Справа №295/7871/22
Категорія 42
2/295/2022/22
19.08.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених конституційних прав,
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 127500,00 грн.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказала, що під час розгляду позовної заяви про захист порушених конституційних прав Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради здійснив істотні порушення законодавства, чим порушив конституційні права ОСОБА_1 .
Зазначені порушення законодавства були допущені при поданні відзиву від 08.06.2022 у справі №295/4330/22, оскільки відзив, на думку позивача, було подано з порушенням визначеного процесуальним законодавством строку; незаконна відмова у відзиві на позовну заяву; містить незаконне тлумачення норм законодавства без їх взаємозв'язку з обставинами, викладеними у позові; не містить заперечень щодо обставин, зазначених позивачем; містить незаконні висновки, які не відповідають обставинам позовної заяви; до відзиву незаконно долучено докази, які не є доказами обставин, викладених у позові; та ряд інших порушень.
Позивач вказує, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача їй спричинено моральну шкоду, адже вона зазнала погіршення стану здоров'я, перенесла душевні страждання та була позбавлена можливості реалізовувати звички та бажання, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими та інші негативні наслідки.
Оскільки законодавство України не містить чітко визначених критерії для розрахунку розміру моральної шкоди, ОСОБА_1 , застосувавши мінімальний розмір штрафу, передбачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, й взявши до уваги кількість порушень вимог законодавства, які, як вона вважає, були допущені відповідачем, визначила розмір спричиненої їй моральної шкоди у сумі 127500,00 грн.
Позивач стверджує, що у ході розгляду справи №295/4330/22 про захист порушених конституційних прав , при подачі до суду відзиву у вказаній справі відповідач допустив численні порушення вимог законодавства, що призвело до порушення конституційних прав ОСОБА_1 та завдання їй моральної шкоди.
Визначаючись з питанням відкриття провадження у даній справі, суддя бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за позовом у цій справі слід відмовити, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. (ч.1 ст.19 ЦПК України).
У відповідності до приписів ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином, правом звернення до суду із позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним.
Як уже зазначалось, за змістом позовної заяви ОСОБА_1 , вимоги про відшкодування шкоди обгрунтовуються позивачем допущеними порушеннями законодавства при поданні Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради відзиву на позовну заяву у справі №295/4330/22.
Разом з тим, порядок подання відзиву на позовну заяву, вимоги до його змісту, форми, тощо регламентовані нормами ЦПК України.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. (ч.4 ст.174 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Положеннями статтей 178, 191 ЦПК України також врегульовано форму, зміст, порядок подання відзиву на позовну заяву.
З аналізу наведених норм випливає, що правом на подання відзиву на позовну заяву наділений відповідач у позовному провадженні під час розгляду конкретної справи судом; подання відзиву на позовну заяву є формою реалізації відповідачем свого процесуального права на висловлення правової позиції щодо доводів та вимог позовної заяви.
В свою чергу, статтею 179 ЦПК України визначено, що позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення, - у відповіді на відзив.
Крім того, нормами статті 182 ЦПК України врегульовано процесуальне право учасників справи подавати при розгляді справи судом заяви, клопотання і заперечення проти заяв і клопотань, в яких вони викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
Згідно з ч.2 та ч.3 ст.182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Отже, позивач, у відповідності до наведених приписів, має право подавати під час розгляду справи позовного провадження як відповідь на відзив з викладенням своєї правової позиції щодо поданого відповідачем відзиву, так і письмові заяви, клопотання з викладенням вимог, заперечень, аргументів, пояснень, міркувань щодо процесуальних питань.
Таким чином, пояснення, міркування, аргументи, заперечення з приводу допущених відповідачем порушень норм цивільного процесуального законодавства, пов'язаних із поданням відповідачем відзиву на позовну заяву, має бути викладено позивачем у формі, передбаченій ЦПК України під час безспосереднього розгляду цивільної справи, в межах якої такий відзив було подано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» справу №295/4330/22 передано на розгляд до Житомирського апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01.07.2022 року. Тому суд розцінює подання даної позовної заяви на незгоду з відзивом у справі №295/4330/22 як зловживання процесуальними правами та введення суду в оману, оскільки питання законності та обгрунтованості постановленого рішення вже розглядається в апеляційній інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з чим у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 4, 19, 186, 353 ЦПК України, суд
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених конституційних прав - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М.Єригіна