16.08.2022 Справа № 363/3842/21
16 серпня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря - Андрєєвої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 26.10.1996 року. У шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею. 26.07.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області. Позивач одна не зможе забезпечити належний рівень життя дитини, адже з 2004 року має інвалідність, пов'язану з ураженням опорно-рухового апарату, що підтверджує довідкою МСЕК, її дохід від 5000 до 10000 гри. в місяць, тому батько, який є здоровим і працездатним, зможе сплачувати аліменти в розмірі 10000 гри., оскільки працює в місті Києві спеціалістом зі встановлення дверей вже більше чотирьох років. Його постійний дохід в місяць складає від 50000 грн. Зазначила, що відповідач приховує своє місце роботи і свої доходи та, скоріш за все працює неофіційно. Але про те, що він має достатні доходи свідчить, що біля року тому він придбав ще один автомобіль, інший спільний автомобіль теж в його користуванні, він знімає квартиру в м. Києві (зі слів молодшої доньки) і має рахунок в ОСОБА_4 , що підтверджується квитанцією з ПриватБанку. Про наявність у відповідача автомобіля свідчать постанови про накладення адміністративного стягнення, які приходять за адресою місця реєстрації відповідача. Також зазначила, що донька має проблеми зі здоров'ям, а саме: міопія середнього ступеня (захворювання очей), що потребує постійних обстежень зору, придбання лінз та окулярів, а це від 5000 до 6000 гривень на рік. За спортивні досягнення в 2020 році ОСОБА_3 була зарахована до Комунального закладу Київської обласної ради “Київський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту", що потягло за собою додаткові витрати: транспортні (біля 2000 три. в місяць), оплата спортивних зборів та поїздок на змагання (від 2000 грн. до 7000 грн. в місяць), придбання професійного одягу, взуття на спорядження для занять волейболом до 25000 грн. в рік. В дитини є щоденні потреби в посиленому харчуванні, адже займається спортом. Путівка на оздоровлення в дитячі установи коштує від 7000 грн. Відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, мас транспортні засоби, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати такий і навіть більший розмір аліментів, а тому позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 10000 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 08 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття,
Ухвалою суду від 05.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи.
15.08.2022 року до суду від позивача надійшла заява в якій просила долучити до матеріалів справи довідку навчального закладу про те, що ОСОБА_3 зарахована до спортивного ліцею м. Бидгощ (Польща). Також зазначила, що батько дитини жодної допомоги не надав дитині під час евакуації її з окупації та проживання в Німеччині.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав частково, оскільки офіційно не працює, займається монтажем міжкімнатних дверей. Дохід в місяць має до 7000 грн. Зазначив, що нерухомості у власності не має. Будинок, який будував на протязі десяти років, колишня дружина привласнила собі. Має автомобіль 2012 року випуску, який придбав у 2019 році. Має можливість сплачувати аліменти у розмірі 2 000 грн.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами 26.10.1996 року було укладено шлюб, який було зареєстровано Демидівською сільською радою Вишгородського району Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як вбачається з свідоцтва про народження від 05.04.2007 серії НОМЕР_1 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26.07.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи (загальне захворювання), що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 та довідкою до акта огляду МСЕК №0399989.
ОСОБА_3 поставлено діагноз міопія середнього ступеня та 12.01.2018 року виписано рецепт на окуляри.
Відповідно ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою ВРУ № 789-ХП від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховуються дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік", прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 2618 грн.,- з 1 липня - 2744 грн.,- з 1 грудня - 2833 грн.;
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що наразі дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з матір'ю, що підтверджується довідкою про склад зареєстрованих осіб, та не заперечується відповідачем, на якого, як на батька покладено однаковий з позивачем обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов'язку не було досягнуто, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Визнаючи розмір аліментних зобов'язань, суд враховує вимоги ст.182 СК України та вважає, що визначений позивачем розмір аліментів в сумі 10 000 грн. є завищеним, оскільки матеріали справи не місять доказів достатності (наявності) у відповідача заробітку (доходу), який би надавав можливість суду визначити суму аліментів саме у такому розмірі.
Доводи позивача про те, що відповідач має приховані доходи, суд відхиляє як бездоказові. Посилаючись на вказані обставини позивач всупереч положенням ч.3 ст. 12 ЦПК ст. 81 ЦПК України, які покладають на сторону обов'язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надала до суду належних, допустимих та достатніх доказів, у розумінні ст.77-80 ЦПК України, які б підтверджували, що відповідач дійсно має доходи та в змозі сплачувати аліменти в зазначеному позивачем розмірі. Окрім того наявність у позивача інвалідності 3 групи, не позбавляє її можливості працювати та приймати участь в утриманні дитини.
Суд наголошує, що обов'язок по утриманню дітей, піклування про їх фізичний і духовний розвиток, створення умов для отримання належної освіти, не може бути покладений виключно на одного із батьків.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дитини, враховуючи потребу позивача у фінансовій допомозі з боку відповідача, зміст позовних вимог, які частково визнані відповідачем, та у відповідності до ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне положення відповідача, який в силу свого віку є працездатним, працює та має у власності транспортний засіб RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_3 , а також той факт, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд приходить до переконання, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі 4 000 грн. на утримання доньки ОСОБА_3 ..
Це відповідатиме, як інтересам дитини, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.
Закон рівною мірою покладає обов'язок щодо утримання дітей на обох батьків, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.
Позивачем не доведена можливість сплати відповідачем аліментів у визначеному нею розмірі.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-79, 81, 259, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в твердій грошовій сумі розміром 4 000 (чотири тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 08 вересня 2021 року і до повноліття дитини.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.А. Свєтушкіна