Справа № 909/1022/21
22.08.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс" вх. № 9867/22 від 25.07.2022 про видачу дублікатів наказів по справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс",
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Лилак Галини Миколаївни,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Калуська міська рада
про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2022 у справі № 909/1022/21 позов задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Лилак Галину Миколаївну усунути перешкоди товариства з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс" у користуванні та розпорядженні торговим місцем № 53, розташованому на земельній ділянці площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013 по вулиці Дзвонарська, м. Калуш, Івано-Франківська область шляхом звільнення від належних їй товару і речей та передати ключі від захисних ролетів, а також стягнуто судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2022 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лилак Галини Миколаївни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс" 1 800 грн 00к. (одну тисячу вісімсот гривень) - витрати пов'язані із залученням свідків, 1 105 грн 74к. (одну тисячу сто п'ять гривень сімдесят чотири копійки) - витрати, пов'язані із витребуванням доказів та 4 000 грн 00к. (чотири тисячі) - витрати на професійну правничу допомогу.
29.03.2022 та 07.04.2022 на виконання вищевказаних рішень Господарського суду Івано-Франківської області судом видано накази, які направлені на адресу стягувача.
ТзОВ "Калушторгсервіс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою вх. № 9867/22 від 25.07.2022 в якій, у зв'язку з втратою наказів Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі, просить суд видати їх дублікати.
Заявник стверджує, що ним отримано поштові відправлення з вказаними наказами господарського суду, однак вони були втрачені.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 ГПК України).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Судом встановлено, що виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2022 та додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2022 по справі № 909/1022/21 не відбулось, оригінали наказів від 29.03.2022 та від 07.04.2022 були втрачені та не були пред'явлені до примусового виконання позивачем.
Пунктом 19.4. розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
ТзОВ "Калушторгсервіс" звернулось до суду із заявою про видачу дублікатів наказів із дотриманням строків і порядку, передбаченому вимогами ГПК України.
За таких обставин, заява про видачу дублікатів наказів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За наведеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 326, 327, п. 19.4. перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс" вх. № 9867/22 від 25.07.2022 про видачу дублікатів наказів Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1022/21 - задовольнити.
Видати позивачу дублікати наказів Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2022 та дублікат наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 22.08.2022.
Суддя О.М. Фанда