ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 травня 2022 року м. Київ № 640/7088/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
проскасування тимчасового обмеження в межах виконавчого провадження №58040461,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якому просить суд:
- зобов'язати Горлівський відділ державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) скасувати тимчасове обмеження боржника, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві керування транспортними засобами, встановленими в межах виконавчого провадження №58040461, постановою головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 04.07.2019.
- відшкодувати з Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) на користь громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений за подання до Окружного адміністративного суду міста Києва цієї позовної заяви немайнового характеру, з 1 (однією) позовною вимогою немайнового характеру, у розмірі 992,40 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 14.11.2018 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було винесено судовий наказ по справі №310/8675/18 про стягнення аліментів з позивача на користь його дружини на утримання дітей від усіх видів заробітку позивача.
Вказаний судовий наказ було надіслано до Лівобережного відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, та відкрито виконавче провадження №58040461.
Постановою державного виконавця про передачу виконавчого провадження від 17.11.2021, судовий наказ №310/8675/18 від 14.11.2018 було передано до Горлівського відділу Державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Постановою державного виконавця Горлівського відділу Державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 28.12.2021 виконавче провадження №58040461 прийнято до провадження. Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 та пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами пункту першого частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Так, відповідно до частини третьої статті 1291 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що відповідно передбачає судовий контроль з боку суду, який прийняв відповідне судове рішення.
Згідно статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їхні права чи свободи.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів посадових осіб.
Виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 74 цього Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто, стадія виконання рішення суду, що в силу частини третьої статті 1291 Конституції України включає в себе і стадію оцінки/контролю за його виконанням та оцінки наслідків невиконання, є невід'ємними стадіями завершальної стадії судового процесу, у даному випадку - цивільного.
З наведеного у сукупності вбачається, що контроль за виконання судового рішення у цивільній справі, здійснюється судом, який прийняв відповідне судове рішення, що забезпечує виконання частини третьої статті 1291 Конституції України та завдання цивільного провадження у цивільних справа, що також кореспондується з правилами та вимогами, визначеними у статтях 446, 447 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. За приписами частини 1 цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що юрисдикція адміністративних судів виключається у випадку коли законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Тобто, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про оскарження дій/бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов судів прийнятих в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на викладене суд зазначає, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом позову є вимоги щодо оскарження дій державного виконавця, вчинених в межах виконавчого провадження №58040461, відкритого на підставі судового наказу у цивільній справі №310/8675/18.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників - вирішення даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №640/7088/22 за позовом ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова