18 серпня 2022 року м. Ужгород№ 260/2588/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Драгомирову Олену Миколаївну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 80% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 80% грошового забезпечення. Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області на підставі рішення суду від 08.10.2021 у справі № 260/3761/21 з 01.12.2019 здійснено перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» № 33/27-423 від 03.06.2021 року. Однак при такому перерахунку відповідачем протиправно, на думку позивача, застосовано відсоткове визначення основного розміру пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення та обмежено пенсію позивача максимальним розміром. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову, оскільки стаття 13 Закону №2262 носить імперативний характер та визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши заяви по суті, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Основний розмір пенсії позивача обраховано, виходячи з 80% сум грошового забезпечення.
Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області з 01.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи з основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення
Вказані обставини встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі № 260/384/19, яке набрало законної сили, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
ОСОБА_1 оскаржив до суду зменшення Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області основного розміру пенсії у відсотковому значенні.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у справі №260/384/19, яке набрало законної сили, позов задоволено. Зокрема: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% грошового забезпечення по відповідній посаді згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області від 20.03.2018 р. №4513, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У зв'язку з набранням законної сили частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 та рішенням Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 Держаною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 03.06.2021 року № 33/27-423 станом на 19.11.2019 згідно із постановою № 988.
Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі вищезазначеної довідки.
Головне управління ПФУ в Закарпатській області надало відповідь, відповідно до якої відмовило у перерахунку пенсії заявника.
Вказані обставини встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року у справі № 260/3761/21, яке набрало законної сили, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Така поведінка Головного управління ПФУ в Закарпатській області зумовила повторне звернення ОСОБА_1 з відповідною позовною заявою до суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року у справі № 260/3761/21, яке набрало законної сили, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021 року «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій», з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області на виконання рішення суду від 08.10.2021 року у справі № 260/3761/21, яке набрало законної сили, здійснено з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивача згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» від 03.06.2021 №33/27-423 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, що підтверджується копією перерахунку пенсії з пенсійної справи.
Із вказаної інформації позивачем встановлено, що при проведенні такого перерахунку Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області зменшено основний розмір його пенсії до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та обмежено максимальним розміром.
Головне управління ПФУ в Закарпатській області інформувало позивача листом № 0700-0307-8/46839 від 30.11.2021 про виконання зазначеного рішення.
Вважаючи протиправними дії Головного управління ПФУ в Закарпатській області при перерахунку пенсії на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі № 260/3761/21 щодо повторного зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії з 80 % на 70 % та щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону № 1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
З приводу позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80 % до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021 при здійсненні її перерахунку з 01.12.2019 та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.12.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% суми грошового забезпечення, зазначеного в довідці Держаної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI) та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 (далі - Закон № 1166-VII) внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.
Судом встановлено, що звернення до суду з цим позовом зумовлено протиправною поведінкою Головного управління ПФУ по Закарпатській області, яка полягає в ігноруванні відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивачу на виконання судового рішення від 08.10.2021 у справі № 260/3761/21 обставин, встановлених рішенням суду від 21.11.2019 у справі № 260/384/19.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №260/384/19 встановлено наявність у позивача права на основний розмір пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення та відсутність підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Як уже зазначалося вище, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи вказану норму, право позивача на основний розмір пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення підтверджене рішенням суду від 21.11.2019 у справі № 260/384/19, яке набрало законної сили, відтак не є предметом доказування при розгляді цієї справи.
Натомість для Головного управління ПФУ в Закарпатській області при проведенні будь-яких подальших перерахунків пенсії позивача застосування норм права з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18, є обов'язковим.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій відповідача при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі рішення суду від 08.10.2021 у справі № 260/3761/21 щодо обмеження розміру його пенсії 70% грошового забезпечення.
Тому позовні вимоги в частині оскарження таких дій є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність при здійсненні її перерахунку з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» № 33/27-423 від 03.06.2021 та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.12.2019, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідці Держаної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» № 33/27-423 від 03.06.2021 без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення ст. 43 Закону № 2262-ХІІ про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі № 1-38/2016, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2017, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати про те, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, на яку посилається відповідач, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2017 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказаний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує такі при вирішенні цієї справи.
Отже, суд дійшов висновку про те, що з 20.12.2016, протягом 2017 року та в подальшому обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Ураховуючи те, що ч. 7 ст. 43 Закону України № 2262, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016, суд вважає, що дії відповідача щодо застосування обмежень при здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 максимальним розміром є протиправним. Відтак відповідача належить зобов'язати здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На підставі аналізу наведених вище норм з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» № 33/27-423 від 03.06.2021 року з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення і щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» № 33/27-423 від 03.06.2021 року з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, премія), виходячи з розміру 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача в цілому не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині їх оскарження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи відхиляються судом.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, сума сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021 року з 80% до 70% сум грошового забезпечення та щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-423 від 03.06.2021 року, виходячи з розміру 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич