"18" серпня 2022 р. Справа № 363/5416/21
18 серпня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Котлярової І.Ю.
при секретарі: Тищенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 17.01.2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ «Акцент - Банк», правонаступником якого є АТ «Акцент - Банк» з метою укладення кредитного договору № Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 15.11.2021 року становить 20 819, 74 гривень та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 9 682, 03 гривень; заборгованості по відсоткам 11 137, 71 гривень. При укладанні Договору сторони керувались частиною першою статті 634 ЦК України. Крім цього, позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу смс-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання. Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, а тому позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 20 819, 74 гривень та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 гривень.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2021 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, разом із позовною заявою подав клопотання, в якому на позовних вимогах наполягає, просив розглянути справу без його участі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, яке знаходиться у матеріалах справи, заяви про розгляд справи за його відсутність до суду не надходило, не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 17 січня 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» та їй надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
До кредитного договору банк додав розрахунок заборгованості за договором № Б/Н від 17.01.2018 року, анкету-заяву про приєднання до Умов та правил банку від 17.01.2018 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», витяг з тарифу користування кредитною карткою «Універсальна».
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.11.2021 року за кредитним договором рахується на загальну суму 20 819, 74 гривень та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 9 682,03 гривень; заборгованості по відсоткам 11 137,71 гривень.
Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За правилами статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 9 682,03 гривень заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором від 17.01.2018 року, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 .
Виходячи з предмету позову, АТ «Акцент-Банк» серед іншого пред'явило вимоги відповідача про стягнення заборгованості по відсотках у розмірі 11 137,71 гривень.
На підтвердження позовних вимог банком додано до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та витяг з тарифу користування кредитною карткою «Універсальна», які позичальником не підписані.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифу та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 ЦК України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як убачається з постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 3 липня 2019 року, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, надані банком паспорт споживчого кредиту, Витяг з Тарифів та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).
Відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками, на вимогах Закону не ґрунтуються та їм не відповідають, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Проте, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за кредитом у розмірі 9 682,03 гривень.
Викладене ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовну заяву АТ «Акцент-Банк» задоволено частково, суд, відповідно до положень статті 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 1 055, 64 гривень, виходячи з розрахунку: 9 682,03 гривень (розмір задоволених позовних вимог) * 2 270 гривень (сума сплаченого судового збору) : 20 819,74 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 1 055,64 гривень.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.01.2018 року у розмірі 9 682 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 307770) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 055 (одну тисячу п'ятдесят п'ять) гривень 64 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент - Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 307770, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Вишгородським РВ Управління ДМС України в Київській області, 19.06.2015 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.Ю. Котлярова