Справа № 161/7819/22
Провадження № 2/161/3076/22
18 серпня 2022 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М., розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні (без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справи) в залі суду в м. Луцьку цивільну справу № 161/7819/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500,00 грн. щомісячно на кожну дитину з дня подання позову - 15.06.2022 і до досягнення дітьми повноліття. Позов мотивує тим, що з 18.04.2008 перебувала у шлюбі з відповідачем, який був розірваний на підставі рішення суду. Вказує, що відповідач достатньої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
7 липня 2022 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 25 липня 2022 року позовні вимоги визнав частково, не заперечував щодо стягнення з нього 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно електронного сайту Луцького міськрайонного суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, але вони результатів не дали.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.
Згідно з ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували зареєстрованому шлюбі з 18.04.2008, який був розірваний на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2022 року у справі №161/22225/21 (а.с. 7-9).
У шлюбі у сторін народися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5-6).
Позивачка стверджує, що на даний час відповідач достатньої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач є працездатною особою, не надав належних та допустимих доказів щодо неможливості працевлаштуватися чи заборону працювати у зв'язку із захворюванням, на його утримані немає інших неповнолітніх чи малолітній дітей.
Визначаючи розмір аліментів, суд врахував, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, потреби дітей, матеріальний стан відповідача, загальновідомі обставини про щоденну потребу дітей у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, постійне зростання цін на товари та послуги для дітей.
Cуд зауважує, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків обов'язку по утриманню дитину.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позову - 15.06.2022 (поштовий штемпель на конверті) і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 793,92 грн.
Суд відмовляє у стягненні понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, як такі, що не підтвердженні та необґрунтовані належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісячно на кожну дитину, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позову - 15.06.2022 і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 793 (сімсот дев'яносто три) грн. 92 коп.
Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк