2020 в спосіб та у межах повноважень, визначених законом, у зв'язку з чим для ініціювання приватизації спірного об'єкта не вимагались та не було обов'язковою отримання заяв потенційних покупців.
Додатком до Рекомендації № Р(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи визначено поняття дискреційного повноваження - повноваження, що його адміністративний орган влади, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає кращим за певних обставин.
Суд має право перевіряти лише правомірність дій державної влади, але доцільність її рішень не підпадає під судову перевірку.
Оскільки прокурор подав цей позов в інтересах держави та територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, яка є позивачем у справі, рішення № 753-32-VII від 19.12.2019 та № 852-35-VII від 22.06.2020 якої не оспорюються, доцільність прийняття таких рішень Київською обласною радою не підпадає під судову перевірку у цій справі в межах заявлених позовних вимог.
Щодо доводів прокурора, що не підлягала приватизації частина об'єкта приватизації площею 549,23 кв. м, яка на момент організації та проведення аукціону використовувалась Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації на підставі договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону, крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об'єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (військове майно), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги.
Свій позов прокурор обґрунтовує, зокрема, й тим, що, як він вважає, за будь-яких умов частина виставленого Фондом на аукціон спірного об'єкта нерухомості (площею 549,23 кв. м) приватизації не підлягала, оскільки є необхідною для виконання державою своїх основаних функцій, безпосередньо використовувалась для забезпечення виконання Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, власне органами місцевого самоврядування області у безпосередньо Київською обласною радою визначених законодавством власних і делегованих завдань і повноважень у сфері освіти.
Як доказ цих обставин, до матеріалів справи прокурором надано копію договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 09/12 від 01.01.2012 (далі - договір оренди № 09/12 від 01.01.2012) між Київською обласною державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та Головним управлінням освіти і науки Київської обласної державної адміністрації (надалі - Орендар), відповідно до умов п. 1.1 якого, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар» передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення (надалі - Майно), площею 549,23 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6. Майно розташоване на шостому поверсі адміністративної будівлі (літера А), що знаходиться на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» (надалі - Балансоутримувач).
Однак, відповідно до умов п. 1.3 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, після укладення цього Договору Орендар зараховує орендоване Майно на позабалансовий рахунок на строк дії договору оренди, із зазначенням, що це майно є орендованим.
Позабалансові рахунки призначенi для узагальнення інформaції пpо наявність i руx: 01 - цінностей, щo не належать підприємству, aле тимчасово перебувають у йoго користуванні, розпорядженні aбо на зберіганні (oб'єкти оперативної (операційної) орeнди основних засобів, матеріальні цінності нa відповідальнoму зберіганні, переробці, комісії, монтажі).
На рахунках позабалансового обліку бюджетні установи відображають матеріальні цінності, інші активи та зобов'язання, що не належать установі або перебувають у тимчасовому розпорядженні. Позабалансові рахунки призначені для обліку активів і розрахунків, які вилучені з обороту установи й не відображаються в балансі.
Умова п. 1.3 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 щодо зарахування Орендарем орендованого Майна на позабалансовий рахунок дозволяє дійти висновку про домовленість сторін цього договору про те, що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6 на шостому поверсі нежитлові приміщення площею 549,23 кв. м не є майном Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, не відображається у його самостійному балансі, не є активом, капіталом та зобов'язанням цього органу, проте вимагає спостереження і контролю.
Аналогічних висновків дозволяє дійти також п. 2.2 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, відповідно до якого, передача майна в оренду не тягне виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Натомість, рішенням Київської обласної ради п'ятого скликання № 767-33-V від 29.07.2010 безкоштовно передано з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія» на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» частину нежитлової будівлі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
В листі № 16 від 27.01.2021 КП КОР «Друкар» повідомляло заступника керівника Київської обласної прокуратури, що 01.09.2010 об'єкт, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6, було передано на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» згідно рішення Київської обласної ради № 767-33-V від 29.07.2010 «Про передачу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області» та Акту приймання-передачі від 31.08.2010.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 273574801 від 07.09.2021 11:29:55, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 246923880000 вбачається, що 18.12.2013 20:17:12 на 77/100 частин від 3308,40 кв. м зазначеного об'єкту нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 6 державним реєстратором проведена державна реєстрація права повного господарського відання за Комунальним підприємством Київської обласної ради «Друкар», відомості про суб'єкта іншого речового права: власник: Територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, код ЄДРПОУ: 24572267.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, за умовами договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 зазначені в ньому нежитлові приміщення площею 549,23 кв. м, що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, на шостому поверсі, є майном не Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, а майном територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, яке закріплено на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством Київської обласної ради «Друкар», у якого вони на момент приватизації перебували на балансі відповідно до рішення Київської обласної ради п'ятого скликання № 767-33-V від 29.07.2010.
Погодження з Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації питання про доцільність приватизації спірних приміщень, в тому числі площею 549,23 кв. м, розміщені на шостому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, законодавством не передбачено та не вимагається.
Крім того, суд звертає увагу на умови п. 1.1 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, з якого вбачається, що обов'язок передати майно за цим договором покладено на Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар».
Відповідно до п. 2.1 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.
Однак прокурором не доведено складання передбаченого п. 2.1 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 акту приймання-передачі між КП КОР «Друкар» як балансоутримувачем та Головним управлінням освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, який сторони договору визначили умовою вступу Орендарем у строкове платне користування Майном, що свідчить про відсутність такого акту приймання - передачі.
При цьому сторони не заперечували, що Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації використовує нежитлові приміщення на шостому поверсі площею 549,23 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6.
Враховуючи умови п. 10.7 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 10.1 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 цей договір укладено відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, діє з 01.01.2012 до 31.12.2012 включно.
У подальшому, договір оренди № 09/12 від 01.01.2012 продовжувався на підставі додаткових угод № 1 від 15.05.2013, № 7 від 19.05.2014, № 10 від 16.07.2015, № 11 від 01.11.2015, які підписувались між Київською обласною державною адміністрацією як Орендодавцем та Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації як Орендарем.
З додаткової угоди № 11 від 01.11.2015 вбачається, що Орендодавець та Орендар внесли зміни до договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, виклавши, зокрема, п. 10.1 в такій редакції: « 10.1. Цей Договір укладений відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, діє з 01.07.2015 до 31.12.2015 включно».
Щодо наданих до матеріалів справи копій додаткових угод № 15 від 18.09.2017, № 17 від 25.10.2018, № 18 від 15.11.2019, № 19 від 11.08.2020 між Київською обласною радою як Орендодавцем (позивач у справі) та Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації як Орендарем, то суд звертає увагу, що прокурором та позивачем не доведено укладення правочину про заміну Орендодавця за договором оренди № 09/12 від 01.01.2012 на Київську обласну раду.
Так само як і не доведено, що Київська обласна державна адміністрація як Орендодавець та Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації як Орендар після 31.12.2015 продовжували строк дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 між ними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Київська обласна державна адміністрація як Орендодавець та Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації як Орендар після 31.12.2015 не продовжували строк дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 між ними.
З матеріалів справи вбачається, що між Київською обласною радою як Орендодавцем (позивач у справі) та Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації як Орендарем укладались додаткові угоди № 15 від 18.09.2017, № 17 від 25.10.2018, № 18 від 15.11.2019, № 19 від 11.08.2020, якими вони продовжували дію договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, який укладено між Київською обласною державною адміністрацією та Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.
Зокрема, додатковою угодою № 15 від 18.09.2017 термін дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 встановлено до 31.12.2017 включно.
Додатковою угодою № 17 від 25.10.2018 термін дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 встановлено до 31.12.2018 включно.
Додатковою угодою № 18 від 15.11.2019 термін дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 встановлено до 31.12.2019 включно.
Додатковою угодою № 19 від 11.08.2020 термін дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 встановлено до 31.12.2020 включно.
Аналіз зазначених додаткових угод дозволяє дійти висновку, що договірне користування Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації орендованим Майном передбачено та здійснювалось навіть не за рік, а лише у період декількох місяців на рік, у якому укладались зазначені додаткові угоди зазначеними датами по 31 грудня відповідного року.
Зокрема, Київська обласна рада та Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації строк дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 у зазначених додатковій угоді № 15 від 18.09.2017 фактично встановили з 18.09.2017 до 31.12.2017; у додатковій угоді № 17 від 25.10.2018 фактично встановили з 25.10.2018 до 31.12.2018; у додатковій угоді № 18 від 15.11.2019 фактично встановили з 15.11.2019 до 31.12.2019; у додатковій угоді № 19 від 11.08.2020 фактично встановили з 11.08.2020 до 31.12.2020.
Судом встановлено, що у періоди, які не охоплені зазначеними додатковими угодами, договір оренди № 09/12 від 01.01.2012 не діяв, що відповідає домовленості сторін в п. 10.7 договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, відповідно до якого, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Однак прокурором, сторонами та учасниками справи не спростовується, що така обставина жодним чином не перешкоджала Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації виконувати покладені на нього функції і без договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, адже свої функції Департамент виконував цілий рік, в тому числі у 2020 році, а не лише у період дії договору оренди.
Жодної винятковості періоду на момент приватизації спірного об'єкту порівняно з періодом втрати чинності договору оренди № 09/12 від 01.01.2012 у контексті безпосередньої діяльності та функцій Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, а так само залежність виконання ним своїх функцій від поновлення дії такого договору прокурором не доведено та судом не встановлено.
Отже, у період та на момент приватизації спірного об'єкту, виконання функцій Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації також не ставилося у залежність від дії або припинення дії договору оренди № 09/12 від 01.01.2012, що не спростовано прокурором.
Така ситуація щодо приміщень 6-го поверху площею 549,23 кв. м адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6 свідчить про їх систематичне неефективне використання власником та його фактичну незацікавленість у збереженні права власності на такий об'єкт нерухомого майна, що в тому числі вбачається з рішень Київської обласної ради № 753-32-VII від 19.12.2019 та № 852-35-VII від 22.06.2020.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.
Приватизація в тому числі приміщень 6-го поверху площею 549,23 кв. м адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, які неефективно використовувались, відповідає меті приватизації, яка визначена у частині першій статті 2 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», не ослаблює економічних основ місцевого самоврядування, а навпаки збільшила доходи бюджету Київської обласної ради від приватизації такого нерухомого майна.
Обґрунтування прокурором позовних вимог рішенням Київської обласної ради № 858-35-VII від 22.06.2020 «Про затвердження Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 роки» суд відхиляє як помилкове та безпідставне, оскільки зазначений у цьому рішенні План запланований на 2021 - 2023 роки, а Стратегія - 2021-2027 роки, тобто, на майбутні періоди, в той час, як приватизація спірного об'єкту була передбачена раніше прийнятими рішеннями Київської обласної ради № 753-32-VII від 19.12.2019 та № 852-35-VII від 22.06.2020 у 2020 році та відбулась згідно з цими рішеннями та на їх виконання саме у 2020 році.
Ні у Плані заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 роки, ні у самій цій Стратегії чи іншому офіційному документі не зазначаються нежитлові приміщення площею 549,23 кв. м, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, на шостому поверсі як такі, що безпосередньо забезпечують виконання цього Плану та Стратегії.
Враховуючи зазначені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що прокурор не довів, що Київська обласна рада безпосередньо використовувала нежитлові приміщення площею 549,23 кв. м, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, на шостому поверсі для виконання встановлених законодавством завдань в сфері науки і освіти або інших встановлених законодавством завдань.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Спірний об'єкт приватизації - нежилий будинок, площею 2565,40 кв. м, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, балансоутримувачем якого зазначено Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар», підлягав приватизації у 2020 році, оскільки його приватизації не була заборонена законами України.
Суд дійшов висновку, що проведена приватизація спірного об'єкту не порушує вимоги статті 4 та інших норм Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а тому відхиляє доводи прокурора про те, що цей об'єкт не підлягав приватизації.
Крім того, суд відхиляє доводи прокурора про те, що новий власник спірного майна не має наміру продовжувати співпрацю з органом державної влади в такому ж обсязі та на тих же умовах, що й попередній власник, оскільки судом встановлено, що 24.12.2021 між Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації як Орендарем та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» як Орендодавцем укладено договір оренди нерухомого майна № 1, за умовами якого Орендар сплачує орендну плату в розмірі 1,00 (одну) гривню на місяць за користування приміщеннями площею 549,23 кв. м на шостому поверсі за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 6, а також відшкодовує вартість спожитих ним комунальних послуг.
Наданою ПСП «Агрофірмою «Світанок» до матеріалів справи банківською випискою по рахунку від 30.12.2021 підтверджується виконання Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації договору оренди нерухомого майна № 1 від 24.12.2021 та договору про відшкодування витрат орендодавцю на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2/24 від 24.12.2021, які укладено з ПСП «Агрофірма «Світанок».
Зазначені докази дозволяють дійти висновку, що після приватизації спірного об'єкту Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації використовує його фактично на тих же умовах, що були передбачені договором оренди № 09/12 від 01.01.2012.
Отже, приватизація спірного об'єкту не погіршила можливості Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації виконувати покладені на нього функції та жодним чином не вплинула на виконання цих функцій.
Укладення договору оренди нерухомого майна № 1 від 24.12.2021 з ПСП «Агрофірма «Світанок» як новим власником приміщення суд розцінює як схвалення Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та не заперечення проти приватизації спірного об'єкту, який в результаті отримав належним чином оформлене право оренди займаних приміщень на аналогічних умовах, що й з попереднім власником.
При цьому суд враховує, що позов подано в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, а не Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, який у даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача.
Щодо доводів прокурора про те, що під час приватизації спірного об'єкта нерухомості відбулось нібито ігнорування органом приватизації вимог законодавства в сфері охорони культурної спадщини, судом встановлено наступне.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1804 від 22.11.1982 прийнято пропозицію про затвердження переліку пам'яток містобудування та архітектури м. Києва місцевого значення згідно з додатком, в переліку якого під охоронним № 59 значиться Конторський будинок по вулиці Хрещатик, 6.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Наведеними нормами визначено загальне правило, що власник об'єкта культурної спадщини не в залежності від своєї форми власності може реалізувати суб'єктивні права на нього (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) як шляхом відчуження, так і передачею його у володіння, користування чи управління будь-яким іншим особам, однак за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини на вчинення таких дій.
Відповідно до абзацу другого статті 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів.
Зазначені норми абзацу другого статті 6-1 та абзацу першого частини першої статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не є достатньо передбачуваними у своєму застосуванні, оскільки станом на день вирішення даного спору відповідний порядок надання або відмови в наданні дозволу, погодження чи висновку згідно наведеної норми Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, щодо отримання погодження приватизації частини об'єкту культурної спадщини, Кабінетом Міністрів України не встановлено.
Тому при приватизації спірного об'єкту малої приватизації не були порушені вимоги абзацу другого статті 6-1 та абзацу першого частини першої статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.
Суд звертає увагу, що наявна в такому випадку заінтересованість органу охорони культурної спадщини, яка полягає в наявності права порушувати питання про визнання правочину приватизації пам'ятки недійсним, базується не на речовому праві відносно пам'ятки, а є виключно наслідком виконання покладених на нього Законом обов'язків.
Враховуючи виникнення у набувача пам'ятки права власності, повноваження органу охорони культурної спадщини на оскарження дій власника пам'ятки щодо її приватизації за відсутності його згоди на вчинення таких дій не є безумовним, а має ґрунтуватися виключно в рамках мети та засад діяльності органу охорони культурної спадщини, адже в іншому випадку може зумовити безпідставне втручання в мирне володіння особою своїм майном з боку держави, що в свою чергу призведе до порушення встановлених приписами статті 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантій.
Судом враховано, що спірним об'єктом приватизації у даній справі є частина пам'ятки, а не ціла пам'ятка, в той час як абзацом другим частини першої статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлюються умови приватизації цілої пам'ятки.
Позов подано в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, а не в інтересах Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), який у даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача.
Ініціюючи питання визнання недійсними результатів спірного аукціону та укладеного оспорюваного договору з підстав відсутності попереднього погодження вчинення таких дій з відповідними органом охорони культурної спадщини, на прокурора як позивача покладається обов'язок з доведення того, що такі дії створюють загрозу знищення, руйнування або пошкодження відповідного об'єкту, тобто, вчиняються всупереч меті Закону України «Про охорону культурної спадщини», положеннями якого з метою запобігання цього і було визначено обов'язковість отримання відповідного погодження.
Однак прокурор доказів таких обставин суду не надав та не довів їх.
Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що ПСП «Агрофірма «Світанок» укладено з Управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації охоронний договір № 3003 від 07.02.2014, відповідно до умов п. 1 якого, власник бере на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - будинок конторський (охоронний № 59, рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1804 від 22.11.1982) за адресою: вул. Хрещатик, 6 (технічна адреса приміщень: вул. Хрещатик, 6, літ. А).
Відповідно до умов п. 2 охоронного договору № 3003 від 07.02.2014 термін дії даного охоронного договору встановлено на період володіння приміщеннями пам'ятки.
Відповідно до умов п. 5 охоронного договору № 3003 від 07.02.2014 власник несе відповідальність за нерухоме майно, що належить до пам'ятки культурної спадщини.
Враховуючи, що відповідач ПСП «Агрофірма «Світанок» уклав охоронний договір № 3003 від 07.02.2014, яким взяв на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - будинку конторського за адресою: вул. Хрещатик, 6, приватизація спірного об'єкта відповідачем ПСП «Агрофірма «Світанок» не порушує інтереси держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради.
Прокурор не надав доказів неналежного виконання ПСП «Агрофірма «Світанок» охоронного договору № 3003 від 07.02.2014 та не довів існування яких-небудь ризиків для приватизованої частини пам'ятки у даному спорі.
Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Закон України «Про охорону культурної спадщини» набрав чинності 12.07.2002, а з матеріалів справи, вбачається, що будинок № 6 по вулиці Хрещатик в місті Києві не зареєстровано шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що свідчить про тривале не вирішення питання про включення (не включення) цього об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Закон України «Про охорону культурної спадщини» не є достатньо передбачуваним у своєму застосуванні також у зв'язку з тривалим не вирішенням державними органами питання про включення (не включення) спірного об'єкта малої приватизації до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також щодо правових наслідків для покупця у разі вирішення питання про не включення об'єкту приватизації до такого реєстру.
При приватизації спірного об'єкту не було допущено порушення законодавства України про охорону культурної спадщини, натомість, позов прокурора спрямований не на захист приватизованої частини пам'ятки, яка охороняється на підставі охоронного договору № 3003 від 07.02.2014, а на втручання та позбавлення ПСП «Агрофірма «Світанок» права власності на спірне нерухоме майно.
При цьому суд враховує, що позов подано в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, а не Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), який у даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача.
Тому в цій частині суд відхиляє доводи прокурора як безпідставні та необґрунтовані.
Щодо доводів прокурора про те, що за даними КУ КОР «Фонд комунального майна» частина приміщень загальною площею 493,1 кв. м певний час здавалась в оренду іншим суб'єктам господарювання зі сплатою орендарями орендної плати, то суд їх відхиляє, оскільки прокурор не надав суду належні та допустимі докази, які би безпосередньо підтверджували такі обставини - належним чином посвідчені копії відповідних договорів оренди, акти приймання-передачі об'єкту, докази оплати орендної плати.
Щодо доводів прокурора про те, що балансоутримувачем укладено кілька договорів оренди місця для розміщення на будівлі рекламного засобу із сплатою орендної плати, тобто, ззовні будинку, а не в середині приміщень, то суд їх відхиляє, оскільки предметом таких договорів не є приміщення в середині будівлі, які було приватизовано, у зв'язку з чим умови таких договорів мають виконуватися між їх сторонами незалежно від проведення приватизації спірного об'єкту.
Суд зауважує, що зазначені доводи прокурора стосуються питання доцільності приватизації спірного об'єкта малої приватизації, а не її процедури.
Натомість, Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» та чинне законодавство не містить прямої заборони на приватизацію орендованого об'єкта, а суд, виходячи з Рекомендації № Р(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи, не перевіряє доцільність його приватизації, оскільки питання доцільності перебуває у компетенції Київської обласної ради, яка є позивачем у справі.
Зазначені доводи не доводять порушення прав та інтересів держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та не слугують правовими підставами для задоволення позову прокурора у дані справі.
Щодо доводів прокурора про нібито допущені органом приватизації помилки на етапі проведення інвентаризації та оцінки спірного об'єкту, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.
Тобто, наведеною нормою встановлено десятиденний строк для утворення органом місцевого самоврядування аукціонної комісії, який починає свій відлік з дня прийняття рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності.
З матеріалів справи вбачається, що аукціонну комісію з продажу об'єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області утворено відповідно до рішення Київської обласної ради № 851-35-VII від 22.06.2020, а рішення про приватизацію спірного нерухомого майна оформлене рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020.
Таким чином, рішення про приватизацію спірного нерухомого майна та рішення про створення аукціонної комісії прийнято Київською обласною радою протягом одного й того ж дня, що свідчить про дотримання вимог частини 4 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Твердження прокурора про те, що Комунальною установою Київської обласної ради «Фонд комунального майна» допущені порушення вимог закону в ході проведення інвентаризації та оцінки спірних об'єктів нерухомого майна, судом відхиляються та спростовуються наступним.
Так, відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» стартова ціна об'єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.02.2019) ця Методика застосовується для проведення оцінки об'єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» належать до об'єктів малої приватизації (за умови відсутності балансової вартості об'єктів державної (комунальної) власності).
Відповідно до пункту 52 Методики з метою здійснення незалежної оцінки об'єкта у матеріальній формі забезпечується:
1) проведення балансоутримувачем об'єкта або органом приватизації (іншим суб'єктом управління об'єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) інвентаризації об'єкта за рішенням органу приватизації (іншого суб'єкта управління об'єктами державної власності або органу місцевого самоврядування);
2) відбір органом приватизації (іншим суб'єктом управління об'єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об'єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;
3) надання органом приватизації (балансоутримувачем, іншим суб'єктом управління об'єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) вихідних даних для проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання незалежної оцінки об'єкта приватизації.
Отже, положення пункту 52 Методики визначають, що процес оцінки полягає у: 1) проведенні інвентаризації об'єкта його балансоутримувачем або органом приватизації, 2) відборі органом приватизації суб'єкта оціночної діяльності та укладенні з ним договору на проведення оцінки об'єкта, 3) наданні органом приватизації вихідних даних для незалежної оцінки об'єкта приватизації.
За змістом пункту 8 Методики інвентаризація майна здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною за рішенням органу приватизації (іншого суб'єкта управління об'єктами державної власності або органу місцевого самоврядування).
Згідно з підпунктом 1 пункту 8 Методики у разі об'єктивної неможливості залучити до участі в інвентаризації уповноважених представників суб'єкта господарювання, на балансі якого обліковується майно, внаслідок їх відсутності або небажання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії до інвентаризаційної комісії, крім представників органу приватизації (іншого суб'єкта управління об'єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), можуть включатися (за згодою) представники місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів.
Як зазначалося вище, рішенням Київської обласної ради № 851-35-VII від 22.06.2020 затверджено Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об'єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, згідно з Додатком 1, а також затверджено склад аукціонної комісії з продажу об'єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, згідно з Додатком 2.
Згідно Протоколу № 1 від 09.07.2020 аукціонною комісією прийнято рішення, яким доручено КУ КОР «Фонд комунального майна» створити комісію щодо інвентаризації об'єктів приватизації затверджених рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020 із залученням балансоутримувачів та провести інвентаризацію таких об'єктів приватизації на протязі 30 календарних днів, тобто у строк до 08.08.2020.
Також, згідно Протоколу № 1 від 09.07.2020 аукціонною комісією прийнято рішення, яким доручено КУ КОР «Фонд комунального майна» організувати проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності з метою проведення незалежної оцінки об'єктів приватизації, затверджених рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 звернувся з листом № 270 від 30.07.2020 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» провести інвентаризацію об'єктів приватизації, створивши комісію з проведення інвентаризації та включивши до її складу працівників фонду.
Наказом Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» № 11-І від 18.08.2020 «Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна», у зв'язку з не створенням балансоутримувачем Комунальним підприємством Київської обласної ради «Друкар» інвентаризаційної комісії відповідно до листа Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» № 270 від 30.07.2020, створено комісію з проведення інвентаризації об'єктів приватизації, затверджених рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020 та доручено інвентаризаційній комісії у п'ятиденний термін провести інвентаризацію вказаних об'єктів.
Інвентаризаційною комісією, утвореною згідно з наказом Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» № 11-І від 18.08.2020 «Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна» проведено інвентаризацію майна - нежитлові приміщення загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар», за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6, за результатами чого складено Інвентаризаційний опис необоротних активів від 19.08.2020 та Зведений акт інвентаризації майна від 20.08.2020.
Положеннями підпункту 4 пункту 8 Методики встановлено, що за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за формою згідно з додатком 6, який підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником органу приватизації (іншого суб'єкта управління об'єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою.
Наказом Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» № 12-І від 20.08.2020 «Щодо затвердження матеріалів інвентаризації» затверджено результати інвентаризації об'єктів приватизації затверджених рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020.
Зокрема, згідно наказу від № 12-І від 20.08.2020 затверджено Зведений акт інвентаризації майна від 20.08.2020.
Таким чином, суд дійшов до висновків про те, що в матеріалах справи наявні достатні докази проведення інвентаризації спірного нерухомого майна у відповідності до вимог чинного законодавства, та відповідачем-1 проведено інвентаризацію спірного нерухомого майна з дотриманням норм Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003.
Наказом № 16 від 20.07.2020 Комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» створено конкурсну комісію по відбору суб'єктів оціночної діяльності у кількості 5-ти осіб, склад комісії згідно додатку № 1.
Протоколом № 1 від 29.07.2020 засідання конкурсної комісії по відбору суб'єктів оціночної діяльності, було погоджено інформаційне повідомлення про проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності та доручено Комунальній установі Київської обласної ради «Фонд комунального майна» здійснити дії щодо публікації затверджених умов конкурсу на офіційному веб-сайті Київської обласної ради.
Протоколом № 2 від 17.08.2020 засідання конкурсної комісії по відбору суб'єктів оціночної діяльності за результатами розгляду конкурсних пропозицій визнано переможцем конкурсу пропозицію ФОП Власенко О.В. на проведення оцінки усіх 34 об'єктів нерухомого майна, включених рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII.
У зв'язку з цим, між ФОП Власенко О.В. та Комунальною установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна» укладено договір на проведення незалежної оцінки майна № 17 від 31.08.2020.
Відповідно до пункту 1 договору № 17 від 31.08.2020 суб'єкт оціночної діяльності за завданням замовника проводить незалежну оцінку майна об'єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, зазначеного в додатку № 1 до даного договору.
На підставі договору № 17 від 31.08.2020 ФОП Власенко О.В. складено Звіт про оцінку майна з визначення ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар», за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
Додатки до такого звіту містять, зокрема, вихідні матеріали на оцінку, надані замовником.
Відповідно до вказаного Звіту про оцінку майна, дата оцінки: 30.07.2020; мета оцінки: визначення ринкової вартості для продажу об'єкта оцінки через аукціон; вартість об'єкта оцінки з ПДВ (з округленням): 130.530.780,00 грн.
Протоколом № 3 від 11.09.2020 засідання конкурсної комісії по відбору суб'єктів оціночної діяльності вирішено провести моніторинг ринку у сфері надання послуг із рецензування та надіслати письмовий запит до осіб, які відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) з метою укладення договору.
15.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнекс Консалтінг» та Комунальною установою Київської обласної ради «Фонд комунального майна» укладено договір про надання послуг № 18.
Відповідно до п. 1 договору про надання послуг № 18 від 15.09.2020 до предмету вказаного договору входило проведення рецензування звітів про оцінку майна об'єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, зазначеного в додатку № 1 до цього договору.
На підставі договору про надання послуг № 18 від 15.09.2020, 03.09.2020 складена рецензія на Звіт про оцінку майна з визначення ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
У рецензії зроблено такі висновки:
зазначені в Звіті та приведені в додатках документи та інформація є достатніми підставами для проведення оцінки;
під час проведення незалежної оцінки Експертом були використані: вихідні дані на оцінку (документи, надані Замовником), інформація, необхідна для розрахунку вартості об'єкта оцінки з відкритих джерел. Вихідні дані та інформація, зібрані Оцінювачем, дозволяють ідентифікувати об'єкт оцінки і є достатнім для проведення об'єктивної, якісної та професійної оцінки майна; визначення ринкової вартості об'єкта оцінки відповідає меті оцінки і враховує найкраще та найбільш ефективне використання об'єкта оцінки. Застосована ринкова база відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна;
оцінка майна проводилась з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання. Застосовані у Звіті методичні підходи, методи та оціночні процедури відповідають зазначеній базі оцінки. Припущення, щодо проведення розрахунків за повнотою та розкриттям, достатні для надання Висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки;
Звіт про оцінку майна з визначення ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебуває на балансі КП КОР «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6, за формою подання матеріалів, обґрунтованістю використаних припущень, правильністю застосування в процесі оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Протоколом № 4 конкурсної комісії від 17.09.2020 вирішено передати копію звіту про оцінку майна з визначення ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6 аукціонній комісії з продажу об'єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, для розгляду та прийняття відповідного рішення.
Протоколом № 2 від 17.09.2020 аукціонною комісією прийнято та затверджено Звіт про оцінку майна з визначення ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
Також цим протоколом № 2 від 17.09.2020 аукціонною комісією прийнято та затверджено рецензію на Звіт про оцінку майна з визначення ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебувають на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
Протоколом № 3 від 09.10.2020 аукціонною комісією вирішено провести в електронній торговій системі продаж об'єктів малої приватизації відповідно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020, через аукціон без умов; затверджено текст інформаційних повідомлень про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні об'єктів малої приватизації відповідно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020; доручено КУ КОР «Фонд комунального майна» опублікувати інформаційні повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні об'єктів малої приватизації відповідно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020.
Протокол № 3 від 09.10.2020 аукціонної комісії затверджено наказом КУ КОР «Фонд комунального майна» № 35 від 20.10.2020.
В інформаційному повідомленні про проведення в електронній торгівельній системі продажу на аукціоні без умов об'єкта малої приватизації - нежитлові приміщення загальною площею 2565,40 кв. м, що перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6, зазначена, зокрема, стартова ціна об'єкта приватизації - 130.530.780,00 грн (в тому числі ПДВ), розмір гарантійного внеску в сумі 13.053.078,00 грн.
31.10.2020 зазначене інформаційне повідомлення та долучені до нього документи з приватизації опубліковано в електронній торговій системі PROZORRO.sale через оператора електронного майданчика Українська універсальна біржа.
19.11.2020 в електронній торговій системі за участю учасників електронного аукціону ТОВ «Велтрейдінг» та ПСП «Агрофірма «Світанок» відбувся організований КУ КОР «Фонд комунального майна» аукціон з продажу лоту: нежитлові приміщення загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
Згідно з протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2, який сформовано 19.11.2020 16:27:28, переможцем аукціону визнано Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок», яке надало найвищу цінову пропозицію за лот в розмірі 138.062.406,01 грн.
20.11.2020 між КУ КОР «Фонд комунального майна» (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» (Покупець) на підставі наказу № 35 КУ КОР «Фонд комунального майна» «Про затвердження протоколу № 3 аукціонної комісії від 09.10.2020» від 20.10.2020, наказу КУ КОР «Фонд комунального майна» № 37 від 20.11.2020 «Про затвердження протоколу електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2», протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2, укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу на аукціоні (мала приватизація) (далі - оспорюваний договір), який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Семенцем О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 2947.
Відповідно до умов п. 1.1 оспорюваного договору, Продавець зобов'язується передати (продати) у власність Покупця нежитлові приміщення загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А), що перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6 (шість), а Покупець зобов'язується прийняти (купити) зазначені нежитлові приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що зазначені у цьому договорі, та пройти державну реєстрацію.
Наданою прокурором випискою по рахунках, оспорюваним договором доводиться та не заперечується сторонами, що за участь у аукціоні № UA-PS-2020-10-31-000010-2 ПСП «Агрофірма «Світанок» сплатило гарантійний внесок у розмірі 13.058.078,00 грн, а також як переможець цього аукціону сплатило за об'єкт приватизації 125.009.328,01 грн, що разом становить 138.062.406,01 грн, в тому числі ПДВ 23.010.401,01 грн.
20.11.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2947, виданий 20.11.2020, видавник: ПН Семенець О.А., Васильківський районний нотаріальний округ Київської області приватним нотаріусом Семенцем О.А. за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 246923880000 проведена державна реєстрація за Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» права власності на 77/100 частини вищевказаної нежитлової будівлі в місті Києві, по вул. Хрещатик, буд. № 6 (Літера А), номер запису про право власності: 39304839, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55269731 від 20.11.2020 17:35:01.
Наказом КУ КОР «Фонд комунального майна» № 46 від 08.12.2020 «Про завершення приватизації об'єкта малої приватизації» завершено приватизацію об'єкта малої приватизації - нежитлові приміщення загальною площею 2565,40 кв. м, які розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6, оскільки покупцем Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» сплачено всю суму коштів за придбаний об'єкт малої приватизації, яка становить 138.062.406,01 грн (з ПДВ).
Твердження прокурора, що в пропозиції щодо приватизації спірного об'єкта нерухомості за лотом № UA-PS-2020-10-31-000010-2 вказано інформацію, що не стосується й не підтверджує стартову вартість цього майна, є помилковим та спростовується змістом інформаційного повідомлення про проведення в електронній торгівельній системі продажу на аукціоні без умов об'єкта малої приватизації - нежитлові приміщення загальною площею 2565,40 кв. м, що перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 6, в якому зазначена, зокрема, стартова ціна об'єкта приватизації - 130.530.780,00 грн (в тому числі ПДВ), яка відповідає Звіту про оцінку.
Отже, матеріалами справи доводиться, що процедура проведення аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2 була дотримана та зазначений аукціон проведено 19.11.2020 відповідно до чинного законодавства України.
Що стосується наданої прокурором рецензії від 01.06.2022 (далі - рецензія від 01.06.2022) на вказаний Звіт про оцінку майна, то судом встановлені такі обставини.
У коментарі до рецензії від 01.06.2022 зазначається, що копія звіту, яка надана на рецензування, всупереч вимогам пункту 3.4 Положення про рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють в штаті ФДМУ, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом ФДМУ № 1585/1 від 31.10.2011, виконана неякісно, а саме: не всі аркуші чіткі. Також, копія звіту не засвідчена в установленому законодавством порядку, відсутній підпис відповідальної особи та печатка. Отже, висновки рецензента зроблені виходячи з матеріалів, які були доступні до розгляду.
Зі змісту цього коментаря у рецензії від 01.06.2022 суд робить висновок, що надана на рецензування копія звіту фактично була рецензована частково та неповно, адже не всі аркуші звіту є чіткими для рецензента, про що ним безпосередньо зазначено.
Які саме аркуші звіту не є чіткими, у рецензії від 01.06.2022 не зазначається, що унеможливлює встановити на підставі цієї рецензії від 01.06.2022 весь обсяг рецензованого звіту, ставить під сумнів повноту та об'єктивність такої рецензії та встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які рецензувались.
Суд звертає увагу на суперечливість рецензії від 01.06.2022, у пункті 16 якої зазначається, що висновок про вартість відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, натомість, у загальному висновку зазначається, що Звіт класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.
Суд також звертає увагу на суперечливість рецензії від 01.06.2022, у пункті 3 якої зазначається, що характеристика зовнішніх факторів достатня; правовий статус визначений; в додатках до звіту присутні підтвердні документи щодо права власності; проте, у розділі 6.3 Звіту «Опис об'єкта оцінки» (стор. 9) наведений розрахунок загальної площі об'єкта оцінки та її складових, але відсутні будь-які пояснення щодо нього, так само як і підтвердні документи в додатках до Звіту (стосовно розподілу площ по поверхам).
Суд критично оцінює висновки рецензії від 01.06.2022 та вважає, що наявні у рецензії від 01.06.2022 зауваження щодо Звіту про оцінку не є достатньо аргументовані та не враховують зміст цього звіту в цілому.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що у розділі 6.2 Звіту про оцінку «Ідентифікація об'єкту оцінки» зазначено, що об'єкт оцінки - нежитлові приміщення загальною площею 2565,40 кв. м адміністративної 7-ми поверхової адміністративної будівлі (літ. А), що перебуває на балансі КП КОР «Друкар» за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 6 (на підставі поверхового плану техпаспорту БТІ на інформації про об'єкт. Наданої балансоутримувачем). Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1804 від 22.11.1982 будівлю віднесли до обліку пам'яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 59). Вхід до приміщень з загального коридору будівлі. На дату оцінки приміщення використовуються під комерційне використання-офіси, підвал-склад, інженерні мережі. В результаті огляду об'єкта оцінки порушень в переплануванні та конструктивних елементах не виявлено. Розташування та площа приміщень повністю відповідає технічній документації. Об'єкт оцінки є комунальною власністю і перебуває на балансі КП КОР «Друкар».
В пункті 10 рецензії від 01.06.2022 зазначається, що під час проведення незалежної оцінки об'єкт був оглянутий оцінювачем безпосередньо; надана фотовізуальна характеристика об'єкту оцінки.
В пункті 13 рецензії від 01.06.2022 зазначається, що існуюче використання - адміністративні приміщення; стан приміщень визначено оцінювачем як задовільний (фізичний знос 26%), що відповідає даним візуального огляду; умови найбільш ефективного використання визначені - офіс.
Судом враховано, що у розділі 6.3 Звіту «Опис об'єкта оцінки» (стор. 9), зокрема, зазначається загальна площа об'єкта оцінки: 2565,40 кв. м у тому числі (що становить 77/100 від загальної площі 3308,40 кв. м по Техпаспорту БТІ на підставі відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2018): підвал - 363,9 кв. м, 3-й поверх - 622,9 кв. м, 5-й поверх - 646,2 кв. м, 6-й поверх - 645,4 кв. м, надбудова - 11,2 кв. м, МСК - 275,8 кв. м (І-го поверху - 116,2 кв. м, 2-го поверху - 64,1 кв. м 4-го поверху - 65,4 кв. м, мезоніну - 30,1 кв. м).
Отже, у Звіті про оцінку зазначений розподіл площ по підвалу, 3-му, 5-му, 6-му поверхах, надбудові, місць спільного користування по Техпаспорту БТІ на підставі відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2018, які було оглянуто оцінювачем, та в результаті огляду об'єкта оцінки не виявлено порушень в переплануванні та конструктивних елементах, встановлено, що розташування та площа приміщень повністю відповідає технічній документації, та правильно визначену загальну площу об'єкта оцінки в розмірі 2565,40 кв. м.
Прокурор, Київська обласна рада та інші учасники справи не заперечували, що об'єкт оцінки, зазначений у розділі 6.3 Звіту «Опис об'єкта оцінки», є об'єктом приватизації загальною площею 2565,40 кв. м, у тому числі: підвал - 363,9 кв. м, 3-й поверх - 622,9 кв. м, 5-й поверх - 646,2 кв. м, 6-й поверх - 645,4 кв. м, надбудова - 11,2 кв. м, МСК - 275,8 кв. м (І-го поверху - 116,2 кв. м, 2-го поверху - 64,1 кв. м 4-го поверху - 65,4 кв. м, мезоніну - 30,1 кв. м) за адресою місто Київ , вул. Хрещатик, 6.
Враховуючи зміст Звіту про оцінку в цілому, суд відхиляє як помилкові, неаргументовані та необґрунтовані зауваження у рецензії від 01.06.2022 про нібито не зовсім точне вирахування об'єкту оцінки та невірність проведених розрахунків вартості об'єкта оцінки в цілому.
Зауваження в пункті 14 рецензії від 01.06.2022 про те, що в рамках порівняльного підходу на сторінці 27 Звіту відсутнє корегування на розмір приміщень та некоректне проведення корегування на якість ремонту для об'єкта порівняння № 3, що в рамках доходного підходу на сторінці 33 відсутнє корегування на розмір приміщень, що на сторінках 28 (порівняльний підхід), 39 (дохідний підхід) заокруглення кінцевого результату виконано з помилками, суд не бере до уваги та відхиляє, оскільки ці недоліки не стосуються витратного підходу, за яким оцінювачем визначена ринкова вартість об'єкта оцінки в розмірі 108.775.650,00 грн (без ПДВ), а правильність обраного оцінювачем витратного підходу для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у рецензії від 01.06.2022 не заперечується.
Що стосується зауважень в пункті 14 рецензії від 01.06.2022 про те, що в рамках витратного підходу при визначенні вартості права користування земельною ділянкою розмір останньої був прийнятий некоректно, то ці обставини не слугують підставою для задоволення позову, оскільки у рецензії не зазначається, що це не призвело до заниження ринкової вартості об'єкта оцінки та не зазначається розмір вартості права користування земельною ділянкою для такої оцінки.
Що стосується зауваження в пункті 14 рецензії від 01.06.2022 про те, що на сторінці 27 заокруглення кінцевого результату виконано з помилками, то заокруглення кінцевого результату витратного підходу на 6 гривень у бік збільшення не порушило права та інтереси держави та територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради настільки, щоб допускати втручання у право власності ПСП «Агрофірма «Світанок», яке на проведеному аукціоні зі стартовою ціною 130.530.780,00 грн (в тому числі ПДВ) придбало спірний об'єкт та сплатило за нього 138.062.406,01 грн, в тому числі ПДВ 23.010.401,01 грн.
Суд звертає увагу, що у Звіті про оцінку заокруглення кінцевого результату витратного підходу на 6 гривень у бік збільшення не вплинуло на вартість 1 метру об'єкту оцінки, який як з таким заокругленням, так без такого заокругленням (від 106.071.844,00 грн) становить 41.347,69 грн (без ПДВ).
Твердження прокурора, що порівнянням ринкових цін із відкритих джерел у мережі Інтернет на аналогічні об'єкти нерухомого майна, розташовані саме по вул. Хрещатик в м. Києві, більшість з яких також відносяться до об'єктів культурної спадщини, які, як стверджує прокурор, є значно вищі, ніж встановлена у інформаційному повідомленні стартова ціна спірного об'єкта приватизації, судом відхиляються, оскільки такі твердження мають характер припущення та не доведені належними та допустимими доказами.
Прокурор, позивач та інші учасники справи не заявляли клопотання про проведення судової економічної експертизи щодо ринкової вартості об'єкта приватизації, а судом не встановлено жодних обставин, які би свідчили про заниження ринкової вартості об'єкта оцінки у Звіті про оцінку.
Твердження прокурора, що звіт про оцінку базується на даних технічної інвентаризації, які не враховують низки проведених ремонтних робіт у будівлі у продовж майже 10-ти років, є також помилковим та спростовується Звітом про оцінку, в якому зазначено, що на дату оцінки приміщення використовуються під комерційне використання-офіси, підвал-склад, інженерні мережі; в результаті огляду об'єкта оцінки порушень в переплануванні та конструктивних елементах не виявлено; розташування та площа приміщень повністю відповідає технічній документації, а також пунктом 13 рецензії від 01.06.2022, в якій зазначається, що стан приміщень визначено оцінювачем як задовільний (фізичний знос 26%), що відповідає даним візуального огляду.
Прокурор не надав суду первинні документи (акти виконаних робіт, платіжні доручення про оплату підрядних робіт) на підтвердження реального проведення ремонтних робіт у спірному об'єкті приватизації, а тому не довів своє твердження про проведення ремонтних робіт у будівлі.
При цьому у наданій прокурором суду рецензії від 01.06.2022 не зазначається про неврахування у Звіті про оцінку яких-небудь ремонтних робіт на об'єкті оцінки.
Аналіз змісту Звіту про оцінку у сукупності з матеріалами справи дозволяє суду дійти висновку, що визначена у цьому Звіті ринкова вартість об'єкта оцінки з ПДВ (з округленням): 130.530.780,00 грн, дата оцінки: 30.07.2020; мета оцінки: визначення ринкової вартості для продажу об'єкта оцінки через аукціон, не була занижена оцінювачем, а тому не порушує права та інтереси держави та територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради настільки, аби допустити втручання у право власності ПСП «Агрофірма «Світанок» на спірний об'єкт нерухомого майна.
Враховуючи до уваги зазначені обставини, суд дійшов висновку, що рецензія від 01.06.2022 не доводить порушення прав та інтересів держави та територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та не є доказом, достатнім для задоволення позову, а прокурор не надав допустимі та вірогідні докази, які би поставили під сумнів визначену у Звіті про оцінку вартість об'єкта оцінки в розмірі 130.530.780,00 грн з ПДВ.
Твердження прокурора про те, що під час проведення оцінки спірного об'єкту підлягала застосуванню Методика грошової оцінки пам'яток, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1447 від 26.09.2022, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки вказана Методика грошової оцінки пам'яток визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення, внесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а спірний об'єкт приватизації - будинок 6 по вул. Хрещатик в м. Києві - не внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що підтверджується наявним у матеріалах справи Державним реєстром нерухомих пам'яток України.
Отже, вказана Методика грошової оцінки пам'яток не могла бути застосована при оцінці спірного об'єкта приватизації, у зв'язку з чим наведений у Звіті про оцінку висновок про вартість об'єкта оцінки відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, про що також зазначено у рецензії від 01.06.2022.
Крім того, прокурором не надано суду доказів на підтвердження обставин недобросовісності придбання ПСП «Агрофірма «Світанок» спірного нерухомого майна.
За змістом частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України вбачається, що добросовісність набувача презюмується, набувач майна є добросовісним поки не буде доведено протилежне.
Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 16/137б/83б/22б.
Разом з тим, згідно статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу положень статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Крім того, відповідно до частини другої статті 328 Цивільного кодексу України презюмується правомірність набуття власником права власності на майно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07 втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно.
У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Вєренцов проти України», «Щокін проти України», «Сєрков проти України», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Булвес» АД проти Болгарії», «Трегубенко проти України») напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.
Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно - правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі «Трегубенко проти України»).
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Протилежне не відповідатиме принципу пропорційності господарського судочинства та порушуватиме справедливу рівновагу інтересів набувача майна за договором, який оформив набуття ним права власності у передбаченій законодавцем процедурі.
Згідно усталеної судової практики, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення настання обставин: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що приватизація спірного об'єкту малої приватизації відбулась у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» та чинного законодавства, процедура приватизації спірного об'єкту малої приватизації не була порушена.
Окремі недоліки звіту про оцінку не вплинули ні на результати проведеного в електронній торговій системі аукціону, які оформлено протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2, який сформовано 19.11.2020 16:27:28, та оспорюваним договором, ні на права та інтереси держави та територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, яка отримала від приватизації спірного об'єкту покупцем Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок», яким сплачено всю суму коштів за придбаний об'єкт малої приватизації, яка становить 138.062.406,01 грн (з ПДВ).
Суд зауважує, що оспорювані прокурором результати аукціону та оспорюваний договір не є нікчемними правочинами та не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Навпаки, з матеріалів справи вбачається, а учасниками справи не спростовано, що приватизація спірного об'єкту малої приватизації відбувалась відповідно до законодавства України, оспорювані прокурором результати аукціону та оспорюваний договір відповідають чинному законодавству, а державна реєстрація права власності за ПСП «Агрофірма «Світанок» на 77/100 частин адміністративного будинку 6 по вул. Хрещатик в м. Києві площею 2565,40 кв. м проведена відповідно до законодавства та на законних підставах, які доводяться належними, допустимими та вірогідними доказами, відповідає меті приватизації, яка визначена у частині першій статті 2 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», не ослаблює економічних основ місцевого самоврядування, а навпаки збільшила доходи бюджету Київської обласної ради від приватизації такого нерухомого майна на суму 138.062.406,01 грн (з ПДВ), що вище ринкової вартості на дату оцінку, зазначеної у Звіті про оцінку.
У зв'язку з чим, жодних законних правових підстав для визнання недійсними результатів аукціону від 19.11.2020, визнання недійсним оспорюваного договору та задоволення позовних вимог прокуратури немає.
Отже, з урахуванням зазначеного, та не встановленням порушень процедури приватизації спірного нерухомого майна, передбаченої чинним законодавством на момент проведення такої процедури відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень загальною площею 2565,40 кв. м, розташованих у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ А) по вул. Хрещатик, 6 в м. Києві, оформлені протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2, затверджені наказом в.о. голови КО КОР «Фонд комунального майна» № 37 від 20.11.2020, а також позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу на аукціоні (мала приватизація) від 20.11.2020, зареєстрований в реєстрі за № 2947, укладений між КУ КОР«Фонд комунального майна» та ПСП «Агрофірма «Світанок» на підставі протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2, затвердженого наказом в.о. голови КО КОР «Фонд комунального майна» № 37 від 20.11.2020
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Наведена норма передбачає існування юридичного зв'язку між основною та похідною позовними вимогами, зокрема, задоволення основної вимоги має створювати обґрунтовані законні підстави для задоволення похідної вимоги.
Зокрема, зі змісту позовної заяви прокурора вбачається, що похідною позовною вимогою від основних є скасування державної реєстрації за ПСП «Агрофірма «Світанок» права власності на нежитлові загальною площею 2565,40 кв. м, розташовані у підвалі, на 3-му, 5-му, 6-му поверхах та надбудові адміністративної будівлі (літ А) по вул. Хрещатик, 6 в м. Києві, (номер запису про право власності 39304839, рішення від 20.11.2020 № 55269731).
Відсутність підстав для задоволення основної вимоги прокурора свідчить про одночасну відсутність підстав для задоволення пред'явленої ним зазначеної похідної вимоги.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
Прокурор без поважних причин пропустив строк позовної давності для звернення з цим позовом про визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації та договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації.
Відповідач ПСП «Агрофірма «Світанок» заявив про застосування позовної давності щодо всіх позовних вимог у даній справі та просив відмовити прокурору у позові повністю у зв'язку з пропуском позовної давності.
Прокурор не просив суд поновити йому строк позовної давності, як і не обґрунтував поважність причин пропуску позовної давності по всім заявленим позовним вимогам.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людині основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.
ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).
Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
Судом у даній справі встановлено, що оспорювані прокурором результати аукціону, оспорюваний договір, державна реєстрація права власності за ПСП «Агрофірма «Світанок» на 77/100 частин адміністративного будинку 6 по вул. Хрещатик в м. Києві площею 2565,40 кв. м вчинені на законних підставах та у відповідності до законодавства України, не порушують права та інтереси держави та територіальних громад сіл, селиш, міст Київської області в особі Київської обласної ради, всі позовні вимоги прокурора у даній справі є необґрунтованими та недоведеними.
У зв'язку з цим, суд не застосовує позовну давність при вирішенні даного спору та не відмовляє у позові прокурору з причини пропуску строку позовної давності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування» поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей» Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається позивач, є менш вірогідними, ніж наведені відповідачем обставини.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
Судові витрати, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Київську обласну прокуратуру.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 22.08.2022 (у зв'язку з перебуванням судді у відпустці).
СуддяВ.В. Сівакова