Справа № 373/2057/21
Номер провадження 2/373/150/22
26 липня 2022 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Лебедя В.В,
за участі секретаря судових засідань Тітрової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області про визнання права на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,8822 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини - ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за загальними правилами позовного провадження в підготовче засідання на 13.01.2022. Одночасно, ухвалою суду витребувано з П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори (вул. Закревського, 47, м. Київ, 02222) належним чином посвідчену копію спадкової № 44/2019, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
13.01.2022 розгляд справи відкладено на 24.01.2022 у зв'язку з неявкою відповідача.
Ухвалою суду від 24.01.2022 підготовче засідання закрито, призначено справу до судового розгляду на 08.02.2022. Ухвалою суду визнано явку сторін обов'язковою.
08.02.2022 розгляд справи відкладено на 16.02.2022, 16.03.2022, у зв'язку з неявкою сторін.
16.03.2022 розгляд справи знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи відкладено до 30.05.2022.
30.05.2022 розгляд справи відкладено до 15.06.2022, 07.07.2022, 26.07.2022, у зв'язку з неявкою сторін.
26.07.2022 сторони в судове засідання повторно не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується наявними письмовими доказами в судове засідання сторони повідомлялись неодноразово, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 24.01.2022 визнано обов'язковою явку сторін в судове засідання. В судові засідання сторони не з'являлись без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Як зазначено вище, позивач 26.07.2022 повторно не з'явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання суд приймає також до уваги таке.
У постанові від 21.09.2020, винесеній за результатами розгляду цивільної справи № 658/1141/18, Верховний Суд зазначив, що системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 756/8612/16-ц, від 24.10.2018 у справі № 569/347/16-ц, від 28.02.2019 у справі № 752/9188/13-ц, від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13, від 06.06.2019 у справі № 760/3301/13-ц, від 20.06.2019 у справі № 522/7428/15, від 26.09.2019 у справі № 295/19734/13-ц, від 07.10.2019 у справі № 612/403/16-ц, від 27.03.2020 у справі № 522/22303/14-ц.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вищевикладених обставин та беручи до уваги, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, явку якого ухвалою суду від 24.01.2022 визнано обов'язковою, про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило, то суд вважає, що даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257, 260, 261 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області про визнання права на спадкове майно, - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ