Справа №295/7025/22
1-кс/295/3270/22
про відмову в задоволенні скарги
10.08.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Житомирського міського центру зайнятості на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській областіщодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до заяви Житомирського міського центру зайнятості від 25.05.2022 року.
В обґрунтування скарги зазначено, що 25.05.2022 року Житомирський міський центр зайнятості звернувся до відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області з письмовою заявою №987/08/22 від 25.05.2022 р. про вчинення громадянином ОСОБА_3 неправомірних дій, що мають ознаки шахрайства та нанесення матеріальної шкоди Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Житомирського міського центру зайнятості, на загальну суму 214,07 грн.
Однак, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, ВП № 1 Житомирське РУП ГУНП в Житомирській області листом від 14.06.2022 р. повідомив заявника про те, що заява зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за №21844 від 02.06.2022 р., вх. №45056 від 02.06.2022 р. та керуючись приписами Закону України «Про звернення громадян» слідчим органом встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення по заяві Житомирського міського центру зайнятості.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд скарги без участі представника, в якій також вказав, що скаргу підтримує та просить її задоволити (а.с. 18).
Представник ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з'явився, про час дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно зі статтею 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Положення ч.1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, дізнавача, прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки по заяві або повідомленню, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. 5 ст. 214 КПК України, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із системного аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про обставини не щодо усіх (будь-яких) заяв чи повідомлень, а тільки тих, які можуть свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення (злочину), тобто повинні мати достатні дані про наявність в події ознак складу злочину у розумінні ст. 11 КК України.
Частина 1 статті 190 КК України передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Кримінальний кодекс України визначає два загальних шляхи здійснення шахрайства: обман та зловживання довірою.
Під обманом розуміється повідомлення неправдивих відомостей або навіть замовчування відомостей, які мають бути повідомлені. Обман може здійснюватися в будь-якій формі: усній, письмовій, в електронному повідомленні, через підробку документів чи листів тощо.
Під зловживанням довірою розуміється такий вид обману, який здійснюється з використанням зловмисником довірливих відносин з потерпілим, що можуть бути результатом дружніх чи навіть родинних відносин, інших обставин, які тягнуть за собою існування чи виникнення довіри потерпілого до злочинця.
У заяві (повідомленні) Житомирського міського центру зайнятості від 25.05.2022 р. про вчинення кримінального правопорушення, вказано, що ОСОБА_3 звернувся до центру зайнятості в серпні 2000 року з метою сприяння у працевлаштуванні, в період з 09.11.2000 р. по 08.01.2021 р. отримав допомогу по безробіттю в розмірі 214,07 грн.
Таким чином, як вбачається зі змісту заяви (повідомлення) Житомирського міського центру зайнятості від 25.05.2022 р. щодо можливих неправомірних дій ОСОБА_3 не містить відомостей, які б свідчили про вчинення ним злочину в розумінні ст. 11 КК України. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, які в заяві Житомирського міського центру зайнятості відсутні. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мотивування скарги зводиться до шахрайських дій ОСОБА_3 , однак, об'єктивних даних, які б вказували на те, що дії ОСОБА_3 містять ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, скарга не містить.
Норми чинного законодавства передбачають можливість повернення безпідставно отриманих коштів, в тому числі державних виплат, шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів, а сам по собі факт виплат таких коштів автоматично не вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що обов'язком спеціаліста центру зайнятості є перевірка інформації, яку надає особа, яка стає на облік по безробіттю, перед здійсненням виплат по безробіттю; події, які вказані в заяві Житомирського центру зайнятості від 25.05.2022 р., мали місце 22 роки тому назад, розмір завданої на думку скаржника шкоди становить 214,07 грн;
З огляду на викладене, проаналізувавши заяву Житомирського центру зайнятості від 25.05.2022 р., положення чинного законодавства, якими врегульовано порядок внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв та повідомлень про злочини, слідчий суддя приходить до висновку, що звернення Житомирського міського центру зайнятості за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину, оскільки в ній відсутні об'єктивні дані про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , а тому підстави для внесення відомостей за даною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування відсутні.
Керуючись ст.ст.2,11 КК України, ст.ст.214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги Житомирського міського центру зайнятості- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1