Справа № 463/5158/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/678/22 Доповідач: ОСОБА_2
17 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 02 серпня 2022 року,
ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 02.08.2022 в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого Львівського районного управління №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 від 30 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження №12019140050004688 від 17 жовтня 2019 року - відмовлено за безпідставністю.
Суд першої інстанції мотивує своє рішення тим, що погоджується із доводами слідчого про те, що в даному випадку склад злочину передбачений ст. 356 КК України відсутній, оскільки заява про скоєння кримінального правопорушення не містять посилання на ознаки злочину, передбаченого ст.356 КК України і заподіяння значної матеріальної шкоди.
На дану ухвалу ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову про закриття кримінального провадження у КП № 12019140050004688 від 17.10.2019 р. за ознаками ст. 356 КК України, а матеріали скерувати на проведення досудового розслідування іншому слідчому.
Визнати протиправними дії уповноваженої особи ГУНП у Львівській області щодо порушення вимог ст. 214 КПК України і порушення розумних строків проведення досудового розслідування.
Витребувати матеріали справи 463/5158/22 і кримінального провадження № 12019140050004688 від 17.10.2019 р. за ознаками ст. 356 КК України.
В обґрунтуваннях покликаються на те, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, КК України та яка порушує пряме конституційне право на захист потерпілої в Україні, створює конфлікт інтересів в інтересах слідчої ОСОБА_7 та групи обвинувачених / підозрюваних.
Зазначає, що постанова від 30.04.2020р. про закриття кримінального провадження № 12019140050004688 від 17.10.2019р. за ознаками ст. 356КК України та Ухвала суду від 02.08.2022р. винесені з порушенням процесуальних та матеріальних норм КПК України і КК України і створили причини та умови для триваючого порушення прав потерпілої в Україні і не доступ до захисту і судового захисту в Україні.
Вказує, що слідча ОСОБА_7 в постанові 30.04.2020 р. про закриття кримінального провадження №12019140050004688 від 17.10.2019р. за ознаками ст. 356КК України зазначила лише позицію обвинуваченого/ підозрюваного ОСОБА_8 і його опікуна ОСОБА_9 і їхнього свідка ОСОБА_10 , однак не допитавши потерпілої, неправильно кваліфікувала злочин.
Стверджує, що при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 та його опікуна ОСОБА_9 як викрадення і самоправства слідча ОСОБА_7 не зазначила, що саме потерпіла ОСОБА_6 оспорює, і їй саме заподіяна матеріальна та моральна шкода у розмірі 100 000 грн. триваючими систематичними порушеннями зі сторони групи обвинувачених /підозрюваних ОСОБА_8 .
В судове засідання апеляційного суду, призначене на 17.08.2022 будучи належним чином були повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, учасники судового процесу не прибули.
Враховуючи процесуальні строки для розгляду апеляційної скарги та положення ч.4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності учасників судового провадження, які не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши суддю доповідача, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Главою 26 КПК України регламентовано порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження, дослідження і оцінки слідчим, прокурором доказів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
Постановою старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140050004688 від 16 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, закрито на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Як вбачається з вказаної постанови, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12019140050004688 не встановлено факту умисного знищення майна ОСОБА_6 та доказів заподіяння їй значної шкоди.
В процесі досудового розслідування кримінального провадження допитано свідків. Так, за свідченнями ОСОБА_8 , якого скаржниця вказує як сусіда, який міг скоїти це правопорушення і як встановлено, що він є інвалідом 2 групи з дитинства, а також за свідченнями інших сусідів, ОСОБА_6 разом із мамою влаштовують у будинку постійні сварки, провокації, конфлікти, знаючи, що ОСОБА_8 страждає на психічні розлади ОСОБА_6 постійно обзиває його, принижує як людину, провокує конфлікти, але він старається на таку поведінку не реагувати. Жодних дій з приводу пошкодження майна ОСОБА_6 чи його знищення останній не вчиняв, оскільки намагається уникати конфліктів з скаржницею.
Доводи апелянта, що слідча ОСОБА_7 в постанові 30.04.2020 р. про закриття кримінального провадження №12019140050004688 за ознаками ст. 356 КК України зазначила лише позицію ОСОБА_8 , його опікуна ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 , не допитавши ОСОБА_6 , апеляційний суд не бере до уваги, з огляду на те, що згідно вказаної постанови вбачається, що в ході проведення досудового розслідування, з метою встановлення обставин події, в порядку ст. 135 КПК України було здійснено телефонний дзвінок на номер, який належить ОСОБА_6 , з метою викликати останню до слідчого для проведення з нею слідчих дій, однак остання повідомила, що прибути на слідчі дії не має змоги.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам факт того, що слідча не допитала скаржницю не впливає на висновок слідства про відсутність складу злочину, оскільки сама заява про скоєння кримінального правопорушення не містять посилання на ознаки злочину, передбаченого ст.356 КК України і заподіяння значної матеріальної шкоди.
Провівши системний аналіз матеріалів справи, апеляційний суд приходить до переконання, що під час досудового розслідування старшим слідчим було проведено достатній та необхідний обсяг слідчих дій, що стали підставою для винесення обґрунтованої та мотивованої постанови про закриття даного кримінального провадження на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Доводи апелянта не знайшли свого підтвердженням під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційний судом.
При розгляді скарги слідчим суддею досліджені матеріали провадження, повно та всебічно з'ясовані усі необхідні питання щодо перевірки законності прийнятого органом досудового розслідування рішення.
Викладені в ухвалі слідчого судді висновки відповідають фактичним обставинам.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при судовому розгляді, які б тягли за собою скасування судового рішення, допущено не було.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими й до уваги їх не бере. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від. 02 серпня 2022 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4