Справа № 367/81/22
Провадження №2/367/3801/2022
Іменем України
16 серпня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я.,
з участю секретаря Балинської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Свириденко Валентини Михайлівни про зустрічне забезпечення у цивільній справі № 367/81/22 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Київ Фінанс», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Пономарьова Дар'я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.12.2021 р. з припиненням права власності, -
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Київ Фінанс» та ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Пономарьова Дар'я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.12.2021 р. з припиненням права власності.
08.08.2022 р. представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Свириденко Валентина Михайлівна звернулась до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення, обґрунтоване тим, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.07.2022 р. було відкрито провадження у вказаній вище справі. До відкриття провадження ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10.01.2022 р. за заявою позивача від 06.01.2022 р. було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2527847432080. Накладаючи арешт на спірну квартиру, суд не вирішував питання застосування зустрічного забезпечення позову. Наразі позивачка чинить відповідачу перешкоди в користуванні та розпорядженні спірною квартирою: змінює замки в квартирі, посилаючись на її обтяження судом. У зв'язку з цим ОСОБА_1 позбавлений можливості здавати в оренду спірну квартиру та, відповідно, отримувати грошові кошти, які йому потрібні для забезпечення життєвих потреб. Крім того, квартира втрачає ринкову вартість, на розмір якої впливає запровадження в Україні військового стану внаслідок російської агресії та наявність спору щодо неї.
Зазначає, що відповідач несе матеріальні збитки у формі упущеної вигоди, розмір якої є прогнозованим. За підрахунками представника відповідача, за період чинності ухвали про забезпечення позову відповідач втратив близько 38000,00 грн. грошових коштів та буде нести подальше щомісячне втрачання.
Вказує, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивач не має на праві власності жодних зареєстрованих майнових прав та нерухомого майна, що знаходиться на території України. Рухоме майно позивача обтяжено накладенням арешту постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Таким чином, у позивача відсутня достатня для відшкодування можливих збитків відповідача кількість майна, а майновий стан позивача зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Вважає за доцільне суму зустрічного забезпечення визначити з урахуванням суми упущеної вигоди розміром 38000,00 грн. та 10 % вартості квартири, що становить 69037,78 грн.
Просить застосувати зустрічне забезпечення позову, визначивши позивачу розмір зустрічного забезпечення у сумі 107037,78 грн. (38000,00+107037,78), зобов'язавши його протягом десяти днів з дня постановлення ухвали внести вказану суму на депозитний рахунок суду.
Вивчивши клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Так, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10.01.2022 р. задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Вирішено накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2527847432080.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Отже, питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з ст. 154 ЦПК України суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору по справі є договір купівлі-продажу нерухомого майна та право власності це майно.
При постановленні судом ухвали про забезпечення позову за заявою позивача, суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативи суду.
В обґрунтування необхідності застосування зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача внесення коштів на депозитний рахунок суду у розмірі 107037,78 грн., представник відповідача зазначає, що внесення позивачем зазначеної суми може гарантувати відшкодування відповідачу шкоди, заподіяної внаслідок обтяження його майна до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Разом з тим, представником відповідача належним чином не обґрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову не свідчить про те, що майновий стан позивача чи його інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що накладення арешту на майно не є перешкодою для передачі майна в оренду, отже відсутні підстави вважати, що відповідач може понести збитки у зв'язку із накладенням арешту на спірну квартиру.
Таким чином, підстав для обов'язкового застосування заходів зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не здобуто.
Враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10.01.2022 р., недоведеність необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 154, 272, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Свириденко Валентини Михайлівни про зустрічне забезпечення у цивільній справі № 367/81/22 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Київ Фінанс», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Пономарьова Дар'я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.12.2021 р. з припиненням права власності.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Суддя: В.Я. Линник