ЄУН № 336/2646/22
пр. № 1-кп/336/534/2022
Іменем України
22 серпня 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шумилівка Братського району Іркутської області РФ, громадянина України, фактично мешкає зі слів у АДРЕСА_1 , не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:
вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;
вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2021 року за ст. 185 ч. 1, 2 КК України із застосування ст. 70 ч. 1, 4 КК України до 2 років обмеження волі, звільнений від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України з випробування строком на 1 рік;
вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2021 року за ст. 185 ч. 1, 2 КК України, із застосуванням ст. 70 ч. 1, 4 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України з випробування строком на 1 рік;
у скоєнні злочину, передбачених ст. 190 ч. 2 КК України,-
01 червня 2022 року приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_4 , діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , зловживаючи довірою неповнолітнього ОСОБА_6 , не маючи наміру повертати телефон, під приводом необхідності здійснити дзвінок, попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон Poco x3 Pro 8Гб, внутрішня пам'ять 256 Гб, в корпусі сірого кольору, який належить ОСОБА_7 , вартістю 8400 гривень, заволодівши цим телефоном у вищевказаний спосіб, після чого з телефоном направився на ринок «Анголенка», де його продав, розпорядившись отриманими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину визнав повністю, пояснивши, що він є співмешканцем доньки ОСОБА_7 , а неповнолітній ОСОБА_6 є сином потерпілої, на час скоєння злочину вони мешкали за однією адресою: АДРЕСА_1 . В той день він попросив у ОСОБА_6 телефон, вказавши, що хоче подзвонити, після чого здійснив дзвінок з телефону та хотів дочекатись доки йому передзвонять. З вказаним телефоном він, не запитавши дозволу, поїхав спочатку на вул. Заводську, а потім пішов на ринок ОСОБА_8 , де телефон заклав особі на ім?я ОСОБА_9 , пообіцявши викупити, але цього не зробив. Отримані грошові кошти витратив на власний розсуд, ОСОБА_6 обіцяв телефон викупити та повернути, але не зробив цього, адже не мав грошей.
Обвинувачений зазначив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті є вірними та відповідають дійсності, кваліфікацію своїх дій він не оспорює, вартість майна відповідає дійсності.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 є співмешканцем її доньки, вони живуть в належному ОСОБА_7 будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 є її сином. 31.12.2021 року вона придбала мобільний телефон та передала його сину у користування. 01.06.2022 року після 16.00 години їй зателефонував ОСОБА_6 через додаток Телеграм та повідомив, що ОСОБА_4 взяв його телефон під приводом необхідності зателефонувати, кудись пішов та вже деякий час відсутній. Потерпіла почала телефонувати на телефон сина, однак, ніхто не відповідав. Далі ОСОБА_6 викликав поліцію. ОСОБА_7 звернулась до поліції, оскільки ОСОБА_4 і раніше скоював крадіжки її майна, а після ранку 01.06.2022 року вона його не бачила. Наразі матеріальний збиток їй не відшкодований.
Відповідно висновку експертизи від 15.06.2022 року ринкова вартість телефону Poco x3 Pro 8Гб, внутрішня пам'ять 256 Гб станом на 01.06.2022 року складає 8400 гривень.
Також суду прокурором надані документи, що характеризують особистість обвинуваченого.
Інших доказів учасниками провадження не надавалось, прокурор вважав, що досліджених судом доказів достатньо для встановлення обставин скоєння злочину та доведеності вини обвинуваченого, з чим погодився обвинувачений та його захисник, а також потерпіла.
Оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо повного визнання вини у скоєнні злочину, пояснення про обставини скоєння злочину, дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження та доведена належними та допустимими доказами.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як умисне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за ст. 190 ч. 2 КК України.
При дослідженні документів, які характеризують особистість ОСОБА_4 судом встановлено, що обвинувачений протягом 2021 року тричі судимий за крадіжки, не перебуває на обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради та в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради. З пояснень обвинуваченого вбачається, що він не одружений, не працює.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд вважає визнання обвинуваченим вини у скоєнні злочину.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд не враховує щире каяття та сприяння розкриттю злочину з наступних міркувань.
Так, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що обвинувачений вчиняв активні дії, які б сприяли розкриттю злочину, не вчинив жодних дій для відшкодування потерпілій завданої шкоди.
При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Стиль життя ОСОБА_4 , який не займається суспільно корисною працею та не має стійких соціальних зв?язків, систематично скоює злочини проти власності, зазначений злочин вчинив в період воєнного стану, свідчить про те, що ОСОБА_4 не усвідомлює необхідності суворого дотримання норм закону, не розуміє неприпустимості скоєння злочинів, за рахунок яких джерел він існує невідомо.
Все вищевказане свідчить про те, що мета запобігання скоєнню нових злочинів може бути досягнута виключно у випадку призначення покарання, пов?язаного з позбавленням волі.
Цивільного позову в ході досудового розслідування та судового розгляду не заявлялось.
З обвинуваченого належить стягнути витрати на проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, ст. 71, ст. 190 ч. 2 КК України,-
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.
З застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2021 року за ст. 185 ч. 1, 2 КК України, остаточно призначивши ОСОБА_4 покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 27 червня 2022 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 377,56 гривень (триста сімдесят сім гривень 56 коп).
Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя ОСОБА_1