ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
02 червня 2022 року м. Київ № 640/7747/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою
за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
доЦентрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, Державної міграційної служби України
провизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування пунктів Наказу від 07.09.2021 №141, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, Державної міграційної служби України, в якій просять суд:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області та зобов'язати скасувати висновки від 03.09.2021 про розгляд матеріалів щодо оформлення посвідок на постійне проживання в Україні особам без громадянства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
- визнати протиправними та зобов'язати Державну міграційну службу України скасувати пункти 1-5 Наказу Державної міграційної служби України від 07.09.2021 №141 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання";
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області повторно розглянути заяви щодо оформлення посвідок на постійне проживання в Україні осіб без громадянства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Так, згідно з частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
В той же час, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позов заявлено 5 (п'ятьма) позивачами до 2 (двох) відповідачів, в якій предметом оскарження є дії щодо відмови в оформленні посвідок на постійне проживання в Україні особам без громадянства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та пункти наказу від 07.09.2021 №141 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання" щодо кожного із позивачів.
Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Пунктами 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачене право позивача подати адміністративний позов до декількох відповідачів за умови пов'язаності позовних вимог між собою.
Разом з цим, адміністративним процесуальним законодавством не передбачено можливості звернення з колективним адміністративним позовом, оскільки колективний позов - це процедура процесуальної співучасті, спрямована на об'єднання однорідних вимог чисельної групи осіб, з правовими наслідками для них, в єдине провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд може, водночас не зобов'язаний, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ, а не позовів, за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що в останньому заявлено вимоги декількома позивачами до декілької відповідачів.
Разом з тим, аналізуючи зміст заявлених позовних вимог, суд зазначає, що вони не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки кожен пункт наказу від 07.09.2021 №141 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання" прийнятий окремо по відношенню до кожного із позивачів у кожному конкретному випадку.
Таким чином, за умови множинності сторін згідно з клопотанням учасника справи або з власної ініціативи адміністративний суд має процесуальне право об'єднати в одне провадження кілька адміністративних справ з однорідними позовними вимогами, які базуються на однакових або подібних спірних правовідносинах.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Відтак, таке право виникає лише після відкриття провадження по кожній із справ.
З наведеного вище вбачається, що чинне законодавство України передбачає лише звернення кожної особи (фізичної чи юридичної) за захистом саме її порушеного права, свободи чи інтересу та не передбачає колективного звернення до суду за захистом порушених прав в даній категорії справ.
Отже, позивачам необхідно звернутись до суду з індивідуальним позовом, в якому зазначити, яке право відносно нього порушено відповідачем.
Також, вирішуючи спірне питання, суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (див., наприклад, рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93).
Таким чином, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Оскільки позовні вимоги позивачів підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку із недотриманням позивачами приписів статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту позовної заяви, умов сплати судового збору (кожним із позивачів стосовно кожної немайнової позовної вимоги як того вимагають приписи Закону України "Про судовий збір"), роз'єднати позовні вимоги в порядку статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не представляється за можливе.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачам разом із позовною заявою.
3. Довести до відома позивачів, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.