Справа № 308/3971/21
Закарпатський апеляційний суд
18.08.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Шерегі В. М., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Шерегі В.М. в інтересах ОСОБА_1 ,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 квітня 2021 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, Закарпатська область, с. Горонда; місце роботи - тимчасово не працює, місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 24.10.2018 року, орган, що видав - 2101,
визнано винуватою у порушенні митних правил за ст. 472 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що становить 3906,14 грн (три тисячі дев'ятсот шість гривень чотирнадцять копійок) із конфіскацію безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: парасольки, торгівельної марки «Lantana» іноземного виробництва у кількості 79 штук.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири ) гривні.
Згідно з постановою, 17.03.2021, о 19 год 38 хв, у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав мікроавтобус марки «Мерседес Спрінтер», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , під керуванням водія громадянина України ОСОБА_2 , з яким прямували у якості пасажирів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які поверталися з Угорщини, де перебували в особистих справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_11 обрав порядок проходження митного контролю смугою руху “червоний коридор”. Громадянам України було запропоновано заповнити митну декларацію. При заповненні митної декларації ОСОБА_1 в декларації вказала свої паспортні дані та наявність у неї багажу, а саме: одяг, взуття, парасольки загальною вагою 50 кг. До митного контролю ОСОБА_1 подала товаросупровідні документи, а саме: рахунок FA/655/2021 від 16.03.2021 та паспорт громадянки для виїзду за кордон. При усному опитуванні ОСОБА_1 підтвердила відомості, вказані нею у митній декларації та заперечила наявність будь-яких інших товарів, у тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено. У ході митного контролю транспортного засобу та речей ОСОБА_1 була виявлена невідповідність вказаних у митній декларації, а саме: загальної ваги ввезеного товару. Загальна вага виявленого товару - 91,6 кг. Вищезазначений товар був поміщений у картонні коробки, які знаходились у вантажному відсіку мікроавтобуса. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлені предмети ОСОБА_1 визнала своєю власністю. Зі слів ОСОБА_1 вищезазначені товари вона перевозила для власних потреб. Вартість вилученого товару, а саме - парасольки, торгівельної марки «Lantana» іноземного виробництва в кількості 79 штук, згідно з пред'явленим рахунком становить 118,5 євро, що станом на 17.03.21, згідно з курсом НБУ (1 євро-32,9632 грн), становить 3906,14 грн. Цими діями ОСОБА_1 не заявила за встановленою формою точних відомостей про переміщувані нею через митний кордон України товари, які в такій кількості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню. Таким чином, ОСОБА_1 порушила приписи статті 472 МК УКраїни, згідно з якою відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
В апеляційній скарзі представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Шерегі В. М., просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, вважаючи, що такий пропущено у зв'язку з поважними причинами. В обґрунтування доводів вказує на те, що у судовому засіданні ані ОСОБА_1 , ані її представник - адвокат Шерегі В. М., участі не брали, з повним текстом судового рішення ознайомились лише 07.05.2021 на сайті Єдиного реєстру судових рішень. На момент подання апеляційної скарги копія повного тексту оскаржуваної постанови місцевим судом їм надіслана не була. Окрім цього, на думку апелянта, постанова суду є необґрунтованою, незаконною, тому її слід скасувати. Стверджує, що на момент заповнення митної декларації ОСОБА_1 була достовірно відома інформація про товар, який підтверджувався відповідними документами постачальника, які вона отримала від відповідної фірми - партнера. На переконання адвоката Шерегі В. М., саме цією фірмою була допущена помилка під час складання товаросупровідних документів, при цьому підстав вважати, що у діях ОСОБА_1 був будь-який умисел - немає. Апелянт звертає увагу на те, що відомості стосовно вказаних у протоколі невідповідностей стали відомі тільки після митного огляду, саме тоді, коли працівники митного органу здійснили зважування товару. Стверджує, що положення ч. 2 ст. 266 МК України є дискреційною нормою, отже декларант за певних умов має право, але не зобов'язаний здійснювати фізичний огляд товару, тому, на думку апелянта, на ОСОБА_1 не був покладений обов'язок здійснювати фізичний огляд товару з метою перевірки на відповідність опису в товаросупровідних документах. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Шерегі В. М., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без участі представника митного органу, неявка яких, з огляду на приписи ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. З матеріалів справи убачається, що повідомлення про час та місце розгляду справи вищевказаним особам надіслано відповідно до вимог закону, а також те, що від них не надходило ні заяв, ні клопотань про відкладення судового засідання на інший день, що у розгляді справи бере участь представник, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Шерегі В. М., який просив справу розглянути за відсутності його довірительки.
Апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апелянта про те, що через поважні причини ОСОБА_1 не змогла своєчасно подати апеляційну скаргу на судове рішення.
Так, з оскаржуваної постанови убачається, що у розгляді справи судом першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , участі не брала, при цьому у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , у якій вона просить судове засідання проводити за її відсутності. Наявні у матеріалах справи дані свідчать про те, що місцевий суд направив ОСОБА_1 копію судового рішення у встановлений законом триденний строк, однак відомостей, які можуть підтвердити дату отримання нею оскаржуваної постанови у матеріалах справи немає. Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються поважними, у зв'язку із чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а відтак строк поновлюється.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов'язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата дана особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані, а тому судове рішення є законним та обґрунтованим.
Апеляційний суд визнає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 472 МК України правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про порушення митних правил №0400/30500/21 від 18.03.2021, з яким ОСОБА_1 ознайомлена, копію документу отримала (а. с. 1-4); митною декларацією ОСОБА_1 (а. с. 5); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.03.2021 (а. с. 6, 7); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а. с. 12); долученими фотоматеріалами (а. с. 13); та іншими дослідженими під час розгляду апеляційної скарги доказами.
Відповідно до акту проведення зважування від 18 березня 2021 року, загальна вага парасольок становить 91, 6 кг (а. с. 14).
Згідно з рахунком фактурою ПДВ ТОВ «Newstyle», вага переміщуваного товару - парасольок, становить 50 кг (а. с. 17).
Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, вони отримані у передбачений законом спосіб, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При оцінці доводів апелянта про те, що місцевий суд безпідставно визнав ОСОБА_1 винуватою у порушенні митних правил за ст. 472 МК України, адже у його підзахисної жодного умислу порушувати митне законодавство не було, - апеляційний суд, враховуючи наявні у справі докази, відхиляє. Водночас, вважає, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого нею правопорушення.
Так, дослідивши наявні у матеріалах справи докази на предмет належності, допустимості та достатності, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України - незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Водночас, апеляційний суд враховує характер, ступінь та обставини вчинення правопорушення, зокрема те, що згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 подала до митного органу відповідні документи, у тому числі рахунок - фактуру ПДВ ТОВ «Newstyle», у якому вказано, що вага переміщуваного товару - парасольок, становить 50 кг, бере до уваги те, що жодних даних, які би підтвердили той факт, що вказаний рахунок був сформований саме ОСОБА_1 , - у матеріалах справи немає. Отже, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, апеляційний суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді конфіскації товару - парасольок, вартість якого на момент вчинення правопорушення складала 3906, 14 грн, у цьому конкретному випадку буде порушенням ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки воно є очевидно непропорційним правопорушенню.
Так, апеляційним судом враховано, що вартість переміщуваного товару є неспіврозмірною вчиненим ОСОБА_1 протиправним діянням та вартості переміщуваних парасольок, а дії ОСОБА_1 не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам. Між тим, з оскаржуваної постанови убачається, що при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд взагалі не взяв до уваги дані про особу, її ставлення та поведінку, зв'язок між поведінкою ОСОБА_1 та правопорушенням, не врахував у тому числі і майновий стан правопорушниці. Апеляційний суд визнає, що із врахуванням вищевикладених обставин, конфіскація товару становитиме непропорційне втручання у майнові права ОСОБА_1 та може бути розцінено як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції,про що зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини «Справа Краєва проти України» (рішення від 13.01.2022).
На підставі наведеного, постанова суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню, а вилучений товар - парасольки торгівельної марки «Lantana» - поверненню ОСОБА_1 , або її представнику за дорученням.
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити адвокату Шерегі В. М. строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Шерегі В. М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 квітня 2021 року, щодо ОСОБА_1 , - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення з оголошенням ОСОБА_1 усного зауваження.
Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 0400/30500/ 21 від 18.03.2021, товар, - повернути ОСОБА_1 , або її законному представнику за дорученням.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН