ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 червня 2022 року м. Київ № 640/11177/19
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Головного управління Держпродспоживслужби про визнання протиправним та скасування припису-
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, становлення та застосування державних (регульованих) цін від 30.05.2019 №522 Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) відносно комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була протиправно проведена перевірки позивача та винесено припис про усунення порушень, без затвердженої уніфікованої форми акту перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 (суддя Бояринцева М.А.) відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В подальшому, відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 №1090 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" справу №640/11177/19 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2019 адміністративну справу №640/11177/19 прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г. та визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалю суду від 14 серпня 2019 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 року було зупинено провадження у справі №640/11177/19 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування припису до набрання законної сили судовим рішенням по справі №640/19492/19.
10 червня 2021 року від Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №640/11177/19, яке мотивовано тим, що рішення у справі №640/19492/19, яке слугувало підставою для зупинення провадження у справі набрало законної сили.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року поновлено провадження у справі.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач є виконавцем, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, який розробляє розрахунки щодо рівня цін/тарифів на послуги, тобто визначає рівень ціни і подає їх на затвердження органу місцевого самоврядування. Таким чином, формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється виконавцями.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
На підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік позивачу було вручене повідомлення від 21.03.2019 № 186 про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.
Головним управлінням було видано наказ від 11.05.2019 № 2317 «Про проведення планового заходу (перевірки)» та направлення від 11.05.2019 № 1862, яке вручене позивачу 16.04.2019 року.
Предметом здійснення заходу стало дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, законодавства про захист прав споживачів (з проведенням відеофіксації).
Перевірка була проведена в строк з 13.05.2019 по 24.05.2019 року.
За результатами проведеної планової перевірки було складено акт № 2317-10 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 24.05.2019 року.
Примірник акту перевірки було вручено 24.05.2019 в.о директора Лавриненко С.В.
30 травня 2019 року комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надійшов припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 30.05.2019 № 552 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві з вимогою до підприємства усунути виявлені порушення, які зафіксовані в Акті перевірки від 24.05.2019 № 2317-10 та вжити заходів відповідно до частини 2 статті 20 ЗУ «Про ціни та ціноутворення», а саме:
1. Щодо застосування в період з 01.07.2017 по 30.04.2019 тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , які встановлені протиправним та скасованим розпорядженням № 668 від 06.06.2017, згідно рішення Окружного адміністративного суду від 06.07.2018, Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 826/8441/17, у термін до 02.09.2019 року;
2. Щодо вартості послуги прибирання прибудинкової території, в яку включено площу, яка закріплена на праві повного господарського відання за КП «Шляхоексплуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району у м. Києві» на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації за період з 01.05.2016 по 30.04.2019, у термін до 01.07.2019 року;
3. В триденний термін з моменту виконання припису повідомити про вжиті заходи Головне управління Держспоживслужби.
Незгода позивача із винесеним приписом зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Законом України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI визначено основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
За змістом статті 16 цього Закону органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02 вересня 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів.
Згідно з підпунктом 11 пункту 4 даного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно із пунктом 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, зокрема, в даному випадку - Головне управління Держпродспоживслужби м. Києві.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 квітня 2017 року N 209 затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (надалі - Положення №209).
У відповідності до підпункту пункту 4 Положення № 209 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:
здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року (надалі - Закон України № 877-V від 05.04.2007).
Абзацами 2, 3 статті 1 Закону України № 877-V від 05.04.2007 передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно із частинами 1, 11 статті 4 Закону України № 877-V від 05.04.2007 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 5 Закону України № 877-V від 05.04.2007 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.
Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію річного плану здійснення заходів державного нагляду Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2019 рік, згідно з яким передбачено перевірку позивача на предмет дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
За приписами частин 1, 2 статті 7 Закону України № 877-V від 05.04.2007 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно із частиною 8 статті 7 Закону України N 877-V від 05.04.2007 припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Таким чином, законодавець чітко визначив підстави для проведення заходів державного нагляду (контролю), види таких заходів (плановий і позаплановий), спосіб повідомлення суб'єкта господарювання про проведення такого заходу, спосіб проведення заходу і його наслідки для кожного конкретно визначеного перевіреного суб'єкта (зокрема, винесення припису за результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання).
Також суд звертає увагу, що відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Вказані норми за своєю суттю є загальними та фіксують повноваження органу контролю в той час, як спеціальною нормою, яка регулює порядок реалізації такого повноваження є стаття 7 Закону України № 877-V від 05.04.2007.
Крім того, статтею 10 Закону України № 877 від 05.04.2007 установлено права суб'єкта господарювання.
Так, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
бути поінформованим про свої права та обов'язки;
вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);
тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);
бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання;
одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;
оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;
отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;
вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:
перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;
використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;
з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач був повідомлений у встановленому законом порядку про призначення планової перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, виконав пред'явлені до нього вимоги щодо надання документів та скористався правом на надання зауважень до акта перевірки.
Більш того, суд звертає увагу, що позивач мав можливість, у разі встановлення використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами відповідача, оскільки позивач був обізнаний про проведення такого заходу, також отримав від посадової особи відповідача запит щодо надання документів, який був ним виконаний, проти чого не заперечував й сам позивача та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Наведені вище обставини свідчать про безпідставність тверджень позивача в обґрунтування протиправності оскаржуваного припису щодо порушення відповідачем процедури проведення планового заходу та використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів, оскільки у разі незгоди з такими діями відповідача, позивач мав можливість вимагати припинення цього заходу
Проте, останнім було допущено посадових осіб відповідача до проведення планового заходу державного нагляду (контролю), що, в свою чергу, дозволяє суду дійти висновку про те, що правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після проведення перевірки права позивача порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Крім того, суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року по справі №640/19492/19 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №640/19492/19 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2020 року залишено без змін.
Таким чином, в судовому порядку було підтверджено правомірність наказу «Про проведення планового заходу (перевірку)" від 11.05.2019 № 2317 та підстав проведення перевірки.
Тому під час вирішення даної справи по суті суд виходить виключно із суті виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.
Надаючи правову оцінку виявленим порушенням, які зазначені у актах перевірки та, відповідно, які вимагає усунути відповідач шляхом винесення оскаржуваного припису, суд виходить з наступного.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначені Законом України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року №5007-VI.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, положення якого застосовувались до періоду, за який проводилась перевірка, (надалі - Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
При цьому, пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI передбачено, що під встановленням ціни слід розуміти затвердження (фіксацію) рівня ціни.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.
Тобто, з аналізу наведених норм можна дійти висновку, що до повноважень органів місцевого самоврядування входить саме встановлення (затвердження) тарифів.
При цьому, судом встановлено та вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, що під час проведення перевірки та за результатами її проведення відповідачем не було встановлено порушення позивачем порядку "встановлення" (затвердження) тарифів.
В той же час, суд зазначає, що у відповідності до пунктів 5, 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI під формуванням ціни розуміється механізм визначення рівня ціни товару.
Згідно з положеннями частини 2 статті 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Стаття 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV визначає порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Частиною 2 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань органами управління юридичної особи Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва "засновник/власник-Київська міська рада".
Згідно з положеннями частини 1 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
При цьому, розділом 2 "Мета і предмет діяльності" Статуту Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", визначено, що надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг покладено на КП "Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва".
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" є виконавцем, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Аналіз наведених вище норм законодавства, а також встановлених судом обставин в частині діяльності позивача, дозволяє суду дійти висновку, що саме позивач, як виконавець, розробляє розрахунки щодо рівня цін/тарифів на послуги, тобто визначає рівень ціни і подає їх на затвердження органу місцевого самоврядування, тобто, формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється виконавцями цих послуг.
При цьому, виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до вимог законодавства лише встановлює тарифи та структуру тарифів на послуги. Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) не є виконавцем послуг, тобто послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інші послуги надає позивач, а не виконавчий орган Київської міської ради (КМДА).
Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється виконавцями послуг, в даному випадку КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва".
Стосовно "застосування" тарифу суд зазначає наступне.
У відповідності до пунктів 5 та 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI застосування ціни - це продаж (реалізація) товару за встановленою ціною, а ціною є виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712, було затверджено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Пунктом 2 розділу "Предмет договору" Типового договору передбачено, що " 2. Виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.".
Відповідно до приписів статті 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах: 1) доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій; 2) нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; 3) відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; 4) відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; 5) відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості; 6) відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил; 7) гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги; 8) створення умов для залучення, використання за призначенням та повернення вкладених інвестицій, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на скорочення собівартості виробництва (надання) житлово-комунальних послуг, енергозбереження, модернізацію виробництва та підвищення якості послуг, що надаються.
В той же час, пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII передбачено, що прибудинковою територією є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Судом встановлено та вбачається з наявних в матеріалів справи доказів, що позивачем нараховувалась мешканцям будинків, розташованих у Печерському районі міста Києва плата за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за тарифами, встановленими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06 червня 2017 року "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
В той же час, у відповідності до акту перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що в період з 01 липня 2017 року по 20 грудня 2018 року позивачем застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені противоправним та скасованим Розпорядженням № 668 від 06 червня 2017 року, згідно рішення суду.
Так, 06 червня 2017 року виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято розпорядження № 668 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у адміністративній справі № 826/8441/17, позов Всеукраїнської громадської організації "Спілка власників житла України" задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06 червня 2017 року "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
Проте, постановою Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 826/8441/17 касаційна скарга виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволена частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі N 826/8441/17 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відповідності до відомостей з діловодства спеціалізованого суду, станом на день розгляду даної адміністративної справи № 640/11177/19 адміністративна справа № 826/8441/17 Окружним адміністративним судом міста Києва не розглянута по суті.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що станом на момент проведення перевірки діяльності позивача розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06 червня 2017 року "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" було скасовано, що, в свою чергу свідчить про неправомірність застосування комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" встановленого цим розпорядженням тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, визначеної у п. 95 Рішення Європейського Суду з прав люди від 10.05.2001 у справі «Кіпр проти Туреччини» (№ 25781/94), як загальна засада права діє принцип «з правопорушення права не виникає (ex iniuria ius non oritur)».
Таким чином, нормативний акт, визнаний рішенням суду протиправним, незаконним внаслідок невідповідності його нормам Конституції, законів та іншого чинного законодавства України, порядку та процедурам його прийняття, не може виконуватися, оскільки прийнятий протизаконно акт не є підставою для виникнення, зокрема, обов'язків, ним передбачених.
Таким чином, у період з 20.12.2018 по 12.07.2019 у позивача були відсутні будь-які підстави для невиконання чи зупинення виконання рішення суду
Між тим, суд зауважує, незважаючи на той факт, що сторони у справі посилаються на вказані обставини, проте, відповідно до акту перевірки та оскаржуваного припису, відповідачем не встановлено позивачу порушення щодо непроведення перерахунку тарифів з підстав, вказаних вище.
Суд зазначає, що до структури тарифу, затверджених Розпорядженням КМДА від 30.04.2015 № 442 та від 06.06.2017 № 668 по кожному будинку включені послуги з прибирання прибудинкової території.
Перевіркою встановлено, що до складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площу, яку закріплено на праві повного господарського відання за КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» у м. Києві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002р. № 23 (додаток №2 до акту перевірки від 24.05.2019 № 2317-10).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме:
Прибирання прибудинкової території
Прибирання сходових кліток
Вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронения)
Прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі
Технічне обслуговування ліфтів
Обслуговування систем диспетчеризації
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем:
гарячого водопостачання
холодного водопостачання
водовідведення
централізованого опалення
зливової каналізації
Дератизація
Дезінсекція
Обслуговування димових та вентиляційних каналів
Технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, необхідних для електрозабезпечення технічних цілей будинку (освітлення місць загального користування, електропостачання ліфтів, підкачування води), систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності
Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій ^території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків)
Поливання дворів, клумб і газонів
Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами
Експлуатація номерних знаків на будинках
Освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води
Енергопостачання ліфтів.
Таким чином, законодавством визначено чіткий перелік послуг, які входять до послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до абзацу третього пункту 6 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869, та пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 р. № 633, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 25.12.2013 № 603 затверджено Норми часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій (надалі Наказ № 603).
Додатком 1 до Наказу № 603 визначено рекомендований перелік і періодичність виконання робіт з утримання прибудинкової території.
При цьому, Наказом № 603 не перебачено виконання таких робіт з утримання прибудинкової території, як прибирання вулиць (доріг), асфальту вулиці (дороги), тротуарів вздовж вулиці, які є елементами дороги.
Таким чином, аналізуючи вимоги законодавства у своїй сукупності, суд зазначає, що послуга з прибирання прибудинкової території включає в себе прибирання тротуарів, дворів, які входять в площу прибирання закріпленої території навколо житлових будинків, а також майданчиків, у тому числі під контейнерами для збирання побутових відходів.
Послуга прибирання прибудинкової території включає в себе прибирання територія навколо багатоквартирного будинку, яка визначена на підставі відповідної містобудівної, землевпорядної документації чи актів, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок.
Наказ Головного управління комунальної власності від 21.02.2002 року № 23 закріплює на праві повного господарського володіння за КП ШЕУ Печерського району, шляхи (вулиці), проїзди та тротуари із зазначенням їх площ.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 вищезазначеного наказу, керівникам підприємства наказано забезпечити контроль за збереженням та використанням за цільовим призначенням закріплених основних засобів. Дотримуватися встановленого порядку щодо продажу, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно в тимчасове користування або позику, списання з балансу основних засобів.
Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій). Тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Суд звертає увагу, що до Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не входить послуга з прибирання асфальту вулиці (дороги), тротуарів вздовж вулиць, які є елементами дороги.
Однак, відповідно до «План-схеми прибиральних площ» по 259 будинках Печерського району до складової розрахунку тарифу на послуг прибирання прибудинкової території включено площі тротуарів вздовж вулиць, які є елементами дороги.
Зазначена територія у Наказі Головного управління комунальної власності від 21.02.2002 року № 23 утримується та обслуговується за рахунок місцевого бюджету, тобто зазначені у ньому території є власністю територіальної громади м. Києва, а не мешканців житлових будинків.
Суд зазначає, що у разі, якщо прибирання даних територій здійснювалось працівниками позивача, то вимагати оплати за цю роботу/послуги варто у КП ШЕУ Печерського району, а не у мешканців цих будинків.
Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві під час проведення перевірки була розрахована площа проїздів та вулиці, яка співпала з площею, зазначеною у Наказі Головного управління комунальної власності від 21.02.2002 року № 23 (зазначені розрахунки відображені в додатку 2 до акту перевірки від 24.05.2019 року № 2317-10).
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем вимог щодо формування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки останнім безпідставно включено до цього тарифу площі, які закріплено на праві повного господарського відання за комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району" міста Києва до складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території.
Під час розгляду справи Всеукраїнською громадською організацією «Спілка власників житла України» була подана заява про залучення вказаної організації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Заява про вступ у справу в якості третьої особи вмотивована тим, що обставини даної справи стосуються безпосередньо заявника, послуги для якого надає позивач, а отже оскаржуваний припис впливає на права та інтереси заявника.
Розглянувши вказану заяву, суд вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Як встановлено судом під час розгляду справи, Всеукраїнська громадська організація «Спілка власників житла України» не є споживачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які безпосередньо надає позивач, тому прийняте рішення у даній справі не вилине на права та обов'язки останнього.
Крім того, відповідно до Статуту спілки, вона може представляти інтереси в судах лише своїх членів, проте у поданій заяві спілка не конкретизувала, кого саме із членів вона представляє і чи є ці особи споживачами послуг, які надає позивач.
Таким чином, суд вважає, що підстав для задоволення вказаної заяви не має, відтак у її задоволенні слід відмовити.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа