Дата документу 18.08.2022 Справа № 335/8950/20
Є.У.№ 335/8950/20 Головуючий у 1 інстанції: Апаллонова Ю.В.
№ 22-ц/807/1305/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
18 серпня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
розглянув в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 12.08.2020 року під час руху автомобіля Nissan Primera д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 від вул. Богдана Хмельницького в сторону вул. Добролюбова, в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в результаті якої на капот зазначеного авто, територіально в межах вул. Добролюбова, буд. 22,з дерева, які насаджені вздовж проїжджої частини, а саме з її лівої сторони, впали гілки, які в подальшому потрапили під колеса транспортного засобу. В результаті відповідного удару пошкоджено передній бампер, капот та лобове скло автомобіля Nissan Primera д.н.з. НОМЕР_1 . На місце події позивачем були викликані співробітники поліції, які зафіксували факт пошкодження автомобіля Nissan Primera д.н.з. НОМЕР_1 , під час його руху по вул. Добролюбова. Інформація про дану подію зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за ЄО № 23250 від 12.08.2020 року. Факт настання ДТП підтверджується відповіддю (з додатками) за підписом заступника начальника управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції за вих. від 02.09.2020 р. № 145 а.з/41/32/03-2020 ОСОБА_2 на адвокатський запит. З метою отримання інформації про балансоутримувача об'єктів благоустрою території (зелених насаджень (дерев)), що розташовані з протилежної сторони проїжджої частини напроти будинку АДРЕСА_1 , а також гаражів, які прилягають до АДРЕСА_1 ) на адреси Запорізької міської ради, Запорізького національного університету. Концерну «Міські теплові мережі», ТОВ «Запоріжтеплоенерго» були надіслані відповідні адвокатські запити (належним чином завірені копії додаються). Із змісту відповіді Запорізького національного університету за вих. від 09.09.2020 р. № 01.01-24/1302 вбачається, що баланс утримувачем гуртожитку № 6, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є Запорізький національний університет, який здійснює утримання та благоустрій прибудинкової території гуртожитку № 6. Разом з тим, Запорізький національний університет зазначає, що не є балансоутримувачем об'єктів благоустрою території, що розташована з протилежної сторони проїжджої частини навпроти будинку АДРЕСА_1 та не має жодної інформації про те, хто є їх балансоутримувачем. У своїй відповіді за вих. від 03.09.2020 р. № 3935-1/23 на адвокатський запит від р. № 16 Концерн «Міські теплові мережі» повідомив, що гаражі, що прилягають до АДРЕСА_1 у господарському віданні Концерну «МТМ» не знаходяться. Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо будівлі літ. Г, Д, В (гаражі), що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та територіально простягаються до вул. Добролюбова напроти буд. 22 належать на праві колективної власності ТОВ «Запоріжтеплоенерго». Відповіді на зазначені вище адвокатські запити від Запорізької міської ради та ТОВ «Запоріжтеплоенерго» станом на час написання вказаного позову не отримано.
Посилаючись на вищезазначене просив суд, стягнути солідарно з Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Комунального ремонтно-будівельного підприємства «ЗЕЛЕНБУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖТЕПЛОЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 82822 грн. 25 коп. та моральну шкоду - 5 000 грн. 00 коп. Стягнути солідарно з Відповідачів суму судового збору - 893 грн. 22 коп., витрати на проведення експертизи - 1500 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі - 5000 грн. 00 коп.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 70 398,62 грн., у відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн. грн.
Стягнуто з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 703,94 грн., витрати понесені на проведення експертизи 1182,15 грн., витрати на правову допомогу 17 259,39 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
У поясненнях на апеляційну скаргу Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради зазначив, що у діях Запорізької міської ради відсутні будь-які ознаки протиправної поведінки. Між тим, відповідач вважає, що падіння дерева на автомобіль позивача могли сприяти погодні умови, а тому дану подію можна віднести до форс-мажорних обставин.
У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд» заперечило проти доводів апелянта, обґрунтовуючи це тим, що на районну адміністрацію покладено обов'язок щодо забезпечення організації контролю та догляду за утриманням вулично-шляхової мережі. На підставі зазначеного, просило залишити скаргу без задоволення, рішення суду - без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 серпня 2020 року під час руху автомобіля Nissan Primera д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 , від вул. Богдана Хмельницького в сторону вул. Добролюбова у м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в результаті якої на капот зазначеного авто, територіально в межах вул. Добролюбова, буд. 22, з дерева, які насаджені вздовж проїжджої частини, а саме з її лівої сторони, впали гілки, які в подальшому потрапили під колеса транспортного засобу.
В результаті відповідного удару пошкоджено передній бампер, капот та лобове скло автомобіля Nissan Primera д.н.з. НОМЕР_1 . На місце події позивачем були викликані співробітники поліції, які зафіксували факт пошкодження автомобіля Nissan Primera д.н.з. НОМЕР_1 , під час його руху по вул. Добролюбова.
Інформація про дану подію зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за ЄО № 23250 від 12.08.2020 року.
Факт настання ДТП підтверджується відповіддю (з додатками) за підписом заступника начальника управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції за вих. від 02.09.2020 р. № 145 а.з/41/32/03-2020 ОСОБА_2 на адвокатський запит. Зазначені обставини підтверджені відомостями з наявних в матеріалах провадження світлин, на яких зображено факт ушкодження гілками дерева автомобіля позивача.
З метою отримання інформації про балансоутримувача об'єктів благоустрою території (зелених насаджень (дерев)), що розташовані з протилежної сторони проїжджої частини напроти будинку АДРЕСА_1 , а також гаражів, які прилягають до АДРЕСА_1 ) на адреси Запорізької міської ради, Запорізького національного університету. Концерну «Міські теплові мережі», ТОВ «Запоріжтеплоенерго» були надіслані відповідні адвокатські запити.
Із змісту відповіді Запорізького національного університету за вих. від 09.09.2020 р. № 01.01-24/1302 вбачається, що балансоутримувачем гуртожитку АДРЕСА_3 є Запорізький національний університет, який здійснює утримання та благоустрій прибудинкової території гуртожитку № 6. Разом з тим, Запорізький національний університет зазначає, що не є балансоутримувачем об'єктів благоустрою території, що розташована з протилежної сторони проїжджої частини навпроти будинку АДРЕСА_1 та не має жодної інформації про те, хто є їх балансоутримувачем.
У своїй відповіді за вих. від 03.09.2020 р. № 3935-1/23 на адвокатський запит від р. № 16 Концерн «Міські теплові мережі» повідомив, що на підставі рішення ВК Запорізької міської ради від 30.06.2004 р. № 232/4 гаражі, що прилягають до АДРЕСА_1 у господарському віданні Концерну «МТМ» не знаходяться.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо будівлі літ. Г, Д, В (гаражі), що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та територіально простягаються до вул. Добролюбова напроти буд. 22 належать на праві колективної власності ТОВ «Запоріжтеплоенерго». Відповіді на зазначені вище адвокатські запити від Запорізької міської ради та ТОВ «Запоріжтеплоенерго» станом на час подання позову позивачем не отримано.
Однак, станом до теперішнього часу, матеріальні збитки позивачу не відшкодовані, внаслідок чого права позивача на відшкодування спричинених йому матеріальних збитків, завданих падінням дерева на автомобіль є порушеними та підлягають захисту у судовому порядку.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з нормами законодавства на районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району покладено обов'язок контролю, утримання та догляду за зеленими насадженнями, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування, видалення дерев.
Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Дніпровському району, як балансоутримувачем щодо утримання зелених насаджень біля проїжджої частини дороги будинку по АДРЕСА_1 , порушені покладені на них зобов'язання та вимоги законодавства, неналежне виконувалися обов'язки з утримання зелених насаджень, здійснювався неналежний контроль за станом благоустрою. Зелені насадження вздовж вулиці Добролюбова, буд. 22 у місті Запоріжжя в належному стані не утримувалися чим завдано шкоду позивачу.
Щодо заявлених вимог позивача до інших відповідачів по справі, суд зазначив, що в діях виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтеплоенерго» відсутні ознаки протиправної поведінки та/або бездіяльності. Зазначені органи діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Із вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон), визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону, утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до ч.5 ст.24 Закону, посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий повинен довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку із цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданою позивачем відповіддю (з додатками) за підписом заступника начальника управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції за вих. від 02.09.2020 р. № 145 а.з/41/32/03-2020 ОСОБА_2 на адвокатський запит.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважений орган місцевого самоврядування, який відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 .
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 року по справі № 755/194/13/20.
Отже, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району є відповідальною особою за стан зелених насаджень на вул. Добролюбова, буд. 22 у місті Запоріжжя.
Згідно з розділом 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Відповідно до пункту 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
Покладаючи на районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції врахував, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив з наявності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.
За змістом частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що районна адміністрація не є розпорядником коштів на утримання та догляд за зеленими насадженнями, розташованими на дорозі, яка перебуває на її балансі, є неспроможними та відхиляються апеляційним судом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність районною адміністрацією відсутності своєї вини у завданні шкоди транспортному засобу, що належить ОСОБА_1 , який зазнав пошкоджень в результаті падіння дерева.
Суд першої інстанції надав належну оцінку доказам, які міститься у матеріалах справи.
Посилання виконавчого комітету Запорізької міської ради у поясненні на те, що шкода, завдана у результаті дії непереборної сили, як обставина, що виключає наявність вини та підстав для стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди внаслідок падіння дерева, є безпідставними, оскільки зазначене ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим.
Оскільки до повноважень районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району відноситься виявлення аварійних дерев, зокрема таких, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, відтак, наявність несприятливих погодних умов не може бути підставою для звільнення від відповідальності за шкоду, завдану падінням дерева.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки оцінка доказів проведена судом першої інстанції у відповідності до статті 89 ЦПК України.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність відшкодування районною адміністрацією Запорізької міської ради по Дніпровському району ОСОБА_1 спричиненої йому матеріальної шкоди у розмірі 70 398,62 грн, суми судового збору у розмірі 703,94 грн.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив з матеріально-правових складових відповідальності у деліктних правовідносинах та з того, що саме відповідач повинен довести, що шкода спричинена не з його вини (стаття 1166 ЦК України). Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини. Зазначені доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з положень статті 23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У абзаці 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000 грн суд першої інстанції, керуючись засадами розумності та справедливості, ураховуючи неможливість позивача користуватися належним йому майном, необхідність організації інших способів пересування, дійшов до правильного висновку.
Посилання районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на застосування судом першої інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 25.03.2009, колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначеній справі наведені судом мотиви ґрунтуються на законодавстві, яке втратило чинність.
Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ, призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення можу забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (п.30 рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001 р., №49684/99).
Обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про стягнення з районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району витрат на оплату послуг експерта у розмірі 1 182,15 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 17 259,39 грн, оскільки такі витрати були понесені позивачем задля відновлення своїх порушених прав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення з інших відповідачів по справі моральної та матеріальної шкоди, оскільки в їх діях не було встановлено обставин, наявність яких могла свідчити про факт протиправної поведінки чи бездіяльності зазначених суб'єктів.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено із додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року по цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 18 серпня 2022 року.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков