19 серпня 2022 року Справа № 280/2805/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403)
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1), в якому позивач просить суд:
- прийняти позовну заяву до розгляду;
- визнати причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом;
- визнати протиправним рішення №084450004191 від 04.06.2021 про відмову у призначенні пенсії, яке полягає у відмові позивачу у зарахуванні пільгового стажу за списком №2 та призначенні відповідної пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу в якості пільгового стажу за Списком №2 періоди його роботи: у Виробничому кооперативі «Контакт» з 17.09.1988 по 22.07.1989 на посаді учня електрозварника (записи у трудовій книжці:7,8), у Виробничому кооперативі «Контакт» з 22.07.1989 по 19.08.1991 на посаді електрозварника 3 розряду (записи у трудовій книжці: 9,10), у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» з 02.03.2006 по 19.05.2010 на посаді обрубувача 4 розряду у цеху збору-зварки №2 (записи у трудовій книжці: 27, 28), та призначити позивачу пенсію за віком з 04.06.2021, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»;
- стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім судові витрати.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2022 відкрито провадження у справі №280/2805/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2022 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі- відповідач- 2).
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 14.02.2022 (вх.№12986 від 22.02.2022). Зокрема зазначено, що відмова відповідача-2 у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 17.09.1988 по 22.07.1989, з 22.07.1989 по 19.08.1991 та з 02.03.2006 по 19.05.2010 за списком №2 та призначенні пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність наказів про проведення атестації робочих місць, суперечить фактичним обставинам, які мали місце в дійсності та суперечить нормам чинного законодавства України. Вказано, що не зараховані відповідачем періоди роботи підтверджено записами у трудовій книжці, а також довідками Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій УКРСТАЛЬ Запоріжжя» та Архівного управління Запорізької міської ради. Таким чином, зауважує, що у позивача є всі підтверджуючі документи, які засвідчують наявність стажу роботи за пільговим списком№2. Наголошує, що вказані документи були подані позивачем, проте залишені відповідачем поза увагою. Позивачем зауважено про неможливість надати інші уточнюючі довідки, оскільки підприємство ліквідоване, у зв'язку з чим порушені права позивача на отримання пенсії на пільгових умовах. Водночас вказує, що пенсійне забезпечення не може ставитись у залежність від існування певних документів, відсутніх не з його вини, збереження яких не може ним контролюватись. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач-1 заперечив проти позовних вимог та подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№25285 від 05.07.2022), в якому зазначив, що позивач звернувся до відповідача-1 з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України №1058-IV). Згідно з п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі - Порядок № 22-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії, а саме Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким і було прийнято оскаржуване рішення №084450004191 від 04.06.2021, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Разом з тим наголошує, що за доданими до заяви про призначення пенсії документами період роботи з 02.03.2006 по 19.05.2010 зарахований загальним стажем, оскільки для зарахування його до пільгового стажу роботи за Списком №2 необхідно долучити накази про атестацію робочого місця. Також зауважує, що встановлення підстав для призначення або відмови у призначенні пенсії відносить до повноважень Пенсійного фонду України, і суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надавалась оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії. Крім того зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даними позовними вимогами. У зв'язку із зазначеним, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заперечення відповідача-2 проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву від 22.07.2022 (вх. №28135 від 25.07.2022), в якому зазначено, що відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років починаючи з 01.01.2021 по 31.12.2021 право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 28 років. Разом з тим зауважено, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 27 днів, пільговий стаж роботи за списком№2 становить 1 рік 6 місяців 27 днів. Також наголошено, що за результатами розгляду заяви та доданих документів період роботи позивача з 02.03.2006 по 19.05.2010 зарахований загальним стажем, оскільки для зарахування стажу роботи за списком №2 необхідно долучити накази про атестацію робочого місця. Наголошує, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач-2 діяв у відповідності до статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вищевикладене просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 28.09.2006 Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.6-8).
28.05.2021 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням відповідача-2 №084450004191 від 04.06.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Разом з тим, позивачу роз'яснено, що період роботи з 02.03.2006 по 19.05.2010 зарахований загальним стажем, оскільки для зарахування його до пільгового стажу роботи за Списком №2 необхідно долучити накази про атестацію робочого місця (а.с.26).
24.01.2022 представником позивача - адвокатом Александровим О.О. було направлено до відповідача-1 адвокатський запит з вимогою, зокрема, надати інформацію, про те, які періоди стажу роботи враховані Пенсійним фондом і які не враховані для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с.21-22).
Листом відповідача-1 від 28.01.2022 №0800-0215-8/8310, представнику позивача відмовлено надати будь-яку інформацію на адвокатський запит від 24.01.2021 та запропоновано позивачу особисто звернутися з даного питання до відповідача (а.с.23-25).
14.02.2022 позивачем отримано рішення відповідача-2 №084450004191 від 04.06.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.26).
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-2, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.
За приписами ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 ч.2 ст.114 Закону України №1058-ІV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що йому протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 17.09.1988 по 22.07.1989, з 22.07.1989 по 19.08.1991 та з 02.03.2006 по 19.05.2010.
Статтею 62 Закону України №1788-ХІІ та ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, відомості про наявність у позивача стажу роботи за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-ІV, в першу чергу, підтверджуються записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів - відповідними довідками з місця роботи.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої наказом №162 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в періоди роботи з 1984-1993) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу.
Аналогічні норми містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993.
Судом досліджена трудова книжка серії НОМЕР_3 позивача (а.с.10-16), яка надавалась відповідачу-1 разом із заявою про призначення пенсії.
Так, трудова книжка позивача окрім іншого містить записи, що стосуються періодів які позивач просить зарахувати до пільгового стажу за списком №2, згідно яких, зокрема:
- 17.09.1988 - Виробничий кооператив «Контакт». Прийнятий учнем електрозварника. Підстава: протокол від 15.09.1988;
- 12.12.1988 - прийнятий в члени кооперативу з 11.11.1988. Підстава: протокол зборів від 12.12.1988;
- 21.07.1989 - за рішенням кваліфікаційної комісії присвоєно кваліфікацію електрозварника 3 розряду. Підстава: протокол кваліфікаційної комісії від 21.07.1989;
- 19.08.1991 - звільнений за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП УРСР. Підстава: протокол №32 від 16.08.1998;
- 02.03.2006 Запорізький завод металевих конструкцій. Прийнятий в цех збору-зварки №2 обрубувачем 4 розряду. Підстава: наказ №5-к від 02.03.2006;
- 19.05.2010 звільнений за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України. Підстава: наказ №36-к від 19.05.2010.
Суд звертає увагу, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про стаж його роботи за професією учень електрозварника та обрубувач, записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях №162 від 20.06.1974, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.
Щодо періоду роботи позивача у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» з 02.03.2006 по 19.05.2010 на посаді обрубувача 4 розряду у цеху збору-зварки №2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Професія обрубувач міститься у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах розділу ХIV («Оброблення металу»), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 №36, що був чинний у період роботи позивача на вказаній посаді.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем-2 враховано спірний період у страховий, однак відмовлено у його зарахуванні до пільгового з огляду на відсутність наказів про проведення атестації робочих місць.
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Також, згідно із п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд звертає увагу, що при зверненні із заявою про призначення пенсії, позивачем також було надано довідку Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» №25 від 26.11.2020 «Уточнююча особливий характер праці на відповідних видах робіт на посадах, що дають право на трудову пенсію за віком на пільгових умовах» та довідку Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» №26 від 26.11.2020 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (а.с.19-20).
Відповідно до відомостей, що містяться у вказаних вище довідках позивач у період з 02.03.2006 по 19.05.2010 працював повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» на посаді обрубувача та був зайнятий обробленням литви та зварних виробів абразивними кругами та пневматичним інструментом, що передбачено Списком №2 та підтверджено атестацією робочих місць відповідно до наказів №158 від 21.11.2005 та №118 від 01.11.2010
Суд звертає увагу, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про затвердження порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
За змістом п. 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Суд вважає за необхідне наголосити, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 16 липня 2019 року по справі №235/516/17.
На думку суду, пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини позивача, збереження яких не може ним контролюватись, відтак на нього не може покладатись і відповідальність за їх збереження.
Враховуючи, що записами у трудовій книжці (записи у трудовій книжці: 27, 28) та наданими позивачем довідками Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ» підтверджено період роботи ОСОБА_1 з 02.03.2006 по 19.05.2010 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» на посаді обрубувача 4 розряду у цеху збору-зварки №2, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку про необхідність включення відповідачем вказаного періоду у пільговий стаж позивача.
Щодо періоду роботи позивача у Виробничому кооперативі «Контакт» з 17.09.1988 по 22.07.1989 на посаді учня електрозварника та періоду роботи з 22.07.1989 по 19.08.1991 на посаді електрозварника 3 розряду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З трудової книжки серії НОМЕР_3 позивача (а.с.10-16), судом встановлено, що 17.09.1988 ОСОБА_1 було прийнято у Виробничий кооператив «Контакт» учнем електрозварника (запис у трудовій книжці: 7), з 12.12.1988 - позивач був прийнятий в члени кооперативу з 11.11.1988; 21.07.1989 - за рішенням кваліфікаційної комісії позивачу присвоєно кваліфікацію електрозварника 3 розряду, після чого з 19.08.1991 - звільнений за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП УРСР.
Судом також досліджено довідку Архівного управління Запорізької міської ради від 17.12.2020 №04-25/3-1915 та встановлено, що позивач працював у Виробничому кооперативі «Контакт» з вересня 1988 року по серпень 1991 року та отримував щомісячну заробітну плату (а.с.17-18). Проте, суд звертає увагу, що вказана довідка не містить жодних відомостей щодо посади на якій працював позивач у вказаний період та даних, які підтверджували б зайнятість позивача упродовж повного робочого дня на роботах передбачених Списком №2.
Разом з тим, суд наголошує, що трудова книжка ОСОБА_1 не містить записів стосовно прийняття та/або переведення позивача на посаду електрозварника 3 розряду, а лише містить відомості щодо присвоєння позивачу кваліфікації електрозварника 3 розряду.
Таким чином, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 у період з 17.09.1988 по 19.08.1991 - працював у Виробничому кооперативі «Контакт» учнем електрозварника, а відповідно до Списків №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 посада учень електрозварника не передбачена, доказів протилежного суду не надано. Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вказаний період не підлягає зарахуванню до пільгового стажу для призначення пенсії.
Стосовно доводів відповідача-1 щодо пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів.
У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Системний аналіз зазначеного вище законодавства дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Відповідна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов'язаних із правом особи на соціальний захист, викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та від 9 липня 2019 року у справі 676/1557/16-ц, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а та ін.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення відповідача-2 від 04.06.2021 № 084450004191 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» з 02.03.2006 по 19.05.2010 на посаді обрубувача 4 розряду у цеху збору-зварки №2, суд виходить із того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду
Отже, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких просить позивач та враховуючи обставини встановлені під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» з 02.03.2006 по 19.05.2010 на посаді обрубувача 4 розряду у цеху збору-зварки №2.
Поряд із цим, вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 04.06.2021, суд виходить із такого.
Оскаржуване рішення відповідача-2 №084450004191 від 04.06.2021 про відмову у призначенні пенсії позивачу, було обґрунтоване відсутністю необхідного страхового стажу.
Відтак, вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 04.06.2021, суд оцінює як передчасні, оскільки відповідачу слід перевірити сукупну достатність у позивача страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, з урахуванням попередніх висновків суду щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» з 02.03.2006 по 19.05.2010 на посаді обрубувача 4 розряду у цеху збору-зварки №2. А тому, у цій частині позову слід відмовити.
Слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 9 КАС України та, відповідно, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.05.2021 про призначення пенсії за з урахуванням висновків суду викладених при розгляді даної справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією №6157 від 14.02.2022 (а.с.5).
За таких обставин, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як органу яким було прийнято оскаржуване рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403), про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403) №084450004191 від 04.06.2021 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 період роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод металевих конструкцій» з 02.03.2006 по 19.05.2010 на посаді обрубувача 4 розряду у цеху збору-зварки №2
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 28.05.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 992,40грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.08.2022
Суддя І.В.Садовий