ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 травня 2022 року м. Київ № 640/6374/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа - Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа - Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Ухвалою суду від 12.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, в якій просить суд до набрання законної сили рішенням у справі:
- зупинити стягнення у виконавчому провадження № 61729300, відкритого на підставі вимоги Головного управління ДПС у м. Києві № Ф-6071-17У від 08.05.2019;
- заборонити старшому державному виконавцю Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві № Ф-6071-17У від 08.05.2019.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Необхідність забезпечення позову вмотивована можливим ускладненням подальшого виконання рішення суду, оскільки заявлені до стягнення кошти будуть примусово стягнуті без подальшого відшкодування.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, не доведеним залишається твердження про неможливість повернути кошти, заявлені до стягнення у виконавчому провадженні, у разі задоволення позовних вимог, з огляду на що, заявлене істотне ускладнення подальшого виконання рішення у даній справі є презюмованим.
З урахуванням викладеного, позивачем не доведені наслідки, з якими останній пов'язує неможливість виконання рішення по суті в даній справі, з огляду на що, відсутні підстави для забезпечення позову.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 150- 154, 241, 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко