Справа № 275/644/21
10 серпня 2022 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Лівочки Л.І.,
при секретарі - Хіміч Д.О., Василенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу №275/644//21 за позовом акціонерного товариства " Оператор газорозподільної системи" Житомиргаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство " Оператор газорозподільної системи" Житомиргаз" 02.08.2021 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 5135,08 грн.
Позовні вимоги мотивували тим, що між АТ " Оператор газорозподільної системи" Житомиргаз" та ОСОБА_1 було укладено Типовий договір розподілу природного газу, який затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2498.
Будинок ОСОБА_1 - будинок АДРЕСА_1 має цілодобовий доступ до газорозподільної системи.
У період з січня 2020 року по квітень 2021 року позивач надавав послуги за договором розподілу природного газу до будинку відповідача, а саме будинок був забезпечений цілодобовим доступом до газорозподільної системи, з відповідним підтриманням величини річної замовленої потужності його об'єкту.
Згідно п. 1 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача, та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Разом з тим, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, з урахуванням вимог та винятків, передбачених даним Кодексом (аб.2 п. 2 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем ).
Відповідно до п. 6.1 розд. 6 Типового договору розподілу природного газу встановлено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3020 від 24 грудня 2019 року для AT "ЖИТОМИРГАЗ" визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року (включно) у розмірі 0.89 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1158 від 24 червня 2020 року, для AT" "ЖИТОМИРГАЗ" визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 липня 2020 у розмірі 0.99 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2769 від 30.12.2020 року, для AT "ЖИТОМИРГАЗ" визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 жовтня 2020 у розмірі 1.68 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
За газовий рік з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року відповідачем спожито фактично 4365,32 м.2 природного газу.
Відповідно до аб.2 п. 2 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем, а також встановленого для позивача тарифу, за об'єктом відповідача визначено величину річної замовленої потужності на 2020 рік у обсязі 4365,32 метрів кубічних природного газу.
Розрахунок місячної вартості послуг на 2020 рік відповідно до аб.2 п.1 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем здійснено наступним чином:
З урахуванням тарифу для позивача на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року:
(4365,32 / 12) * 0,89 * 1,2 = 388,51348.
З урахуванням тарифу для позивача на період з 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року:
(4365,32 / 12) * 0,99 * 1,2 = 432,166668.
Таким чином, місячна вартість послуг у 2020 році для відповідача на період з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року становить 388 грн. 51 коп., а на період з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року становить 432 грн. 17 коп.
На 2021 рік обсяг річної замовленої потужності визначений відповідно до вимог до аб. 4 п. 2 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем, в якому йдеться про те, що з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за 314 куб.м для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Розрахунок місячної вартості послуг на 2021 рік відповідно до аб.2 п.1 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем є наступним :(314/12) * 1,68 * 1,2 = 52,7520001.
Відповідно до п.2 п.1 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем, а також встановленого для позивача тарифу, за об'єктом відповідача визначено величину річної замовленої потужності на 2021 рік у обсязі 314 метрів кубічних природного газу та місячну вартість послуг у 2021 році в розмірі 52 грн. 75 коп.
06.05.2021 року на адресу відповідача направлено вимогу №100-Сл-7029-0521 про сплату заборгованості в розмірі 5135, 08 грн. за послуги, надані за період з січня 2020 року по квітень 2021 року. Відповіді на вказану вимогу не отримано.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за послуги з розподілу природного газу у сумі 5135,08 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
08.11. 2021року Брусилівським районним судом Житомирської області винесено заочне рішення.
26.04.2022 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення та його скасування.
Ухвалою суду від 18 травня 2022 року заочне рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2021 року скасовано.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав так як вважає доводи позивача надуманими та такими, що не відповідають дійсності, адже газопостачання до його будинку припинено ще 30 червня 2019 року і не відновлено до даного часу. Факт відключення газопостачання до його будинку підтверджується копією акту на припинення газопостачання від 30 червня 2019 року. Відповідно до якого, до його будинку газопостачання припинено представниками структурного підрозділу позивача, а саме, Брусилівської дільниці Попільнянського відділення ПАТ "Житомиргаз" з технічних причин. Вказане також підтверджується довідкою ТОВ "Житомиргаз Збут" про припинення газопостачання з 30 червня 2019 року.
Зазначені докази надавалися саме стороною позивача до Брусилівського районного суду Житомирської області під час розгляду справи №275/199/21 за його позовом про захист прав споживача, а саме щодо незаконного припинення газопостачання позивачем.
Тобто, обставина припинення газопостачання саме позивачем з 30 червня 2019 року була предметом розгляду іншої цивільної справи, рішення по якій набрало законної сили.
Таким чином, саме з вини позивача припинено газопостачання до його будинку і не відновлено до даного часу.
Надання послуги з розподілу газу являється похідною від послуги з постачання газу, і в разі відсутності постачання газу з вини постачальника є неправомірною вимога щодо стягнення коштів за розподіл газу.
Таким чином, вимога про стягнення нарахованого боргу за розподіл неіснуючого постачання газу недоречна, адже саме вина сторін спору та постачання газу має виключне значення для його вирішення.
Зазначене узгоджується з приписами Кодексу газорозподільних систем, а саме з п.4 глави 2 розділу Х1 та п.2 глави 6 розділу Х1.
Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на його користь понесені ним судові витрати .
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив. В відповіді вказав, що у рамках спірних правовідносин позивачем було надано відповідачу послуги з розподілу природного газу, зокрема об'єкт відповідача був забезпечений цілодобовим доступом до газорозподільної системи в рамках обсягів річної замовленої потужності у період з січня 2020 року по квітень 2021 року. Відбір природного газу з газорозподільної системи є виключно правом споживача і може як реалізовуватися ним або ні, в той же час як оператор газорозподільної системи повинен постійно забезпечувати доступ споживача до газорозподільної системи і лише у випадку розірвання Типового договору розподілу природного газу може передати зарезервовану за споживачем потужність. Зазначені твердження підтверджується Кодексом газорозподільних систем.
Факт наявності у об'єкту відповідача цілодобового доступу до газорозподільної системи підтверджується наявним фізичним з'єднанням об'єкту відповідача з газорозподільної системою, що зокрема вбачається з акту припинення газопостачання № 679 від 30 червня 2019 року, а також даний факт являється преюдиційним оскільки встановлений судом в рамках судових справ №275/199/21 (рішення від 27.09. 2021 року), № 275/1364/19 (рішення від 26.02. 2020 року).
Обставини того, що газопостачання природного газу було припинено (шляхом перекриття та пломбування крана на стояку) не впливають на фізичне з'єднання об'єкта відповідача з газорозподільною системою, а тому не спростовують наявність у даного об'єкту цілодобового доступу.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах № 922/1703/20 від 18.02.2021року, № 468/1649/20-ц від 07.10.2021 року, твердження відповідача, що послуга з розподілу природного газу є похідною від послуги постачання природного газу є безпідставною.
Стосовно «незаконного» припинення газопостачання відповідачу зазначив, що дані твердження є виключно суб'єктивною позицією відповідача, які не мають жодного відношення до предмету спору та повністю спростовуються висновками суду у справах № 275/199/21 (рішення від 27.09. 2021 року), № 275/1364/19 (рішення від 26.02. 2020 року). Зокрема в рамках даних справ судом підтверджено правомірність припинення газопостачання відповідачу.
Посилання відповідачем в розрізі зазначених обставин на вимоги аб.4 п. 9 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем є необгрунтованими, оскільки дана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Представник позивача просив позов задовольнити .
В суді представник позивача ОСОБА_2 , діючий за дорученням, позовні витмоги підтримав та надав пояснення , аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити
Відповідач ОСОБА_1 та його представник- адвокат Нестеренко М.М. в суді позов не визнали та надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши надані докази , приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Судом встановлено, що між сторонами на даний час діє Типовий договір розподілу природного газу.
Згідно наданої позивачем довідки від 12.05.2021 року вбачається, що між АТ "Житомиргаз" та ОСОБА_1 на данний час діє Типовий договір розподілу природного газу, по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я споживача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за підсумками 2018-2019 газового року загальний об'єм спожитого природного газу складає 4365,32 м.2, за 2019-2020 газовий рік складає 314,00 куб. метрів (а.с.20).
З наданої позивачем довідки про фінансовий стан, підписаною ОСОБА_3 27.04.2021 року, слідує, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є заборгованість за газопостачання за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року в розмірі 3627,58 грн. (а.с.21-22).
Відповідно до наданих позивачем копій рахунків на оплату за період з лютого 2020 року по квітень 2021 року за послуги розподілу (доставки) газу) забезпечення річної замовленої потужності) заборгованість ОСОБА_1 перед АТ " Житомиргаз" складає 5082,34грн.( а.с. 25-38).
Позивачем 06.05.2021 року на адресу відповідача надсилалась вимога про сплату даних послуг у сумі 5135,09 грн. (а.с.23-24).
Судом встановлено, що не заперечували в суді і сторони, що газопостачання від будинку відповідача було відключено 30 червня 2019 року.
Акт про припинення газопостачання від 30.06.2019 року свідчить, що представником Попільнянського УЕГГ АТ "Житомиргаз" було проведено відключення від газопостачання житлового будинку в АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , подачу газу припинено шляхом перекриття та пломбування, через технічні причини (а.с.50).
З довідки старшого менеджера Попільнянського ВП "ТОВ "Житомиргаз Збут" ОСОБА_4 вбачається, що споживачу ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 , ТОВ "Житомиргаз Збут" надавались послуги з постачання природного газу та станом на 30.06.2019 року газопостачання припинено у зв'язку з заборгованістю (а.с.105).
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області № 275/199/21 від 27 вересня 2021 року, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до АТ " Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про захист прав споживачів, встановлено, що 30.06.2019 року представником Попільнянського УЕГГ АТ" Житомиргаз" було проведено відключення будинку ОСОБА_1 від газопостачання через технічні причини, про що складено відповідний акт від 30.06.2019 року.
Вказаним рішенням встановлено також те, що рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.02.2020 року у справі № 275/1464/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ " Житомиргаз збут", АТ " Оператор газорозподільної системи " Житомиргаз" про захист прав споживачів встановлено, що припинення газопостачання АТ " Житомиргаз" будинку ОСОБА_1 30.06.2019 року було цілком правомірним та відбулося через технічні причини.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином встановлено судовим рішенням, що 30.06.2019 року представником Попільнянського УЕГГ АТ" Житомиргаз" було проведено відключення будинку ОСОБА_1 від газопостачання через технічні причини, про що складено відповідний акт від 30.06.2019 року.
Згідно статтей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно з приписами статтей 22,1166 Цивільного кодексу України майнова шкода відшкодовується за наявності вини заподіювача, дій, наслідків та причинного зв"язку між діями та наслідками.
Анавлізуючи надані докази, суд приходить до висновку , що позивачем не надано суду доказів про те,що відключення газопостачання від будинку відповідача відбулося саме через заборгованість відповідача .
Враховуючи, що відключення будинку відповідача від газопостачання 30.06.2019 року відбулося з технічних причин ( не з вини відповідача), а не через заборгованість, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Разом з тим відповідач просив стягнути з позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльносп в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Статтею 19 Закону № 5076-VI, передбачено, що видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, щміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед физичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської няльності, не заборонені законом.
Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнт. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі при надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 134 ЦПК України).
В силу вимог ч. 6 ст. 137 України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні та на користь якої ухвалене рішення, підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
При цьому покладення обов'язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 137 ЦПК України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обгрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу надано копії договору про надання правової допомоги №1-Ц від 22.04.2022 року , акту прийому - передачі грошових коштів за виконані роботи по наданню професійної правничої допомоги від 10.06.2022 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги .
Згідно акту від 10.06.2022 адвокатом Нестеренко М. М виконано роботу, яка складається:
-юридична експертиза документів -1,0 год;
-надання консультації - 1,0 год;
-підготовка та написання заяви про скасування заочного рішення - 1,5 год;
-підготовка та написання відзиву - 1,5 год;
-участь в судових засіданнях в судах всіх інстанцій - 2000,00 грн. (із розрахунку 1000,00 грн за одне судове засідання, але не більше вказаної суми).
Вартість виконаних робіт та роботи за участь в судових засіданнях становить 7000,00грн.
Враховуючи предмет спору, складність справи, її значення для відповідача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідний для захисту інтересів позивача в суді у зв"язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача на допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн. підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.22,1166 ЦК України та керуючись ст.ст. 12- 13, 76-81, 137-138,141, 259, 263-265,352-355 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства " Оператор газорозподільної системи" Житомиргаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства " Оператор газорозподільної системи" Житомиргаз" (код ЄДРПОУ 03344071) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 15.08.2022 року.
Суддя Л. І. Лівочка