Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2746/21
Провадження № 1-кп/935/109/22
Іменем України
18 серпня 2022 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12021060000000191 від 08.06.2021 стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, п.1 ч.2 ст.115 КК України,
встановив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати. Обвинувачений вчинив кримінальний проступок, умисні тяжкий та особливо тяжкий злочини, зокрема, проти життя та здоров'я особи, міра покарання за найтяжчий з них передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, зареєстрований та проживає у м.Києві, утриманців не має, є підстави вважати, що обвинувачений може становити небезпеку для суспільства, вчинивши інший злочин, переховуватись від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 не заперечили щодо заявленого клопотання прокурора, при розгляді клопотання посилаються на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов такого висновку.
Згідно положень ч.ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативних запобіжних заходів, судом враховується особа обвинуваченого, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, та суворість покарання за них, що, у разі визнання його винуватим, становить від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення за п.1 ч.2 ст.115 КК України, що інкримінується обвинуваченому, вчинене проти життя людини, яке відповідно до ст.3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю.
Судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий та має постійне місце проживання.
Водночас, судовий розгляд триває, учасники судового провадження не допитані, однак, згідно вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а отже існує висока ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого на потерпілих та свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Суворість покарання за вчинені кримінальні правопорушення, а також відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, оскільки останній не працює, утриманців не має, дає суду обґрунтовані підстави вважати наявність ризику переховування його від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наприклад, неявкою у судові засідання (п.4 ч.1 ст.177 КПК України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які посилається прокурор, а будь-які стримуючи фактори від порушень зобов'язань в разі застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, на переконання суду, відсутні.
В силу положень п.2 ч.1 ст.183 КПК України суд не визначає розміру застави.
Інформацією щодо незадовільного стану здоров'я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд не володіє.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_6 менш суворого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.177,178,331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16.10.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2