ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 травня 2022 року м. Київ № 640/13035/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №18517 від 05 лютого 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №43234 від 15 квітня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» (код ЄДРПОУ 42052868) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2021 адміністративний позов Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» задовольнити.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №18517 від 05.02.2020.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №43234 від 15.04.2021.
Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» (ідентифікаційний код 42052868) з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» (ідентифікаційний код 42052868) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп.
Судом під час ухвалення рішення не вирішено питання відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу, що були заявлені у позовній заяві.
До Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення у зв'язку з витратами позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представником позивача адвокатом Сергійчик А.О. заявлені до відшкодування витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою, в рамках адміністративної справи № 640/13035/21 у суді в розмірі 2000,00 грн.
Суд зазначає, що згідно із частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Дослідивши матеріали справи та докази, додані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.
Так, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 16.04.2021 №22, укладений між ТОВ «Комфорт Груп» (Клієнт) та Адвокатським обєднанням «Павленко та Сергійчик» в особі голови Павленка Віталія Віталійовича (Обєднання), за умовами якого Об'єднання, в порядку та на умовах передбачених цим Договором, зобов'язується за завданням Замовника надавати останньому правову допомогу, а Замовник зобов'язується прийняти виконане.
Предметом цього Договору є надання Об'єднанням правової допомоги Замовнику, а саме: наданням Замовнику консультацій, складанням документів, представництвом інтересів та захист прав Замовника у судових органах, судової системи України, включаючи всі інстанції, органах Державної податкової служби, виконавчої служби та в інших державних органах, органах нотаріату, приватними особами тощо, у справі щодо оскарження рішень контролюючих органів ДПС №18517 від 05.02.2020 та №43234 від 15.04.2021 про відповідність Замовника як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також інших юридично значимих дій, які виникають або будуть виникати при представництві інтересів Замовника в даній справі (пункти 1.1-1.2 договору).
За цим договором Об'єднання уповноважує представляти інтереси та вести справи Замовника, зокрема, адвоката Сергійчика Антона Олександровича, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 5751, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 09.06.2016 р.
Відповідно до пункту 3.6 договору вартість наданих послуг за даним договором становить 2000,00 грн.
Отже, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8400,00 грн. є встановленим у фіксованій сумі та не залежить від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги від 16.04.2021 №22, ордер серії АА №0008977, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію платіжного доручення №733 від 28.04.2021 в якості оплати юридичних послуг за договором від 16.04.2021 №22.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В той же час, відповідачем письмових заперечень щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у даній справі суду не надано.
За таких обставин, з огляду на недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, а також врахування судом факту задоволення позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Суд зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 520/2915/19.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та винесення додаткового рішення.
Керуючись статтями 139, 143, 248, 252, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» - адвоката Сергійчик А.О. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/13035/21 в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Групп ЛТД» (ідентифікаційний код 42052868) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011) витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.П. Балась