Дата документу Справа № 337/4090/20
ЄУ № 337/4090/20 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/309/22 Доповідач 2 інстанції ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
апелянта ОСОБА_6 ,
розглянула 10 серпня 2022 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2022 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого відділу ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Як вбачається з матеріалів провадження, 08.02.2022 року до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_7 який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , в якій він просив зобов'язати слідчий відділ поліції у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.06.2020 року за №12020080070001084, встановити осіб, які наносили тілесні ушкодження ОСОБА_6 , свідків події та допитати їх.
За змістом скарги адвокат ОСОБА_7 вважав протиправною бездіяльність слідчих органів, яка полягає у не проведенні слідчих дій, направлених на встановлення осіб, які наносили тілесні ушкодження ОСОБА_6 , свідків події та їх допит, про що він подав слідчому клопотання ще в серпні 2021 року, але до теперішнього часу не отримав повної відповіді на нього і вказані слідчі дії не проводились.
Ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого відділу ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , слідчий суддя зазначив, що в даному випадку встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та свідків не є окремою слідчою дією, строк та порядок проведення якої врегульовано нормами КПК України, а фактично є обставиною, яка відповідно до ст.91 КПК України підлягає встановленню та доказуванню під час проведення досудового розслідування кримінального правопорушення. При цьому, вид та обсяг слідчих (розшукових) дій, в т.ч. направлених на доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, визначається слідчим самостійно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , не погоджуючись із оскаржуваним рішенням суду, вважає ухвалу слідчого судді незаконною, яка підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що з часу внесення відомостей до ЄРДР, з 24.06.2020 року жодних слідчих дій проведено не було, не встановлено та не допитано свідків події, не встановлено осіб, які наносили їй тілесні ушкодження. Саме така бездіяльність слідчих органів, яка полягає у не проведенні слідчих дій може бути оскаржена безпосередньо в суді.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати орган досудового розслідування провести слідчі дії у кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та наполягала на її задоволенні.
В судове засідання апеляційної інстанції прокурор, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого лише в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом з цим, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється главою 26 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Таким чином частиною першою статті 303 КПК України визначений вичерпний перелік дій, рішень та бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, натомість частиною 2 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду лише під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
З наданих суду матеріалів вбачається, що адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність слідчого відділу ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, в якій просив з метою з'ясування всіх обставин справи зобов'язати слідчий відділ поліції провести з потерпілою слідчий експеримент для встановлення механізму нанесення їй тілесних ушкоджень, за результатами якого призначити судово-медичну експертизу, встановити осіб, які нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_6 , а також свідків та допитати їх.
В наданих матеріалах наявна копія висновку судово-медичного експерта №556/к від 08.04.2021 року, відповідно до якої прямого причинно-наслідкового зв'язку погіршення зору на ліве око пов'язано саме з зазначеною заявницею травмою не виявлено, загострення попередніх захворювань обумовлені не характером ушкодження, а наявними хронічними захворюваннями, не повинні враховуватись при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, а тому у відкритті провадження по вказаній скарзі слід відмовити.
Так, заявлена адвокатом ОСОБА_7 бездіяльність не відносить до передбачених п.п.2-11 ч.1 ст.303 КПК України рішень або дій, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування.
Судова колегія з цього приводу звертає увагу на чітко зазначені скаржником до слідчого судді вимоги, які полягають у зобов'язанні органу досудового розслідування встановити осіб, які наносили тілесні ушкодження ОСОБА_6 і свідків події та допитати їх.
Отже, заявлені адвокатом вимоги носять загальний характер, притаманний завданням кримінального провадження і у співставленні із положеннями п.п.2-11 ч.1 ст.303 КПК України засвідчують невідповідність вимог, як таких, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
При цьому згідно положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України чітко передбачений перелік бездіяльності, що підлягають до оскарження і відповідно до наведеної норми така бездіяльність передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише передбачену наведеною вище нормою і щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Скарга адвоката ОСОБА_7 не містить жодних вимог, які відносяться до компетенції слідчого судді та мають бути ним розглянуті, а доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_6 дублюють первісну скаргу до слідчого судді.
Між тим, особа, яка вважає її права порушеними, повинна довести ці обставини і звернутись за захистом порушених прав у спосіб, визначений законодавством саме для цих обставин.
Колегія суддів звертає увагу на те, що право на апеляційне оскарження будь-яких судових рішень не є беззастережним, таке право повинно узгоджуватися з вимогами встановленими національним законодавством, а саме кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року у справі «Скорик проти України» суд зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Крім того, ч.1 ст.37, ч.5 ст.40 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Тобто в рамках кримінального провадження слідчий та прокурор вправі самостійно приймати процесуальні рішення.
Слідчий суддя не має повноважень зобов'язати слідчого та прокурора вчинити певні процесуальні дії, які не передбачені законом в контексті повноважень слідчого судді, і відносяться виключно до компетенції слідчого чи прокурора.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в ухвалі про те, що адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою, яка не підлягає розгляду слідчим суддею в порядку ст.303 КПК України, та вважає, що доводи ОСОБА_6 в апеляційній скарзі правильність вищевказаних висновків слідчого судді не спростовують.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні, згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України, вирішує лише ті питання, на розгляд яких його уповноважує закон, в той час як в поданій скарзі її ініціатор виносить на розгляд питання, які не охоплюються ч.1 ст.303 КПК України.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відповідає вимогам ст.ст.307, 370 КПК України, який на законних підставах відмовив адвокату ОСОБА_7 у відкритті провадження за його скаргою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2022 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого відділу ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4