Справа №577/2068/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/337/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - особисте зобов'язання
19 серпня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання,
Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2022 року у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту було відмовлено, застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено та останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали встановлено до 05 вересня 2022 року.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 апобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду та покласти на нього наступні обов'язки:
1) утримуватися від спілкування із потерпілими у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , крім спілкування під час проведення слідчих та судових дій;
2) прибувати до слідчого, прокурора, суду на першу вимогу.
Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, а висновки слідчого судді є такими, що суперечать фактичним обставинам кримінального провадження, які були встановлені та дослідженні під час розгляду справи.
Так, слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не врахував обставини, які є вагомим, та свідчать про існування ризиків, передбачених пп.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що Буринський міський голова ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, які безпосередньо пов'язані із використанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто перебування його на цій посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 155 КПК України. Вказане свідчить про суспільно-небезпечний характер поведінки підозрюваного під час перебування на зазначеній посаді. Що перебуваючи на посаді, ОСОБА_7 може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування та незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, які є його безпосередніми підлеглими в Буринській міській раді, або мешканцям м. Буринь Конотопського району Сумської області.
Слідчим суддею не було взято до уваги те, що про існування ризику передбаченого п.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років та має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду.
Про існування ризику передбаченого п.2 ч. 1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_7 працює на посаді голови Буринської міської ради та має повний доступ до всіх оригіналів документів, копії є в матеріалах кримінального провадження, і має можливість в подальшому їх знищити, сховати чи спотворити, крім того, з метою свого виправдування ОСОБА_7 може надати розпорядження підлеглим працівникам чи самостійно створити нові необхідні для цього документи. Про існування ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_7 працюючи на посаді голови Буринської міської ради може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які є працівниками вказаної установи під головуванням та контролем ОСОБА_7 , схиляючи їх до надання неправдивих свідчень чи їх відмови. Про існування ризику передбаченого п.5 ч. 1 ст.177 КПК України свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_7 є особою, яка вчиняє інші кримінальні правопорушення, враховуючи, що у кримінальному провадженні №12021200450000823 від 18 листопада 2021 року останньому повідомлено про підозру за ч. 4 ст.296 КК України, а у кримінальному провадженні №42022102070000074 від 05 квітня 2022 року - повідомлено про підозру за ч. 3 ст.28 ч.ч. 4, 6 ст. 111-1 КК України
Таким чином, як зазначає прокурор, з метою запобігання зазначеним у клопотанні слідчого ризикам, є необхідність застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , і будь-який інший, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскарженого судового рішення, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просили залишити її без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
При цьому, як національним законодавством, так і практикою Європейського суду з прав людини визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області здійснювалось досудове розслідування по кримінальним провадженням №12021200450000823 від 18 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та кримінальне провадження за №12020200080000938 від 09 жовтня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 246, ч.3 ст.27 ч. 2 ст. 364, ч.1 ст.272 КК України.
24 січня 2022 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а 14 червня 2022 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 246, ч.3 ст.27 ч. 2 ст. 364, ч.1 ст.272 КК України.
15 червня 2022 року зазначені кримінальні провадження постановою прокурора Конотопської окружної прокуратури були об'єднані в одне за №12020200080000938.
В рамках вказаного кримінального провадження старший слідчий СВ РВП ГУНП в Сумській області звернувся до слідчого судді з клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з посиланням на обґрунтованість пред'явленої останньому підозри та існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На результатом розгляду вказаного клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та застосовував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на останнього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчим суддею було встановлено, що наявними в матеріалах провадження доказів достатньо для висновку, що підозра, пред'явлена ОСОБА_7 є обґрунтованою, а також, що існують підстави вважати, що останній може вчинити спроби переховуватися від органу слідства чи суду, тобто наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з врахуванням тяжкості можливого покарання за умовою визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів.
Інших ризиків, зазначених у клопотанні, слідчим суддею встановлено не було, і в оскаржуваному рішенні зазначено, що про їх існування слідчий лише вказує, однак, на підтвердження наявності вказаних ризиків доказів надано не було і в матеріалах провадження такі докази також відсутні.
Таким чином, саме з врахуванням усіх вищезазначених обставин, слідчий суддя і дійшов до висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків, що забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 під час досудового слідства та у суді, з чим також погоджується і колегія суддів, і підстав для сумніву щодо правильності такого висновку не вбачає.
Що стосується доводів прокурора про те, що слідчим суддею не було враховано обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.3,5,ч. 1 ст. 177 КПК України, з посиланням на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих свідчень чи їх відмови, та може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні, то зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що вони є аналогічними з доводами клопотання слідчого і були предметом розгляду слідчого судді, і таким доводам була надана належна правова оцінка, з вказівкою на те, що на підтвердження вказаних ризиків фактично доказів надано не було, вони побудовані лише на припущеннях слідчого, з чим погоджується і колегія суддів, і прокурором та підтвердження вказаних ризиків також доказів надано не було.
Таким чином, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, за яких би підлягало до задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки не доведено, що для забезпечення дієвості кримінального провадження виключно такий запобіжний захід є необхідним.
Крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні вже закінчено та підозрюваний і його захисник ознайомлюються з матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4