Дата документу 03.08.2022
Справа № 334/2370/22
Провадження № 2-др/334/34/22
03 серпня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І.М.
за участю секретаря Трегуб Т. В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
29 липня 2022 року адвокатом Пономаренком О. О. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 334/2370/22, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2310,00 гривень, в тому числі 1856,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу та 454,00 гривень витрат на забезпечення доказів.
Заява мотивована наступним: заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком. Також стягнуто з зазначених осіб витрати позивачки по сплаті судового збору.
Проте, судом не вирішено питання про стягнення з відповідачів, витрат на правову допомогу.
Так, разом із позовом позивачкою надавався орієнтовний розрахунок судових витрат, в якому, окрім витрат на сплату судового збору, було зазначено орієнтовні витрати на складання позовної заяви та участь представника в судовому засіданні.
На підтвердження понесених позивачкою витрат, адвокатом надані наступні документи: договір про надання правової допомоги разом із специфікацією послуг, які надаються адвокатом клієнтові, акти наданих послуг від 20.06.22 та від 25.07.22 та квитанції про оплату послуг від 06.07.22 та від 22.07.22 року.
Окрім цього, позивачкою були понесені витрати у виді судового збору на забезпечення доказів у розмірі 454 грн., що підтверджується квитанцією від 20.12.2021 року.
В зв'язку з вищевикладеним адвокат Пономаренко О.О. просить судухвалити додаткове рішення по справі № 334/2370/22, яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2310,00 гривень, в тому числі 1856,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу та 454,00 гривень витрат на забезпечення доказів.
Суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами. В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено, що Ленінським районним судом міста Запоріжжя 25.07.2022 р. у справі №334/2370/22 (суддя Козлова Н. Ю.) було ухвалено заочне рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням (а.с.23).
Вказаним рішенням визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (Чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок, з кожного.
Разом з позовною заявою адвокатом Пономаренком Олександром Олександровичем було подано до суду орієнтований розрахунок судових витрат, серед яких: судовий збір - 992,40 гривень, складання позовної заяви - 956,00 гривень, складання відповіді на відзив - 956,00 гривень та участь у судовому засіданні (3 засідання) - 2688,75 гривень (а.с.16).
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом досліджено всі додані до заяви про ухвалення додаткового рішення копії документів, а саме: договір про надання правової допомоги від 25.08.2021 року № 29/08-21, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Пономаренко О.О., Додаток № 1 до Договору від 25.08.2021 № 29/08-21 року, в якому зазначений перелік послуг, які надаються адвокатом клієнтові (складання позовної заяви - 956,00 гривень, складання відповіді на відзив - 956,00 гривень та участь в судовому засіданні - 900,00 гривень), копії актів прийому-передачі наданих адвокатом послуг від 20.06.2022 року на суму 956,00 гривень (складання позовної заяви) та від 25.07.2022 року на суму 900,00 гривень (участь у судовому засіданні), а також копії квитанцій № E6CK-CM9P-829K-9HKP від 20.12.2021 року - сума сплати 454,00 гривень (призначення платежу: судовий збір), № MP_AB1411912AA_25004461 від 22.07.2022 року - сума сплати 900,00 гривень (призначення платежу: послуги адвоката за участь у судовому засіданні) та копії квитанції номер, якої неможливо розпізнати від 06.07.2022 року - сума сплати 956,00 гривень (призначення платежу: плата за послуги адвоката за складання заяви).
Виходячи з вищевикладеного, підлягає до задоволення вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 956,00 гривень за складання позовної заяви, дані вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Вимога про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 900,00 гривень за участь у судовому засіданні не підлягає задоволенню, оскільки представник позивача - адвокат Пономаренко О.О. не приймав участі у судовому засіданні. 25.07.2022 року через Електронний суд на адресу суду надійшла заява адвоката Пономаренко О.О. про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника (а.с.20).
Що стосується вимоги про стягнення витрат на забезпечення доказів у розмірі 454,00 гривень, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні виходячи з наступного. При розгляді цивільної справи № 334/2370/22 Ленінським районним судом м. Запоріжжя взагалі не вирішувалося питання про забезпечення доказів. Долучена до заяви про ухвалення додаткового рішення копія квитанцій № E6CK-CM9P-829K-9HKP від 20.12.2021 року - сума сплати 454,00 гривень (призначення платежу: судовий збір), жодного відношення до розгляду вищезазначеної цивільної справи не має. Крім того, рішенням суду від 25.07.2022 року вже було вирішено питання про стягнення судових витрат по сплаті судового збору.
Суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з вищевикладеного.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України,
Заяву представника позивача - адвоката Пономаренко Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу (складання позовної заяви) у розмірі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Філіпова І. М.