Справа № 331/1787/22
Провадження № 1-кс/331/580/2022
01 липня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізької області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082020000552 від 09.06.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України, -
Старший слідчий СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізької області майор поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082020000552 від 09.06.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 09.06.2022 до ВП № 2 ЗРУП ГУН в Запорізькій області звернулась ОСОБА_5 із заявою про те, що протягом часу з березня до 04.06.2022 невстановлена особа, знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , привласнила особливо важливі документи з корисливих мотивів, а саме з метою переоформлення частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та частини будинку АДРЕСА_1 .
У зв'язку з викраденням документів ОСОБА_5 не може оформити спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_6 та вважає, що брат ОСОБА_7 може скористатися викраденими документами та шахрайським шляхом, заволодіти частиною квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Також, ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_7 може розпорядитися будинком АДРЕСА_1 , який юридично належить йому, а фактично зареєстрована та мешкає у вказаному будинку вона, за власним розсудом, та їй ніде не буде жити. ОСОБА_8 ніде не працює, постійно зловживає спиртними напоями.
Після смерті чоловіка ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_8 забрав з будинку всі документи ОСОБА_9 , банківські картки, її документи, а також всі документи на будинок та свідоцтво про смерть матері ОСОБА_9 та заповіт матері на квартиру. Також вона сказала, що ОСОБА_8 поміняв замки в будинку, хоча в даному будинку він навіть ніколи не мешкав.
Так, згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_3 нею володіють у рівних частках ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .
23.06.2022 до СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області звернулась ОСОБА_5 з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_7 , але згідно із заповітом його матері ОСОБА_11 1/3 частини вказаної квартири вона заповіла ОСОБА_6 , а у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 помер, вона є спадкоємницею його майна. Враховуючи, що всі документи, а саме заповіт та свідоцтво про смерть ОСОБА_11 зникли з будинку, вона вважає, що ОСОБА_7 може їх використати, щоб переоформити всю квартиру на своє ім'я.
Вказане свідчить про те, що невстановлена особа привласнила особливо важливі документи, з метою можливого переоформлення частини квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .
23.06.2022 старшим слідчим СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області була винесена постанова про визнання квартири АДРЕСА_3 речовим доказом.
З метою виключення можливості протиправно розпорядитись квартирою АДРЕСА_3 , з метою запобігання скоєнню кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, а саме незаконного можливого переоформлення квартири АДРЕСА_3 , а також враховуючи те, що зазначена квартира є предметом вчиненого злочину, з метою збереження речового доказу, існує необхідність накласти арешт на квартирою АДРЕСА_3 , яке є предметом кримінального правопорушення, може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, шляхом заборони її відчуження у будь-який спосіб.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує, просить його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 172 та ч. 4 ст. 107 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб, без здійснення фіксування технічними засобами.
Дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього копії документів, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Матеріалами провадження встановлено, що в провадженні ВП № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12022082020000552 від 09.06.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права,щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку про реєстрацію Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 1998 року, квартира АДРЕСА_4 належить на праві часткової власності ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 по 1/3 частки кожному.
З клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 не є підозрюваними по кримінальному провадженню за №12022082020000552 від 09.06.2022 р., так як підозра йому не пред'являлася.
Крім того, в матеріалах, доданих до клопотання відсутня постанова старшого слідчого СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 23.06.2022 р. про визнання квартири АДРЕСА_3 речовим доказом.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для накладення арешту на майно, розумність та співмірність обмежень права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, оскільки заявлене передчасно.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізької області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082020000552 від 09.06.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1