справа 278/2094/22
19 серпня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Анни Хоптюк, розглянув заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, --
В провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшла вказана заява про забезпечення позову разом із самим позовом.
Такою заявою її автор просить суд ухвалити рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно до вирішення заявленого спору.
Процесуальним законом дане питання врегульовано наступним чином.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4). Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Проаналізувавши зміст заяви, додатки у вигляді квитанції про сплату судового збору за розгляд даного звернення, поданих представником позивача, вимоги процесуального закону та усталену судову практику, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів наявності реальної загрози порушення прав позивача і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду лише в разі його задоволення. Не доведено суду і той факт, що вжиття заходів забезпечення позову саме таким шляхом, який зазначено в заяві, не порушить прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі. Наведений позивачем факт можливості залишення відповідачем території держави на спірному автомобілі існував, як до введення військового стану так і продовжує існувати вже майже шість місяців, що підтверджує правильність зроблених судом висновків з приводу відсутності нагальності загрози порушення прав. Мало того, представник позивача зазначає про можливість залишення території країни відповідачем на одному із автомобілів, однак просить арештувати два транспортні засоби, які вважає спірними.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, --
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повне рішення виготовлене 19 серпня 2022 року.
Суддя Євген Татуйко