ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог
"19" серпня 2022 р. Справа № 300/2729/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О. Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_2 (надалі, також - представниця позивача), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ), 06.07.2022 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду) у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 73% до 70% грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії у розмірі 73% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що полягають у відмові здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок пенсії на підставі наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 11.05.2022 №9/1/676 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до складеної Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/676 від 11.05.2022 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та проведених платежів.
Підставою звернення до суду слугували перерахунок та виплата ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пенсії позивачу з 01.01.2018 у меншому розмірі, що становив 70% грошового забезпечення, аніж належні 73%, а також протиправна відмова у перерахунку та виплаті з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 , відповідно до складеної Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/676 від 11.05.2022 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обґрунтована відсутністю на це правових підстав.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.25-26).
Однак, при дослідженні матеріалів справи судом виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають вирішенню справи по суті, а саме звернення позивача із позовом до суду з порушенням строку, встановленого КАС України.
На адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 28.07.2022 надійшов відзив на позовну заяву від 27.07.2022 №0900-0902-7/25385 (а.с. 31-42), відповідно до змісту якого представниця відповідача переконана, що для звернення до адміністративного суду відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. На переконання представниці відповідача позивачем такий строк пропущено.
Водночас, в позовній заяві представниця позивача зазначила, що не проведений з вини органів Пенсійного фонду України перерахунок пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тобто, шестимісячний строк звернення до суду передбачений статтею 122 КАС України не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії.
Ознайомившись із наданими доводами сторін в даній адміністративній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість, в частині позовних вимог, підстав для визнання причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду неповажними, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 1, абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Враховуючи те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, її розмір відомий особі, яка її отримує в будь-якому разі. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд враховує, що у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та зробила такий висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Судом встановлено, що з 01.01.2018 відповідачем здійснено фактичний перерахунок пенсії, зменшивши відсоткове значення розміру основної пенсії з 73% до 70%, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №ХД-12002 (Міноборони) (а. с. 18).
Разом з тим, представниця позивача звернулася до суду з цим позовом - 06.07.2022.
Однак, враховуючи вимоги статті 122 КАС України, позивач повинен був звернутись до суду з позовом протягом 6 місяців. Натомість, за період з 01.01.2018 строк пропустив, із заявою про поновлення пропущеного строку з наведенням поважних причин, які перешкоджали йому реалізувати надане право, не звернувся.
Слід зазначити, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Також суд до спірних правовідносин застосовує і норми спеціального Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за приписами статті 51 якого, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З огляду на зазначене, зважаючи на те, що позовні вимоги за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 стосуються правомірності вже здійсненого перерахунку пенсії, суд приходить до висновку, що у цьому випадку необхідно застосувати норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено шестимісячний строк звернення до суду, з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цією позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 73% до 70% грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2018 по 31.03.2022 пенсії у розмірі 73% грошового забезпечення.
Таким чином, позовні вимоги за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 підлягають залишенню без розгляду.
Поряд з цим, зважаючи на те, що звернення позивача з позовними вимогами з 01.04.2019 зумовлене відмовою органу пенсійного фонду в перерахунку пенсії, на який у ОСОБА_1 виникло право із набранням чинності судового рішення у справі №826/3858/18, суд вважає, що в такому випадку необхідно застосувати норми частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічних висновків щодо пропуску позивачами строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у постановах від 29.06.2022 у справі №300/6710/21, від 29.06.2022 у справі №300/7445/21, від 29.06.2022 у справі №300/5959/21, від 29.06.2022 у справі №300/7866/21, в яких скасовано ухвалені в аналогічних спорах рішення суду першої інстанції, в частині позовних вимог за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, та залишено зазначені позовні вимоги без розгляду.
Згідно із частинами 3, 4 статті 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 73% до 70% грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2018 по 31.03.2022 пенсії у розмірі 73% грошового забезпечення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.