ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7014/20
провадження № 2/753/2864/22
"05" серпня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Єрош Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, Правління Фонду соціального страхування України, 3-ті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_2 про визнання незаконними та такими, що не відповідають дійсності факти та результати, встановлені в інформації тимчасової комісії, визнання незаконними та скасування наказу, постанови правління, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконними та такими, що не відповідають дійсності факти та результати, встановлені в інформації тимчасової комісії, визнання незаконними та скасування наказу, постанови правління, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що 24.01.2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №34-р „Про затвердження призначення ОСОБА_3 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" було призначено ОСОБА_3 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Зазначене розпорядження прийнято на підставі ч.2, ст.8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який передбачає, що виконавчу дирекцію очолює директор, який призначається та звільняється правлінням Фонду, а в разі неприйняття правлінням Фонду рішення про призначення директора виконавчої дирекції протягом двох місяців таку кандидатуру для затвердження Кабінетом Міністрів України вносить керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов'язкового державного соціального страхування. Але без участі представника Кабінету Міністрів України та заслуховування звіту про результати роботи за 2,5 місяці на посаді директора постановою правління №5 від 22.04.2020 року „Про створення тимчасової комісії Фонду соціального страхування України" було cтворено тимчасову комісію Фонду соціального страхування України, затверджено її персональний склад, відсторонено ОСОБА_3 з 22.04.2020 року від виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду на період роботи тимчасової комісії Фонду зі збереженням середньомісячної заробітної плати, покладено виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду з 22.04.2020 року начальника фінансово-економічного управління виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_7 . Вказане відсторонення відбулось незаконно, оскільки така дія регулюється ст.46 КЗпП України, а повноваження відсторонення директора від посади Правлінню Фонду Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не надано. Відсторонення працівників від займаної посади передбачено виключно ст.46 КЗпП України, ст.72 Закону України „Про державну службу", ст.55 Закону України „Про запобігання корупції". Жодних підстав передбачених законом для відсторонення у Правління Фонду не було, а посада директора виконавчої дирекції Фонду не є посадою державного службовця, так як Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджений його правлінням. Фактично та юридично ОСОБА_3 було усунуто від виконання обов'язків директора, що є фактично звільненням її від цих обов'язків, а тому аналогічно до процедури звільнення з ініціативи роботодавця необхідно було відібрати у неї пояснення, що є заслуховуванням звіту директора за вказаний період і на підставі цього переходити до питання звільнення, а не відсторонення позивача від виконання обов'язків директора Фонду, які на неї поклав Кабінет Міністрів України. У своїй діяльності Правління Фонду порушило п.1.2; 1.3; 4.4 регламенту роботи правління, провівши позачергове засідання правління Фонду за іншим порядком денним, ніж той, що був затверджений 15.04.2020 року Міністерством соціальної політики України. При цьому, по жодному з пунктів порядку денного позачергового засідання правлення не було проведено жодного засідання постійних комісій, що є також порушенням п.4.4 Регламенту Фонду. Крім того, основні завдання Фонду перелічені в п.2.1 статуту Фонду і серед них відсутнє завдання, для виконання якого постановою Правління від 22.04.2020 року №5 була створена тимчасова комісія. Також п.1.4 Регламенту роботи постійних та тимчасових комісій Фонду соціального страхування України передбачено, що тимчасові комісії Фонду створюються постановою правління Фонду для розгляду правлінням окремих питань, де зазначається назва комісії, її завдання, кількісний і персональний склад, порядок обрання голови комісії, строк діяльності комісії, заходи щодо організаційно-технічного забезпечення роботи комісії. Таким чином, правління порушило вказаний регламент, не зазначивши у постанові №5 від 22.04.2020 року порядку обрання голови комісії та заходів щодо організаційно-технічного забезпечення роботи комісії. Оскаржувана постанова не містить даних, які б надавали Правлінню можливість відсторонити позивача або ж звільнити з займаної посади. За таких обставин вказану постанову необхідно визнати незаконною і скасувати.
Крім того, тимчасова комісія Фонду соціального страхування України склала інформацію з вивчення питання щодо дотримання директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року. Однак зміст даної інформації не містить жодних правових та юридичних доказів та підстав. Зокрема, необхідність введення штатного розпису була замовлення для скорочення керівного складу, який 150 штатних одиниць складав 50,6%. Тому після введення в дію нового штатного розпису кількість керівних посад зменшилась з 76 осіб до 56 осіб. При цьому будь-яких порушень ст.32 КЗпП України ОСОБА_3 не вчиняла, оскільки нею за два місяці було попереджено працівників зміни істотних умов праці, для ознайомлення їм надавався перелік всіх вакантних посад штатного розпису. З числа попереджених працівників попереджених працівників 32 працівника було переведено, 2 працівника звільнено, 1 працівник переведений за згодою на інше підприємство, 1 працівник звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, 3 працівники звільнені за угодою сторін. Тимчасово призначено 2 працівника, на постійній основі прийнято на роботу 7 працівників, 1 працівника поновлено за рішенням суду, 2 працівників переведено за їх заявою. Таким чином, весь рух кадрів здійснювався в межах штатної чисельності виконавчої дирекції Фонду, затвердженої правлінням Фонду. Інформація про призначення сторонніх осіб на посади без урахування переважного права працівників позивачем також не відповідає дійсності, так як діючим законодавством про працю не встановлено критеріїв визначення кваліфікації працівника і роботодавець на свій розсуд може визначити чи відповідає працівник певній кваліфікації, необхідній для тієї чи іншої посади. Також директором ОСОБА_3 було видано накази №52-кз та №55-кз від 21.04.2020 року про виплату матеріальної допомоги 12 працівникам, на думку членів тимчасової комісії, які тільки що були працевлаштовані у Фонді. На вказане треба зазначити, що в листопаді 2019 року працівнику ОСОБА_8 було виплачено за наказом матеріальну допомогу через 5 днів після призначення на посаду. Тобто, порушення з боку позивача не відбулось. Щодо призначення ОСОБА_3 своїм наказом виконуючих обов'язки заступників директора виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а не правлінням Фонду, то її дії були законними, оскільки вона призначила своїм наказом вказаних осіб на посади виконуючих обов'язки, на що мала таке право. З приводу невиплати працівникам виконавчої дирекції премії за січень 2020 року, то вини ОСОБА_3 в цьому немає, оскільки вона приступила до роботи на посаді директора тільки з 29.01.2020 року, з дати внесення її даних як керівника до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До 29.01.2020 року відповідальність за виплату вказаної премії була покладена на виконуючого обов'язки директора виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_12 , який не прийняв рішення про виплати працівникам вказаного виду виплати. Також в інформації зазначається, що позивач систематично порушувала норми ст.21 Закону України „Про оплату праці" та ст.24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 були допущені до роботи без укладення трудового договору, при звільненні з роботи ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 не був здійснений розрахунок в день їх звільнення. Але зазначене не відповідає дійсності. ОСОБА_13 було призначено на посаду у відповідача 7.02.2020 року після її звільнення з попередньої роботи 6.02.2020 року. Таким же чином були призначені і інші згадані особи. Невчасний розрахунок при звільнення з працівниками відбувся на підставі безспірного списання 5.02.2020 року Державною казначейською службою України з рахунку виконавчої дирекції 202 070 грн. 72 коп. на користь ОСОБА_23 за виконавчим листом Дарницького районного суду м. Києва, а розрахункові кошти ОСОБА_22 та ОСОБА_12 були перераховані на банківські картки з урахуванням вихідних днів. Щодо договору про виконання проектних робіт - розробки проектної документації систем протипожежного захисту: відповідно до припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Подільського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві від 11.11.2019 року №534 вимагалось вжити заходів, надавши акт відповідності системи автоматичної пожежної сигналізації за адресами: м. Київ, вул. Боричів Тік, 28 та 30. Згідно наказу від 12.03.2020 року №3 виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України було створено комісію, яка 17.03.2020 року склала акт перевірки вжиття заходів щодо забезпечення пожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, в якому було зазначено, що у зв'язку з відсутністю належної кваліфікації у членів комісії для перевірки технічного стану систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу пропонується провести обстеження спеціалізованою сертифікованою організацією зі складанням акту відповідності. 20.03.2020 року спеціалізована організація ТОВ „Український Виробничо-Будівельний Альянс „Центр" надало акт обстеження систем протипожежного захисту, де зазначено, що система пожежної сигналізації, система оповіщення про пожежу, автоматична система аерозольного пожежогасіння паркінгу знаходиться у аварійному стані і потребують заміни. Найвигідніша комерційна пропозиція щодо розробки проектної документації систем протипожежного захисту надала ТОВ „Український Виробничо-Будівельний Альянс „Центр", тому 17.04.2020 року між Фондом соціального страхування України та ТОВ „Український Виробничо-Будівельний Альянс „Центр" було укладено договір №13-78-20 про виконання проектних робіт. Однак тимчасова комісія у своїй інформації стверджує, що кошти на розробку проектної документації систем протипожежного захисту будівель не передбачались у бюджеті Фонду, а також у кошторисі та річному плані закупівель, і з цього приводу збільшились видатки Фонду. Але вказане не відповідає дійсності. Так управління адміністративного забезпечення службовою запискою від 10.04.2020 року №295 за погодженням з начальником фінансово-економічного управління ОСОБА_7 просили перерозподілити кошти шляхом зменшення запланованих видатків виконавчої дирекції Фонду на січень-грудень 2020 року в межах КЕКВ 2240 „Оплата послуг (крім комунальних)", які були передбачені на оплату послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування обладнання, техніки, систем пожежогасіння та охоронної сигналізації. Крім того, управління адміністративного забезпечення службовою запискою від 17.04.2020 року №312 за погодженням з начальником фінансово-економічного управління Михайленко Т.О. звернулось до голови тендерного комітету виконавчої дирекції Фонду щодо внесення до річного плану закупівель виконавчої дирекції закупівлі послуг з інженерного проектування Код ДК021:2015 - 71320000-7 (розробка проектної документації системи протипожежного захисту в адмінбудинку ВД Фонду), КЕКВ 2240 „Оплата послуг (крім комунальних)", очікувана вартість закупівлі 98 000 грн. Ствердження тимчасової комісії про відсутність будь-якої документації про неробочий стан системи протипожежного захисту в адмінбудинках Фонду спростовується листом ТОВ „Бастіон Оберіг" та службовою запискою від 6.02.2020 року №48 начальника управління адміністративного забезпечення виконавчої дирекції Фонду О. Гайдая. Щодо договору про надання правової допомоги від 20.03.2020 року №08-52-20, то згідно чинного законодавства представляти інтереси юридичної особи може директор без довіреності або її представник в особі адвоката. На день укладення вказаного договору в судах України за участю Фонду соціального страхування України перебувало 115 справ, з яких 53 - трудові спори; 42 - справи в судах адміністративного судочинства; 6 - господарські спори; 14 - цивільні. Фізично директор виконавчої дирекції Фонду, маючи інші завдання і обов'язки, не може самостійно представляти інтереси Фонду в судах. Тому з метою належного представництва інтересів Фонду в судах, недопущення подальших витрат коштів соціального страхування для виплат коштів за рішенням судів про поновлення звільненних працівників Фонду на роботі прийнято рішення про укладення договору про надання правової допомоги. Процедура укладення договору дотримана відповідно до порядку укладення договорів у Фонді соціального страхування. В свою чергу протягом лютого - березня 2020 року з боку працівників юридичного управління відбувався саботаж та самоусунення від виконання покладених завдань. Начальник юридичного управління направляв до судових інстанцій представників Фонду з підробленим наказом №603 від 26.10.2017 року. Щодо договору про надання послуг зі створення телевізійного ролика „Лінія соціальної довіри", то даний договір було укладено на виконання Меморандуму про співробітництво між Фондом соціального страхування України, Інститутом психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Благодійною організацією „Благодійний фонд „Інститут розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр" від 24.03.2020 року з метою підтримки громадян України в період карантину у протидії поширенню коронавірусної інфекції. Вказаний відеоролик було погоджено Міністерством соціальної політики України. Інформація щодо відсутності коштів у бюджеті Фонду на зазначені цілі не відповідає дійсності, оскільки відповідно до кошторису виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на 2020 рік були заплановані витрати на загальну суму 8 174 тис. грн. Відповідно до додатку до річного плану закупівель виконавчої дирекції на 2020 рік запланований предмет закупівлі „телевізійні послуги", код ДК021:2015 92220000-9, на загальну суму 49 800 грн. без застосування електронної системи. Публікацію було проведено 1.04.2020 року. Даний договір пройшов процедуру визначену порядком ведення договірної роботи у виконавчій дирекції Фнду. Спеціалістами управління документообігу виконавчої дирекції Фонду соціальної реклами проводився моніторинг ціни щодо створення відеоролику соціальної реклами, в результаті була з'ясована орієнтовна вартість близько 300 000 грн. Таким чином, виконавчою дирекцією Фонду з урахуванням використання власного прес-центру для зйомки, добровільного залучення працівників Фонду для зйомки у відеоролику замість масовки та ведучої в особі начальника управління документообігу ОСОБА_16 заощаджено 250 000 грн.; щодо договору №13-63-20 від 13.04.2020 року поставки рекламного розбірного наземного одностороннього брендволу з макетування та доставкою, то даний договір був завізований головним бухгалтером ОСОБА_24 , начальником фінансово-економічного управління ОСОБА_7 . Моніторінг вартості наданих послуг проводився заступником начальника управління-начальником господарського відділу управління адміністративного забезпечення Шевчук С.В. та т.в.о. начальника управління адміністративного забезпечення Ульяновим С.В. Договір укладено та завізовано юридичним управлінням, що підтверджує законність положень та істотних умов договору, в тому числі і ціни. Також зазначений договір пройшов процедуру, визначену порядком ведення договірної роботи; щодо здійснення видатків Фонду на оплату послуг зі створення та впровадження ризик-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи Фонду для оброблення та аналізу обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, то з 2019 року Фондом проводилась робота щодо введення Електронного реєстру листків непрацездатності на суму 18 млн. грн. та по ситуації щодо необхідності впровадження електронного реєстру до 1.04.2020 року як визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 3.03.2020 року №159, а також по ситуації з пандемією і впровадженим на території України карантином. В 2019 році була застосована переговорна процедура між Фондом соціального страхування та ТОВ „Айкюжн ІТ" про те, що орієнтовна вартість послуг зі створення такої системи становить 18 888 000 грн. З метою змешення вартості та заощадження державних коштів директором виконавчої дирекції ОСОБА_3 було замовлено експертизу в інституті програмних систем НАНУ. Згідно експертного висновку інституту програмних систем НАНУ від 20.03.2020 року №239/1-17 та розрахунку орієнтовної вартості послуг з розробки пакетів програмного забезпечення за кодом ДК 021:2015-72210000-0 вартість послуг орієнтовно оцінена в 14 357 000 грн. В результаті подальших перемовин вартість послуг була зменшена до 13 560 000 грн., тобто директор виконавчої дирекції заощадила 4 440 000 грн. Враховуючи стислі строки на введення Електронного реєстру до 1.04.2020 року, 20.03.2020 року о 16-00 годин в приміщенні Фонду соціального страхування відбулось засідання тендерного комітету, який вирішив затвердити обґрунтування застосування переговорної процедури послуги зі створення групи підсистеми „Оброблення та аналіз електронних листків непрацездатності" ДК 021-2015-72210000-0, а також оприлюднити повідомлення про намір укласти договір, що і було зроблено; щодо „…прогнозного розміру витрат на 2020 рік на створення та впровадження ризик-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи Фонду в розмірі 13 560 000 грн. відповідно до листа розробника ТОВ „Айкюжн ІТ": виконавча дирекція Фонду направила на адресу розробника лист від 3.04.2020 року з пропозицією надати зауваження та виправити їх в пропозиціях до файлу обміну між Фондом та Пенсійним Фондом України. Тому структура отримання такої інформації була опрацьована та зазначена в Структурі оперативного інформаційного обміну. В свою чергу ТОВ „Айкюжн ІТ" своїм листом від 3.04.2020 року №129/10-20 проінформував про перелік відмінностей під час обміну файлами та запропоновано оновити технічні вимоги без зміни вартості договору. Таким чином, Управлінням медичних та соціальних послуг розроблено технічні вимоги для закупівлі послуг з розробки програмного забезпечення групи підсистем „Медична та соціальна допомога" Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду; щодо надання інформації про потребу у коштах, яка не підтверджена реальними розрахунками: ОСОБА_3 не вводила в оману Кабінет Міністрів України, Комітет ВРУ, Міністерство соціальної політики України з метою отримання коштів державного бюджету на боротьбу з КОВІД-19, які не підтверджені відповідними видатками Фонду в сумі 8,8 млрд. грн. На виконання листа Міністерства соціальної політики України від 30.03.2020 року №3676/0/290-20/54 щодо оцінки фіскальних ризиків у 2020 році виконавчою дирекцією Фонду надано інформацію про фіскальні ризики, які виникли або можуть виникнути у 2020 році та заходи, які вживаються або планують вживатись Фондом соціального страхування, конкретні суми можливих ризиків, визначених на підставі службових записок відповідних структурних підрозділів. Вказаним листом, який було підготовлено за розрахунками та візуванням керівників структурних підрозділів виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_25 та ОСОБА_7 , повідомлено міністерство про відповідні додаткові витрати Фонду в розмірі 8,887,1 млн. грн. Також прогнозна сума 8,887,1 млн. грн. визначена і у службовій записці від 16.04.2020 року начальника управління страхових виплат та матеріального забезпечення ОСОБА_26 ; щодо інформації комісії про відсутність підписаних фінансових документів: так довідки про зміни до кошторису та довідки зміни до плану асигнувань затверджуються директором виконавчої дирекції Фонду або заступником директора, на якого покладено обов'язок по контролю за фінансово-економічною діяльністю Фонду. Відповідно до постанови правління Фонду від 22.04.2020 року №5 ОСОБА_3 було відсторонено від займаної посади і виконання обов'язків директора було покладено з 22.04.2020 року на ОСОБА_7 , яка одноособово приймала рішення з 22.04.2020 року про фінансування видатків Фонду, скасування окремих витрат Фонду у період до 22.04.2020 року. Тому саме ОСОБА_7 несе відповідальність за фінансування видатків та візування довідок про зміну кошторису та довідок зміни до плану асигнувань за квітень 2020 року. Крім того, директором виконавчої дирекції ОСОБА_3 жодного разу не підписувались накази на фінансування без наявних довідок про зміни до кошторисів та планів асигнувань. Невірно трактовано і нанесення збитків позивачем, оскільки правильність витрачання коштів може бути перевірена виключно у одержувача коштів - в управліннях виконавчих дирекцій в областях, а тимчасова комісія в цьому розділі висловила виключно своє припущення про нібито нецільове використання коштів, а формулювання про нанесення збитків не підтверджено будь-якими документами; щодо фінансування видатків в період дії обмежень, встановлених законодавством: накази на здійснення фінансування виконавчою дирекцією Фонду 21.04.2020 року готувались безпосередньо фінансово-економічним управлінням виконавчої дирекції Фонду за підписом додатків особисто ОСОБА_7 і погоджувався керівниками відповідних структурних підрозділів, заступниками директора та директором виконавчої дирекції. 21.04.2020 року Фондом профінансовано витрати за березень 2020 року, тобто за період до введення в дію Закону України від 13.04.2020 року №553. Таким чином, фінансування було здійснено не в порушення, а у відповідності до Закону України №553, оскільки в даних наказах відсутні суми видатків, що були нараховані (призначені) після введення Закону. Щодо дій, які призвели до затримки фінансування страхувальників: 6.02.2020 року директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 подано до управління (центру) сертифікації ключів Державної казначейської служби України належний пакет документів для формування та отримання кваліфікованого електронного підпису для подальшого здійснення платежів у системі СДО „Клієнт Казначейства - Казначейство". В управлінні (центрі) сертифікації ключів Державної казначейської служби України було згенеровано електронний цифровий підпис ОСОБА_3 для роботи в системі СДО „Клієнт Казначейства - Казначейство". 7.02.2020 року між 11 та 12 годинами - вперше та між 15 та 17 годинами - вдруге при спробі увійти до системи СДО „Клієнт Казначейства - Казначейство" видано технічні помилки, наприклад „Authorization failed". Дані технічні помилки призвели до затримки перерахування Фондом соціального страхування України належних соціально важливих платежів. Про зазначену ситуацію директор виконавчої дирекції ОСОБА_3 інформувала Голову Державної казначейської служби України та Міністра соціальної політики України листами від 8.02.2020 року. Закінчення робочого дня органів Казначейства о 16-45 годин. На підставі п.8 та п.12 Порядку казначейського обслуговування не бюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2014 року №770 перевірка та опрацювання документів про перерахування коштів з рахунку Фонду не могли бути здійснені 7.02.2020 року органами Казначейства протягом 1 години 45 хвилин за межами операційного часу. 8 та 9 лютого 2020 року - відповідно субота та неділя, вихідні дні і органи Казначейства не працюють. Таким чином, списання коштів з рахунку Фонду органами Казначейства могло бути здійснено 10.02.2020 року. А затримка в перерахуванні коштів робочим органам Фонду 7.02.2020 року пов'язана виключно з несвоєчасним поданням платіжних документів до органів Казначейства. Таким чином, члени тимчасової комісії на чолі з Головою Комісії ввели в оману членів правління Фонду, подавши документи без будь-яких підтверджень, без пояснень директора виконавчої дирекції ОСОБА_3 щодо встановленого у інформації, в результаті чого 14.05.2020 року Правління Фонду соціального страхування України прийняло Постанову №7 „Про звільнення директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України О.Думи" з займаної посади, взявши за основу неперевірену, викривлену та неправдиву інформацію тимчасової комісії. Вказані дії призвели до незаконної втрати роботи позивачем по справі, яка отримала і проблеми зі здоров'ям, і неспроможність утримувати свою неповнолітню дитину. Крім того, роботодавець в день звільнення позивача не ознайомив її з наказом про звільнення, не розрахувався з нею в повному обсязі і не видав оформлену трудову книжку. Також 24.01.2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №34-р „Про затвердження призначення ОСОБА_3 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" було вирішено призначити ОСОБА_3 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Дане розпорядження прийнято на підставі ч.2, ст.8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціального страхування". Керуючись саме цим Законом повинно відбуватись і звільнення директора виконавчої дирекції Фонду. Однак згідно довідки Міністерства юстиції України розпорядження Уряду про звільнення ОСОБА_3 з посади директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України не виносилось. Таким чином, на даний час ОСОБА_3 не є звільненою з займаної посади, оскільки Кабінет Міністрів України не виносив такого розпорядження, а ОСОБА_7 підписувала документи від імені Фонду, не маючи на це відповідної процесуальної дієздатності. Крім того, позивач була звільнена в період її тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог ч.3, ст.40 КЗпП України, також вона є викривачем корупції, оскільки звернулась офіційно з заявою до правоохоронних органів про здійснення корупційних діянь посадовими особами підрозділу Фонда, тому не може бути звільненою з займаної посади на підставі ч.6, ст.31 КЗпП України та вимог Закону України „Про протидію корупції", також вона є матір'ю-одиначкою, яка одна виховує малолітню дитину, тому не може бути звільненою згідно ч.3, ст.184 КЗпП України. Що стосується постанови Правління Фонду соціального страхування України від 14.05.2020 року за №8, то вона винесена незаконно і підлягає скасуванню в судовому порядку. Пунктом 1 даної постанови вказано: покласти з 15.05.2020 року на начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Михайленко Тетяну Олександрівну виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Покладання таких обов'язків було передбачене Постановою Правління Фонду №5 „Про створення тимчасової комісії Фонду соціального страхування України" від 22.04.2020 року на час дії вказаної комісії. Також даною постановою було відсторонено ОСОБА_3 від виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду, що є незаконним, так як відсторонення в законодавстві передбачено виключно у випадках зазначених ст.46 КЗпП України, ст.72 Закону України „Про державну службу", ст.65 Закону України „Про запобігання корупції". Жодних підстав, передбачених вказаними нормами права, на відсторонення позивача у Правління Фонду не було. Директор виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 не є державним службовцем, так як Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією, будь-яких корупційних діянь, а так само і правопорушень не вчиняла. Вказана постанова була оскаржена в Дарницькому районному суді м. Києва, яким ухвалено рішення - заборонити Фонду соціального страхування України, будь-яким його органам управління, а також будь-яким іншим органам приймати рішення, спрямовані на відсторонення, звільнення, припинення повноважень директора виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 . Крім того, колегією Міністерства юстиції України схвалено рішення про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.04.2020 року №10711070009035093. Таким чином, просять визнати незаконними та такими, що не відповідають дійсності факти та результати, встановлені в інформації тимчасової комісії, про дотримання директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року, визнати незаконним та скасувати постанову Правління Фонду соціального страхування України за №5 від 22.04.2020 року „Про створення тимчасової комісії Фонду соціального страхування України", визнати незаконним та скасувати наказ Фонду соціального страхування України за №40-к від 10.09.2020 року „Про виплату сум належних при звільненні ОСОБА_3 ", поновити ОСОБА_3 на роботі, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при звільненні в розмірі 392 847 грн. 42 коп., стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем.
Представники відповідача ОСОБА_27 та ОСОБА_28 позовні вимоги не визнали, пояснивши, що Правління Фонду соціального страхування України на законних підставах прийняло постанову №5 від 22.04.2020 року „Про створення тимчасової комісії Фонду соціального страхування України", керуючись Законом України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування", Цивільним Кодексом України, Кодексом законів про працю, Цивільно-процесуальним кодексом. Директором виконавчої дирекції Фонду Думою О.О. у незаконний спосіб було призначено виконуючими обов'язки заступників директора виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Призначення заступників директора виконавчої дирекції Фонду є виключним повноваженням правління Фонду. До повноважень директора віднесено тільки внесення правлінню відповідного подання про призначення. Правління Фонду ніколи не приймало рішень щодо призначення вказаних осіб виконуючими обов'язки заступників директора виконавчої дирекції Фонду. Таким чином, ОСОБА_3 не мала повноважень на призначення своїми наказами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на посади виконуючими обов'язки заступників директора виконавчої дирекції Фонду, чим порушила встановлений законом порядок призначення посадових осіб та перевищила повноваження директора виконавчої дирекції Фонду. Тому постановою Правління Фонду від 22.04.2020 року №5 незаконно призначених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було звільнено. Оскаржувана постанова правління Фонду №5 від 22.04.2020 року не є такою, що регулює трудові правовідносини, вона не носить індивідуальної дії, стосується значного обсягу необхідних дій та кількості осіб, а тому позов ОСОБА_3 в цій частині не може бути розглянутий як індивідуальний спір за правилами цивільного судочинства. Відповідно до ст.5 Закону України №1105 безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За ст.8 цього Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду і є підзвітною правлінню Фонда та провадить діяльність від імені Фонду в межах та порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду. Виконавчу дирекцію Фонду очолює директор. Згідно ч.3, ст.99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх обов'язків. Таким чином, відсторонення ОСОБА_3 , яка перебувала на посаді директора виконавчої дирекції Фонду, від виконання повноважень є дією уповноваженного на це вищого органу Фонду - правління Фонду, спрямованою на унеможливлення здійснення ОСОБА_3 управлінської діяльності, приховування або тиску під час роботи тимчасової комісії Фонду з метою вивчення питання щодо дотримання ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування в період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року. Така форма захисту є специфічною дією правління Фонду у відносинах з директором виконавчої дирекції Фонду - особою, якій довірили здійснювати управління Фондом, і не може розглядатись у площині трудового права на підставі ст.46 КЗпП України. В період дії тимчасової комісії Фонду були встановлені чисельні порушення директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 положень КЗпП України, Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" та іншим нормативно-правових актів, що було відображено її членами у інформації тимчасової комісії Фонду соціального страхування України з вивчення питання щодо дотримання директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування в період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року. У своїх висновках члени тимчасової комісії запропонували провести екстрене засідання правління Фонду соціального страхування України з розгляду інформації тимчасової комісії Фонду з вивчення питання щодо дотримання директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування в період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року. Постановою правління Фонду соціального страхування України від 14.05.2020 року №7 було звільнено ОСОБА_3 з посади директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України відповідно до п.2, ч.1, ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді з дня наступного після закінчення тимчасової непрацездатності. Дана постанова була винесена на законних підставах, без будь-яких порушень з дотриманням процедури винесення. Вона, а також Постанова правління Фонду соціального страхування України №8 від 14.05.2020 про виплату ОСОБА_3 всіх грошових нарахувань при звільненні, були предметом оскарження в Дарницькому районному суді м. Києва і рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2021 року в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі. 10.09.2020 року в перший день після виходу ОСОБА_3 з лікарняного було винесено наказ №40-к від 10.09.2020 року про виплату сум, належних при звільненні ОСОБА_3 , якій були виплачені всі необхідні суми при звільненні шляхом перерахування на її банківську картку 33 413 грн. 12 коп. Посилання позивача на те, що вона не може бути звільнена в період тимчасової непрацездатності, оскільки вона є матір'ю-одиначкою, яка одна виховую неповнолітню дитину, і є викривачем посадових осіб Фонду у вчиненні корупційних діянь, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_3 була звільненя з займаної посади не з дня винесення Постанови Правління №7 від 14.05.2020 року чи наступного дня, який слідував за ним, а з першого дня після виходу її з лікарняного - 10.09.2020 року, як було зазначено у Постанові про звільнення. Крім того, ОСОБА_3 не є одинокою матір'ю, яка сама виховує неповнолітню дитину, оскільки судом були стягнуті аліменти на її користь на утримання дитини з батька дитини і останній зобов'язаний утримувати свою дитину. Також ОСОБА_3 не є викривачем посадових осіб у здійснені ними корупційних діянь, так як такі її заяви до правоохоронних органів свідчать лише про реалізацію нею свого права на звернення з заявою про вчинення особою (особами) корупційних діянь, і виконання з цього приводу правоохоронними органами своїх процесуальних обов'язків щодо отримання таких звернень та розслідування викладеної інформації. З цього приводу 30.10.2020 року Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12020020000000129 на підставі п.2, ч.1, ст.284 КПК України щодо заяви про зловживання посадовими особами управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області своїм службовим становищем з метою отримання для себе і третіх осіб неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки.
Представник 3-ї особи Кабінету Міністрів України Панчишен А.Р. в судовому засіданні просив винести рішення згідно діючого законодавства, вказавши, що Кабінет Міністрів України ніякого відношення не має до даного предмету спору.
3-тя особа ОСОБА_7 в судові засідання не з'явилась, але у направлених поясненнях до суду просила відмовити у задоволенні позову, зміст яких є аналогічним змісту пояснень представників відповідача ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 43 Конституції України зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.
Як наголошує ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на … звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.
Як зазначає ст.2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Як наголошує ч.1, ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами по справі та їх представниками, 24.01.2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №34-р „Про затвердження призначення ОСОБА_3 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" було призначено ОСОБА_3 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (т.6, а.с.13). Дане розпорядження прийнято на підставі ч.2, ст.8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який передбачає, що виконавчу дирекцію очолює директор, який призначається та звільняється правлінням Фонду, а в разі неприйняття правлінням Фонду рішення про призначення директора виконавчої дирекції протягом двох місяців таку кандидатуру для затвердження Кабінетом Міністрів України вносить керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Правомірність винесення даного розпорядження була предметом судового спору і рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.08.2020 року у адміністративній справі №640/2124/20 в задоволенні позову ОСОБА_29 до Кабінету Міністрів України, 3-ті особи: Міністерство соціальної політики України, Фонд соціального страхування України, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України №34-р „Про затвердження призначення ОСОБА_3 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" було відмовлено (т.3, а.с.214-220). Відомості про скасування даного рішення відсутні.
В подальшому, Правління Фонду соціального страхування України прийняло постанову №5 від 22.04.2020 року „Про створення тимчасової комісії Фонду соціального страхування України", за змістом якої було утворено тимчасову комісію Фонду соціального страхування України з числа членів Правління з метою вивчення питання щодо дотримання директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування ОСОБА_3 законодавства України про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року, затверджено її персональний склад, зобов'язано тимчасову комісію Фонду в термін до 15.05.2020 року винести для розгляду на засідання правління Фонду інформацію про результати своєї роботи, відсторонено ОСОБА_3 з 22.04.2020 року від виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду на період роботи тимчасової комісії Фонду зі збереженням середньомісячної заробітної плати, покладено виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду з 22.04.2020 року на начальника фінансово-економічного управління виконавчої дирекції Фонду Михайленко Т.О. (т.6, а.с.23; т.8, а.с.45).
За змістом ч.1-2, ст.5 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" №1105 управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Як вказує п.3, ч.1, ст.7 Закону України №1105 Правління Фонду створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії Фонду за напрямами роботи.
За приписами ч.1-2, ст.8 цього Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду і є підзвітною правлінню Фонда та провадить діяльність від імені Фонду в межах та порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду. Виконавчу дирекцію Фонду очолює директор.
Згідно ч.3, ст.99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх обов'язків.
Таким чином, констатуючи вказані норми права, суд вважає, що Правління Фонду на законних підставах винесло постанову №5 від 22.04.2020 року, створивши тимчасову комісію для описаних вище дій, відсторонило ОСОБА_3 , яка перебувала на посаді директора виконавчої дирекції Фонду, від виконання нею повноважень, що є компетенцією та дією уповноваженного вищого органу Фонду соціального страхування України - правління Фонду, спрямованою на унеможливлення здійснення ОСОБА_3 управлінської діяльності на час роботи тимчасової комісії Фонду з метою вивчення питання щодо дотримання ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування в період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року. Підстави для визнання незаконною та скасування Постанови Правління Фонду №5 від 22.04.2020 року відсутні.
В період роботи тимчасової комісії Фонду членами правління були встановлені чисельні порушення директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 за період роботи на посаді з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року положень КЗпП України, Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування", Закону України „Про оплату праці", Закону України „Про відпустки", Закону України „Про захист персональних даних", Закону України „Про інформацію", та інших законів і нормативно-правових актів, Статуту Фонду соціального страхування України, Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України, Колективного договору, Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України. У своїх висновках члени тимчасової комісії запропонували провести екстрене засідання правління Фонду соціального страхування України з розгляду інформації тимчасової комісії Фонду з вивчення питання щодо дотримання директором виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування в період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року (т.4, а.с.1-31).
Як передбачає ч.1, ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ч.1-2, ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.1, ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Оцінюючи інформацію тимчасової комісії Фонду та описані вище норми права, суд вважає, що інформація як документ, а також її зміст не можуть бути оскаржені за своєю природою, оскільки не несуть за своєю сутністю організаційних, розпорядчих або адміністративних функцій і не входять до складу прав та інтересів, які можуть бути порушені суб'єктом правовідносин в розумінні ст.16 ЦК України. Дана інформація як документ є підставою для прийняття рішення (розпорядження, постанови, тощо) відповідним органом, який має на це повноваження. Крім того, викладені обставини у вказаному документі не були спростовані позивачем та її представниками шляхом надання доказів згідно ст.76-80 ЦПК України та/або регламентуванням дій позивача нормами діючого законодавства на час перебування на посаді до відсторонення. За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні частини позову ОСОБА_3 про визнання незаконними та такими, що не відповідають дійсності факти та результати, встановлені в інформації тимчасової комісії, необхідно відмовити.
Постановою Правління Фонду соціального страхування України від 14.05.2020 року №7 „Про звільнення директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України О. Думи" за результатами роботи тимчасової комісії Фонду соціального страхування України з вивчення питання щодо дотримання директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.01.2020 року по 22.04.2020 року було звільнено ОСОБА_3 з посади директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України відповідно до п.2, ч.1, ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді з дня наступного після закінчення тимчасової непрацездатності (т.1, а.с.181, т.5, а.с.67). Пунктом 2 даної постанови зазначено, що виконавчій дирекції Фонду здійснити нарахування та виплату всіх сум, належних ОСОБА_3 при звільненні, та здійснити інші передбачені законодавством дії у разі звільнення працівника (статті 40; 44; 47; 49; 115 КЗпП України). Дана постанова була винесена на законних підставах, без будь-яких порушень з дотриманням процедури винесення. Також 14.05.2020 року Постановою Правління Фонду соціального страхування України №8 було покладено з 15.05.2020 року на начальника фінансово-економічного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Михайленко Тетяну Олександрівну виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з доплатою різниці між посадовими окладами (т.1, а.с.182).
Обидві Постанови правління Фонду соціального страхування України №7 і №8 від 14.05.2020 року були предметом оскарження в Дарницькому районному суді м. Києва і рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2021 року в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування постанов правління Фонду соціального страхування України №7 і №8 від 14.05.2020 року було відмовлено в повному обсязі (т.8, а.с.252; т.9, а.с.204).
За змістом шести листів непрацездатності (т.3, а.с.194-199) позивач ОСОБА_3 , починаючи з 14.05.2020 року, перебувала безперервно на лікарняному і за листком непрацездатності серія АЛА №005969 їй було вказано стати до роботи 10.09.2020 року (т.3, а.с.199). Аналогічна інформація міститься і у виписці з медичної карти стаціонарного хворого №13527 відділення кардіології, тільки день виписки значиться 8.09.2020 року (т.3, а.с.226-227). Наступний листок непрацездатності наголошує, що ОСОБА_3 перебувала на лікарняному з 11.09.2020 року, а стати їй до роботи необхідно 21.09.2020 року (т.3, а.с.200). Таким чином, відомості про те, що позивач перебувала 10.09.2020 року на лікарняному відсутні.
10.09.2020 року в перший день після виходу ОСОБА_3 з лікарняного виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України було винесено наказ №40-к від 10.09.2020 року про виплату сум, належних при звільненні ОСОБА_3 (т.3, а.с.237; т.9, а.с.185). Про перебування позивача 10.09.2020 року на роботі свідчить і її участь в цей день в судовому засіданні у Корольовському районному суді м. Житомира, що підтверджується копією наказу про відрядження і не заперечувалось всіми учасниками справи, тому дана обставина не підлягає доказуванню на підставі ч.1, ст.82 ЦПК України. Листом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 10.09.2020 року №2173-07-1 було повідомлено ОСОБА_3 про складові виплати нараховані їй при звільненні і вказана загальна сума для виплати 33 413 грн. 12 коп. (т.9, а.с.186). Згідно платіжного доручення №14014 від 10.09.2020 року позивачу були виплачені всі необхідні суми при звільненні шляхом перерахування на її банківську картку 33 413 грн. 12 коп. (т.9, а.с.188). Спору щодо розміру виплати або неотримання вказаних грошових сум позивачем в судовому засіданні не встановлено.
Також листом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 10.09.2020 року №2174-09-1 було повідомлено ОСОБА_3 про направлення на адресу її місця проживання копії Постанови правління Фонду соціального страхування України від 14.05.2020 року №7, копії наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №40-к від 10.09.2020 року, повідомлення від 10.09.2020 року №2173-07-1, а також запропоновано надати трудову книжку, яка знаходиться у неї згідно власноручної розписки від 12.05.2020 року (т.9, а.с.193) для внесення в неї запису про звільнення позивача (т.9, а.с.192). Вказані документи були відправлені позивачу цінним листом з описом вкладення і отримані 17.09.2020 року (т.9, а.с.194-195).
Як зазначає ч.1, ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, оскільки на день винесення рішення відсутні будь-які документи про скасування Постанови відповідача №7 від 14.05.2020 року про звільнення ОСОБА_3 , при цьому позивач та її представники не надали суду докази в розумінні ст.76-80 ЦПК України про незаконність її звільнення, тому підстав для поновлення позивача ОСОБА_3 на роботі немає.
Ствердження позивача та її представників про те, що ОСОБА_3 не може бути звільнена в період тимчасової непрацездатності, також вона є матір'ю-одиначкою, яка одна виховую неповнолітню дитину, і є викривачем посадових осіб Фонду у вчиненні корупційних діянь, суд не може покласти в основу рішення, оскільки позивач ОСОБА_3 була звільненя з займаної посади не з дня винесення Постанови Правління №7 від 14.05.2020 року чи наступного дня, який слідував за ним, а з першого дня після виходу її з лікарняного - 10.09.2020 року, як було зазначено у Постанові №7 від 14.05.2020 року про звільнення, про що детально описано вище, крім того, ОСОБА_3 не є одинокою матір'ю, яка сама виховує неповнолітню дитину, так як рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 7.10.2016 року було зазначено батька дитини позивача ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_31 , який зобов'язаний згідно ст.180 СК України утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення ним повноліття і з якого були стягнуті аліменти на користь позивача ОСОБА_32 на утримання малолітнього сина ОСОБА_30 в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів до досягнення дитиною повноліття (т.10, а.с.123-125; 201-206), також ОСОБА_3 не є викривачем посадових осіб у здійснені ними корупційних діянь, так як такі її заяви до правоохоронних органів свідчать про реалізацію нею свого конституційного права на звернення з заявою про вчинення особою (особами) корупційних діянь, і виконання з цього приводу правоохоронними органами своїх процесуальних обов'язків щодо отримання таких звернень та розслідування викладеної інформації. За результатом її звернення 30.10.2020 року Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12020020000000129 на підставі п.2, ч.1, ст.284 КПК України щодо заяви про зловживання посадовими особами управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області своїм службовим становищем з метою отримання для себе і третіх осіб неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки.
За приписами ч.2, ст.8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виконавчу дирекцію очолює директор, який призначається та звільняється правлінням Фонду, а в разі неприйняття правлінням Фонду рішення про призначення директора виконавчої дирекції протягом двох місяців таку кандидатуру для затвердження Кабінетом Міністрів України вносить керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд також не може покласти в основу рішення позицію позивача та її представників про те, що відповідачами порушена процедура звільнення ОСОБА_3 , яка була призначена на посаду розпорядженням Кабінету Міністрів України і таким же розпорядження вона повинна бути звільнена, а не постановою Правління Фонду, оскільки вона не узгоджується і спростовується положеннями ст.8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
За змістом ч.2, ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оскільки суд відмовляє позивачу у поновленні її на роботі, тому вона не має права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні, як похідної вимоги від поновлення на роботі.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі, тому судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, а також в ході розгляду справи, не підлягають стягненню з відповідачів на її користь.
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 137; 141; 223; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.43 Конституції України, ст.2; 2-1; 32; п.2, ст.40; 139; 184; 233; 235 КЗпП України, ст.15; 16; 99 ЦК України, ст.4-5 ЦПК України, ст.5-8 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" №1105, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, Правління Фонду соціального страхування України, 3-ті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_2 про визнання незаконними та такими, що не відповідають дійсності факти та результати, встановлені в інформації тимчасової комісії, визнання незаконними та скасування наказу, постанови правління, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні, стягнення судових витрат відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Суддя :