Справа №592/10421/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/526/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
19 серпня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
засудженого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2021 року, якою засудженому ОСОБА_7 відмовлено у клопотанні про зарахування строку попереднього ув'язнення, -
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №2046-VІІІ від 18.05.2017 року, №2617-VІІІ від 22.11.2018 року, №838-VІІІ від 26.11.2015 року з 18.12.2018 року по 27.02.2022 року .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2021 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 було відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції мотивує тим, що починаючи з 21.06.2017, тобто на час вчинення злочинів та ухвалення вироків, вже діяла інша редакція ч. 5 ст. 72 КК України. І оскільки ДУ «Сумський слідчий ізолятор» не є місцем відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , тому подане клопотання не підсудне Ковпаківському районному суду м.Суми.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, засуджений ОСОБА_7 та захисник - адвокат ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд клопотанн в суді першої інстанції.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги засуджений ОСОБА_9 вказує, що незважаючи на відміну норми права ст.72 ч.5 КК України від 20.06.2017 року умови перебування в'язнів в СІЗО нічим не змінилися та не відповідають Єврропейським стандартам, дуже шкідливі для його здоров'я.
Захисник ОСОБА_8 зазначає, що суд не врахував ту обставину, що ДУ «Сумський слідчий ізолятор» не є місцем відбування покарання засудженого ОСОБА_7 і ще на стадії відкриття провадження мав вирішити питання чи підсудна дана справа Ковпаківському районносу суду м. Суми, тим самим ускладнивши засудженому доступ до правосуддя.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 , які просили скасувати ухвалу, у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та постановити нову, думку прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги - заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно ч. 1-2 ст. 1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження, крім іншого, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Великописарівського районного суду Сумської області за ч. 2 , 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1, 4 ст. 70, ст. 71 КК України до семи років одного місяця позбавлення волі із конфіскацією майна; міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою, початок строку відбування покарання визначено рахувати з 18.12.2018.
04.01.2021 засуджений направлений для відбування покарання до Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», Харківської області. 15.02.2021 тимчасово переведений з Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», Харківської області до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на підставі ухвали Великописарівського районного суду Сумської області від 29.01.2021 для розгляду його клопотання про роз'яснення вироку суду. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 21.04.2021 тимчасово залишений для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження.
Відповідно п. 1, 4 ч. 2 ст. 539 КПК, клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, у разі необхідності вирішення інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, або до суду, який ухвалив вирок.
Виходячи з того, що в клопотанні ОСОБА_7 ставиться питання, пов'язане з виконанням вироку, то колегія суддів приходить до висновку, що відповідно п. 3 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК, клопотання підсудне суду за місцем реального відбування ОСОБА_7 покарання, визначеного компетентним органом.
Зважаючи на те, що засуджений на даний час тимчасово знаходиться в ДУ «Сумський слідчий ізолятор», яка не є місцем відбування покарання засудженим і, відповідно ст. 11, 18 і 89 КВК, не виконує функції виправної колонії, а Ковпаківський районний суд м. Суми не є судом, в межах якого ОСОБА_7 відбуває покарання, чи в межах якого виконується вирок. Тобто, як вірно зазначив суд, це клопотання не підсудне Ковпаківському районному суду.
Разом з тим, суд першої інстанції, не зважаючи на ті обставини, що це клопотання йому не підсудне, розглянув його по суті.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення в будь якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Враховуючи специфіку допущених судом першої інстанції порушень вимог кримінального процесуального закону, які колегія суддів визнає істотними, тобто такими, що унеможливили ухвалене судом рішення визнавати законним, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2021 року.
Пунктами 4, 6 ч.1 ст.407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, чи ухвалити нову ухвалу.
За таких обставин колегія суддів вважає за можливе , при скасуванні ухвали суду першої інстанції, постановити свою, якою вирішити справу по суті.
Як слідує з матеріалів провадження, вироком Великописарівського районного суду Сумської області за ч. 2 , 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1, 4 ст. 70, ст. 71 КК України до семи років одного місяця позбавлення волі із конфіскацією майна; міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою, початок строку відбування покарання визначено рахувати з 18.12.2018.
Тимчасово перебуваючи у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор», засуджений подав клопотання про перерахунок строку відбування покарання, в якій просить зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 18.12.2018 по 27.02.2020 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Крім того, колегією суддів встановлено, що вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 26.09.2019 ОСОБА_7 засуджений за вчинення злочинів у листопаді та грудні 2018 року.
Частиною 5 статті 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», яка набула чинності 24.12.2015) встановлено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В п. 102-105 своєї постанови від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положення частини 5 ст.72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у частині 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні частини 2 ст. 4 КК України.
Так, відповідно до ч.2 статті 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Тобто, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Відповідно до Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21.06.2017, редакцію частини 5 ст.72 КК України було змінено та перше речення цієї частини викладено наступним чином: "Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті".
На підставі вивчених матеріалів справи колегією суддів апеляційного суду встановлено, що строк попереднього ув'язнення у ОСОБА_7 почався з 18.12.2018 року, тобто після втрати чинності Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року та набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017 року.
Крім того, положеннями ч. 5 ст. 72 КК України (в редакії Закону № 838-VIII) визначено, що зарахування строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі провадиться судом у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення.
Колегія суддів наголошує, що незалежно від процесуального порядку (КПК чи КПК 1960 року) попереднє ув'язнення у розумінні положень ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили. У зв'язку із цим не підлягає зарахуванню у строк попереднього ув'язнення термін слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місця відбуття покарання.
Строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 обчислювався з 18.12.2018 року, і на час попереднього ув'язнення ОСОБА_7 ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015 року втратила чинність, а тому зарахуванню не підлягає.
За таких обставин, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України відповідно до норм Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015 року.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу судді у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_7 у задоволенні його клопотання, задовольнивши, таким чином, частково його апеляційну скаргу та апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_8 .
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, -
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2021 року - задовольнити частково.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2021 року, якою відмовлено у клопотанні ОСОБА_7 про перерахунок строку відбування покарання - скасувати, у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити засудженому ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК Українив редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4