Справа № 161/8133/22
Провадження № 2/161/3142/22
18 серпня 2022 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши у в порядку письмового спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справи) в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/8133/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свій позов мотивує тим, що 30 січня 2011 року уклав шлюб з відповідачкою. У подружжя від шлюбу є неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, подружні відносини між подружжям не склалися через різні погляди на шлюб та сім'ю, відсутність взаєморозуміння, поваги, подружжя спільного господарства не веде, проживає окремо. На підставі наведеного, просить розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 11 липня 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи у порядку письмового спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справи.
Відповідачка у заяві від 19 липня 2022 року позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо розірвання шлюбу.
21 липня 2022 року позивач подав заяву про повернення йому 50% сплаченого судового збору, решта - залишити за ним.
До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 30 січня 2011 року сторонами зареєстрований шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №51 (а.с. 3).
У подружжя від шлюбу є неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9, 10).
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
З матеріалів справи вбачається, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, сторони втратили почуття взаємної любові, поваги, шлюб існує лише формально.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам неповнолітніх дітей, а тому шлюб слід розірвати.
За змістом частини другої ст.ст. 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає таке.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Факт сплати позивачем судового збору в сумі 992,40 грн., підтверджується квитанцією від 23.06.2022 № 0.0.2586882293.1 (а.с. 1).
Отже, 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при подані позову, що складає 496,20 грн, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України, а решта - за клопотанням позивача залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст. 110, 111, 112 СК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Луцьку Волинської області, та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Луцьку Волинської області, зареєстрований 30 січня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №51 - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп., сплаченого на підставі квитанції від 23.06.2022 № 0.0.2586882293.1 (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи №161/8133/22).
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк