Справа № 369/5760/21
Провадження № 2/369/1253/22
04.08.2022 м. Київ
04 серпня 2022 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Макаренко К.М.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів,
30.04.2021 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів .
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 в додатках). Сімейне життя подружжя не склалось і рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14.03.2019 року шлюб між ними було розірвано.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, цим рішенням визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 з матір'ю ОСОБА_3
13 вересня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Дніпровському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2475, в результаті чого ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Дитина ОСОБА_4 фактично проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Башинським Р.В. 18 березня 2020 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання згідно виконавчого листа №754/6651/19, виданого 20 листопада 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Проте Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання щодо утримання дитини не виконував. З травня 2019 року по червень 2019 року Відповідач аліменти не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 42792 грн. 42 коп., що підтверджується довідкою- розрахунком заборгованості по аліментам №35477 від 14 квітня 2021 року.
Жодних пропозицій від Відповідача про зміну розміру аліментів Позивачеві не надходило, наявність обставин, які б істотно ускладнювали Відповідачеві виконання Позивачу також невідома.
Вказані обставини свідчать про те, що об'єктивних причин майнового характеру не виконувати зобов'язання у Відповідача не має.
Позивач просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 64 623,82 грн.
Ухвалою суду від 07.05.2021 року відкрито позовне провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.08.2021 року до суду відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву та просив частково відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів. Зазначив, що відповідно до ч. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Тому, оскільки сума заборгованості становить 42 792,47 грн., то сума пені не може складати 64 623,82 грн., оскільки вона перевищує 100 % від суми заборгованості. Таким чином вимога позивача про стягнення неустойки (пені) в сумі 21 831,35 грн. (64 623,82 грн. - 42 792,47 грн.) є законною, оскільки суперечить ст. 196 СК України.
У відзиві відповідач ОСОБА_1 просив частково відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , а саме в частині 21 831,35 грн. та зменшити розмір неустойки (пені) до 10 000,00 грн.
13.09.2022 року відповідач ОСОБА_1 до суду надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що сума пені не може бути більшою ніж 25 894,75 грн., оскільки ч. 1 ст. 196 СК України передбачено, що сума пені не може бути більшою за 100 відсотків заборгованості, у той час як сума заборгованості по аліментах станом на 01.04.2021 року становила 25 894,75 грн.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Ковальчук Л.М.
13.10.2021 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області справу прийнято до проводження.
18.05.2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_8 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у справі. Представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 63 083 грн.
В судове засідання позивачка не з'явилася, представник позивача ОСОБА_8 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позивач підтримує позовні вимоги.
В судове засідання з'явився відповідач ОСОБА_1 , просив відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві.
Суд, дослідивши в сукупності зібрані в справі докази, дійшов висновку, що позивач в обґрунтування заявлених вимог надав суду належні і допустимі докази, і тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 04.04.2014 року відділом ДРАЦС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 01.04.2014 року було складено відповідний актовий запис № 940. Батьками дитини зазначено: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.10.2019 року ЄУН 754/6651/19 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
18.03.2020 року Святошинським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №754/6651/19, який було видано 20.11.2019 року Деснянським районним судом м. Києва.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментах від 31.01.2022 року, наданої Святошинським відділом державної виконавчої служби у м. Києві станом на 31.01.2022 року заборгованість по сплаті аліментів становить 11 268,46 грн.
Згідно розрахунку пені по кількості прострочених днів за період з травня 2019 року по грудень 2021 року, наданого представником позивача, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить 63 083, 00 грн.
Станом на 17.05.2022 року загальний розмір заборгованості за невчасно сплачені аліменти становить 231 586,00 грн., а позивачем заявляється до стягнення 63 083,00 грн.
Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За змістом ст. ст. 180, 181, 184 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Частино 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом положень ст. ст. 76-81, 89 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Поряд із цим ч. 1 ст. 196 СК України встановлене обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 63 083,00 грн., оскільки заборгованість у повному обсязі складає 231 586,00 грн., та враховуючи невиконання відповідачем своїх обовязків щодо утримання дитини і ухилення ним від сплати аліментів, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 155, 180, 181, 184, 191, 195, 196 СК України, ст. ст. 76-81, 89, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 63 083 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 908 грн. судового збору на користь держави.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 18.08.2022 року.
Суддя Л.М.Ковальчук