Справа № 293/1005/22
Провадження № 2/293/413/2022
22 серпня 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
13.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В позовній заяві позивач просить суд визнати поважною причину пропуску ним строку для прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в 60 (шістдесят) днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дениші, Житомирського району Житомирської області померла мати позивача - ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить в тому числі і житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
За життя ОСОБА_2 - 27.08.1999 склала заповіт, зареєстрований у реєстрі за №13, посвідчений секретарем Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, відповідно до якого спадкоємцем всього майна, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і взагалі на все те, що належало спадкодавцеві на день її смерті є її син - ОСОБА_1 .
Для оформлення спадщини позивач 22.01.2020 звернувся до приватного нотаріуса Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері однак, йому відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини з підстав пропуску шестимісячного строку для її прийняття.
Позивач вказав, що він не прийняв спадщину у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 з тих підстав, він тривалий час перебував у важкому психологічному стані, був пригнічений. При цьому працював на роботі у нічні зміни, часто їздив у відрядження. Крім того, в той час черги до нотаріуса були величезні, треба було займати чергу в ночі, коли він працював. Крім того, як йому роз'яснили у Стиртійській сільській раді, те, що він доглядав свою матір декілька років до смерті, оскільки вона витратила повністю зір і була незрячою, він може не подавати заяву до нотаріуса, і оформити спадщину у будь-який час після спливу шести місяців. Він вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину після смерті матері, доглядаючи за нею. Крім того, після поховання матері він перебував у скрутному матеріальному положенні.
Позивач просив суд визнати поважною причину пропуску ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном в шістдесят днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Суд ухвалою від 14.07.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 22.08.2022(а.с.24).
22.08.2022 сторони в судове засідання не з'явились. Позивач, через канцелярію суду, подав до суду заяву, в якій просить справу за його позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини розглянути у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.29).
Відповідач - Черняхівська селищна ради Житомирського району Житомирської області 21.07.2022 через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини проводити у відсутності представника сільської ради. Щодо рішення покладаються на розсуд суду (а.с.28).
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно вимог ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи ту обставину, що відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача, тобто визнає заявлений позов, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе винести рішення з підготовчого судового засідання у відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дениші Житомирського району Житомирської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.01.2017, виданим виконавчим комітетом Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження сері НОМЕР_2 від 31.01.1959 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його матір'ю є ОСОБА_2 (а.с.18).
Відповідно до заповіту від 27.08.1999, посвідченого секретарем Стиртівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Кухнюком В.М., зареєстрованого в реєстрі за №13, - ОСОБА_2 , що мешкає в с.Малинівка, Черняхівського району Житомирської області на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, що все її мано, яке буде належати їй на день смерті (движиме і недвижиме), де б воно не було та з чого воно не складалось і взагалі все те, на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_1 - сину (а.с.8).
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт ОСОБА_2 від 27.08.1999 чинний (а.с.9).
Згідно державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки площею 3,8678 га, 0,3787 га та 0, 2500 га (а.с.10-12).
Із повідомлення приватного нотаріуса Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н.В. від 22.01.2020 вих №52/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини, та вважається таким, що не прийняв спадщини (а.с.13).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с.14).
Відповідно до довідки Стиртівської сільської ради Житомирської області від 31.01.2020 №105 ОСОБА_2 до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За шість місяців до смерті, на день смерті та протягом 6-ти місяців після смерті спадкодавця за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.19).
Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.
Так, відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст.1270 встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1272 ЦК України визначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, відповідно до якої якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
З приводу поважності причин пропуску строку прийняття спадщини позивачем, судом зазначається наступне.
Так, за змістом ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як стверджує позивач в позовній заяві шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері він пропустив з тих причин, що перебував у скрутному матеріальному положенні та у важкому психологічному стані, був пригнічений. При цьому працював на роботі у нічні зміни, часто їздив у відрядження та не мав можливості особисто звернутись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. Крім того, він вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки доглядав її кілька років до смерті, оскільки вона витратила повністю зір і була незрячою.
Вказані позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері суд визнає такими, що завдавали істотних труднощів для подачі заяви та вважає їх поважними, що відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17, який вніс до переліку поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, такі як складні умови праці спадкоємця, які, зокрема, пов'язані з відрядженнями.
З огляду на вказані обставини, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи те, що позивач не просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, суд вважає за можливе судові витрати понесені позивачем залишити за ним, тому не стягує їх з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1269, 1270 , 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати поважною причину пропуску строку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дениші, Житомирського району Житомирської області та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після її смерті терміном в 60 (шістдесят) днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО