Справа № 288/1209/22
Провадження № 2/288/287/22
19 серпня 2022 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
третьої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 (далі - відповідач).
Шлюб зареєстровано 02 лютого 2017 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 5, в зв'язку з чим відповідач змінила своє прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
З 2018 року сторони почали проживати окремо, після чого сімейні відносини між ними погіршились та з 2020 року шлюбні стосунки припинені взагалі.
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача народилась дочка ОСОБА_1 , і так як відповідач на час народження дитини перебувала у зареєстрованому шлюбі з позивачем, батьком дитини в свідоцтві про народження записаний позивач, у відповідності до ч. 1 ст. 122 СК України.
Батьківства свого відносно дитини ОСОБА_7 позивач не визнає, так як сторони не проживали однією сім'єю з 2018 року, перебували у зареєстрованому шлюбі лише формально. В зв'язку з цим позивач звернувся з позовом про оспорювання батьківства.
Відповідач проживає однією сім'єю з ОСОБА_2 , який і являється батьком дитини та визнає батьківство дитини.
Збереження шлюбу позивач вважає неможливим.
Позивач просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових доказів щодо заперечення проти позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу слухати у його відсутність.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, на розірвання шлюбу згодна, просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Третя особа: ОСОБА_2 не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, вислухавши відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02 лютого 2017 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 5, після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19 липня 2017 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 83, та серії НОМЕР_3 , виданого 16 березня 2022 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 32, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
За визначенням частини 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічне положення закріплено в ст. 24 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 02 лютого 2017 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 5, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.
Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник