Справа № 149/1311/22
Провадження №2-а/149/27/22
Номер рядка звіту 140
Іменем України
22.08.2022 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,
при секретарі Зоріній О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Цюрпіти Олега Анатолійовича про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанови серії БАБ № 152915 від 09 червня 2022 року,
16 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Цюрпіти Олега Анатолійовича про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанови серії БАБ № 152915 від 09 червня 2022 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою серії БАБ № 152915 від 09 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, за фактом здійснення руху на заборонний сигнал світлофору, а саме жовтий. Позивач вважає, що накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, а саме порушенню п. 8.7.3 (ґ) ПДР України, тому вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з того, що в'їхав в зону дії світлофорного об'єкту на зелений сигнал. При складені постанови працівником поліції також було порушено вимоги ст. 251 КУпАП, оскільки відмовився від оформлення адміністративного протоколу та виніс постанову, позбавивши позивача можливості надати свої пояснення та залучити свідків по даній справі. Також, при винесенні постанови, працівником поліції не було роз'яснено прав, передбачених ст. 63 Конституцією України, та не надано можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Тому позивач просить оскаржувану постанову скасувати.
Ухвалою суду від 27 червня 2022 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 01 серпня 2022 року було запропоновано позивачу в межах 5-ти денного строку з дня вручення (отримання) копії даної ухвали висловити письмово свої доводи, міркування або заперечення щодо можливості залучення до участі у справі в якості другого відповідача (співвідповідача) - Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області.
У встановлений судом строк позивач своїх доводів, міркувань або заперечень з даного приводу до суду не надав.
Відповідач інспектор поліції СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області у встановлений законом строк надав відзив, відповідно до якого у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити з наступних підстав. Під час несення служби ним було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме п. 8.7.3 (ґ), тобто проїзд регульованого пішохідного переходу на забороняючий рух (жовтий) сигнал світлофора. Під час розгляду справи, на прохання ОСОБА_1 , було запрошено до місця зупинки транспортного засобу свідків, які в свою чергу підтвердили факт проїзду ОСОБА_1 регульованого пішохідного переходу на забороняючий рух (жовтий) сигнал світлофора. При винесенні постанови інспектором було дотримано вимоги ст. 280 КУпАП, повно та всебічно досліджено всі обставини справи, роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також вказав, що відповідно до вимог ст. 258 КУпАП складення протоколу у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не передбачено.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Із матеріалів справи встановлено, що 09 червня 2022 року відповідачем було винесено постанову серії БАБ № 152915, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 гривень. Відповідно до постанови, 09 червня 2022 року о 10 год. 50 хв. в м. Хмільник по вул. Столярчука, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ГАЗ 35312", н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на заборонний сигнал світлофора, а саме жовтий, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (ґ) ПДР України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п. 8.7.3 (ґ) ПДР України, жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
У ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП.
Із ч. 1 ст. 254 КУпАП вбачається, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 КУпАП, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із матеріалів відеозапису (а.с. 24), який є додатком до відзиву, вбачається, що інспектором СРПП Хмільницького РВП Цюрпітою О. А. при розгляді справи про адміністративне правопорушення було з'ясовано обставини, визначені ст. 280 КУпАП, зокрема, за присутності ОСОБА_1 , було допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказане також підтверджується письмовими поясненнями вказаних свідків (а.с. 22-23)
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, суд не бере до уваги наданих позивачем фотографій світлофору, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 75 КАС України, так, як з них не можливо встановити часу, дати та місця їх здійснення, автомобіля, з якого їх було здійснено.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім того, слід звернути увагу позивача, що даний позов подано ним до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у даній справі є Головне управління поліції у Вінницькій області, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, яким в даному випадку є Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
З наведеної норми випливає, що суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи, а тому інспектор СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Цюрпіта О. А. не може виступати самостійним відповідачем у даній справі, оскільки належним відповідачем є саме Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, на який, положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 122 КУпАП.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року №724/716/16-а.
Крім цього, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 та від 26 грудня 2019 року у справі за №724/716/16-а, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
За приписами частини третьої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Проте, позивачем не було заявлено клопотання про залучення співвідповідача - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, чи заміну неналежного відповідача належним, тоді як вчинення таких дій можливе лише за клопотанням позивача або ж після з'ясування думки позивача, який свої доводи, міркування або заперечення щодо можливості залучення до участі у справі в якості другого відповідача (співвідповідача) - Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, у визначений ухвалою суду від 01 серпня 2022 року строк, не надав.
Разом з тим, суд позбавлений можливості самостійно замінити неналежного відповідача належним відповідачем, або ж залучити співвідповідача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Цюрпіти Олега Анатолійовича про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанови серії БАБ № 152915 від 09 червня 2022 року слід відмовити.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Цюрпіти Олега Анатолійовича про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанови серії БАБ № 152915 від 09 червня 2022 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду апеляційним судом апеляційної скарги.
Суддя: