Справа 682/1293/20
№ 1-кп/688/157/22
Ухвала
18 серпня 2022 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020240000000039 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця, особи з інвалідністю ІІІ групи, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
встановив:
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 липня 2022 року у кримінальному провадженні №12020240000000039 щодо ОСОБА_6 скасовано вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2021 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 189 КК України і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2022 року, справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2022 року призначено підготовче судове засідання на 18 серпня 2022 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю потерпілого, його представника, обвинуваченого та його захисників, викликати в судове засідання свідків обвинувачення: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Крім того, подав письмове клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов'язків строком на 60 діб, а саме: з'являтись за першою вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками в цьому кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та існують ризики, визначені ст.177 КПК України у вигляді переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, з метою зміни показань останніх, а тому виникла необхідність в покладенні на обвинуваченого вказаних процесуальних обов'язків.
Потерпілий ОСОБА_19 та його представник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та задоволення клопотань прокурора. Просили поданий під час досудового розслідуваня цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином, розглянути в рамках даного кримінального провадження, визнавши ОСОБА_19 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_6 цивільним відповідачем. Інших клопотань не мають.
Обвинувачений ОСОБА_6 , якому роз'яснено право на розгляд справи судом у складі трьох суддів лише за його клопотанням, просив розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово. Не заперечував проти призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участі осіб, визначених прокурором. Щодо виклику свідків обвинувачення поклався на розсуд суду. Просив допитати свідків, заявлених захистом. Щодо клопотання прокурора про покладення на нього процесуальних обов'язків заперечував. Власних клопотань не має.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та виклику заявлених прокурором свідків. Заперечила щодо клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого процесуальних обов'язків з формальних та сутнісних підстав. При цьому вказала, що відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України повноваження суду щодо запобіжного заходу вичерпано трьома можливостями: змінити, скасувати або обрати. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України покладення процесуальних обов'язків не є окремим запобіжним заходом. Такого самостійного повноваження як покласти обов'язки законом не передбачено. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладення обов'язків судом можливе тільки як складова частина обрання запобіжного заходу. Крім того, законом передбачено строковий характер покладення обов'язків, порядок їх продовження та не передбачено, що після скасування обов'язків вони можуть бути покладені повторно. Тому подане прокурором клопотання є таким, що не підлягає розгляду. Дія обов'язків, покладених на обвинуваченого, припинилась 10.02.2022 року, з того часу ОСОБА_6 жодного разу не порушував встановлені правила поведінки. Обвинувачений потребує певної мобільності для нормальної життєдіяльності, оскільки є директором ТОВ «Квел», є особою з інвалідністю, має ряд важких хронічних захворювань, має город, що розташований в с. Ташки за межами м. Славута, є стороною у цивільних справах, які розглядаються Нетішинським міським судом та є потерпілим у кримінальному провадженні, що розслідується ТУ ДБР, розташованому в м. Хмельницькому, захисники обвинуваченого здійснюють свою діяльність в м. Хмельницькому, а тому лише там існує можливість для їх конфіденційного спілкування. Клопотання прокурора не враховує особу ОСОБА_6 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, родину, двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку. А тому, просила повернути прокурору клопотання про покладення процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та виклику заявлених прокурором свідків. Підтримав подані захисником ОСОБА_7 заперечення на клопотання прокурора про покладення процесуальних обов'язків. Подав клопотання про виклик свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та виклику заявлених прокурором свідків. Підтримала подане захисником ОСОБА_8 клопотання про виклик свідків та подані захисником ОСОБА_7 заперечення на клопотання прокурора про покладення процесуальних обов'язків, звернувши увагу на те, що обвинувачення зазначене в клопотанні не відповідає тому, що викладене у обвинувальному акті, оскільки таке прокурором було змінено, а тому вважає, що подане прокурором клопотання є таким, що не підлягає розгляду та має бути йому повернуте.
Інші учасники процесу проти задоволення клопотання сторони захисту про виклик свідків не заперечували.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступних висновків.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом не встановлено. Підсудність кримінального провадження Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області визначено ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22.06.2020 року.
Таким чином, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
А тому, клопотання прокурора про виклик у судове засідання учасників судового провадження та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 відповідно до вимог ст.ст. 22, 26 КПК України підлягає задоволенню.
В силу вимог ч. 3 ст. 23 КПК України з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, суд визнав необхідним обов'язок по забезпеченню присутності свідків обвинувачення під час судового розгляду, покласти на процесуального прокурора.
Відхилення клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів для підтвердження або спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, згідно з ч. 1 ст. 410 КПК України визнається неповним судовим розглядом та є підставою для скасування або зміни судового рішення в апеляційній інстанції.
Враховуючи викладене та право обвинуваченого вимагати виклику та допиту свідків захисту, суд дійшов висновку, що клопотання про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 слід задовольнити.
Клопотань щодо витребування певних речей чи документів сторони кримінального провадження не мають.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Запобіжний захід у вигляді застави за своєю суттю є безстроковим та діє протягом всього строку досудового розслідування та розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Частиною 3 статті 182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2020 року, залишеною без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13.03.2020 року, відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 24.04.2020 року, який в подальшому судом неодноразово продовжувався.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 13.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 2102000 грн. Постановлено при внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити та покласти на нього наступні обов'язки: з'являтись за першою вимогою до суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності); носити електронний засіб контролю. Роз'яснено обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.11.2020 року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою з визначенням застави в сумі 630600 грн. та покладенням у разі внесення застави обов'язків: з'являтись за першою вимогою до суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності); носити електронний засіб контролю.
19.11.2020 року після внесення застави ОСОБА_6 звільнено з-під варти.
Ухвалами Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької областіза клопотаннями прокурора строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , продовжувався, в тому числі по 01.01.2022 року.
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2021 року до набрання ним законної сили продовжено ОСОБА_6 строк дії обов'язків: з'являтись за першою вимогою до суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 липня 2022 року вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2021 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 189 КК України скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Отже, на даний час відносно обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладені судом на ОСОБА_6 припинили свою дію.
Надаючи оцінку клопотанню прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд зазначає наступне.
За своєю юридичною природою процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, є доповненням до будь-якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою. Вони не мають самостійного характеру, а є додатковим засобом зменшення ризику (-ів), існування якого доведено прокурором під час судового розгляду питання про обрання запобіжного заходу.
За приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Суд зауважує, що жодною нормою КПК України не передбачено можливості подання прокурором самостійного клопотання про покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та не надано суду процесуальних повноважень щодо розгляду питання про покладення на обвинуваченого таких обов'язків окремо від питання про обрання запобіжного заходу.
А тому, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого процесуальних обов'язків відмовити.
Керуючись ст.ст. 314-316, 369-372, 395 КПК України, суд -
ухвалив:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні 23 серпня 2022 року о 13 годині 00 хвилин в залі судових засідань в приміщенні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
В судове засідання викликати процесуального прокурора, потерпілого ОСОБА_19 , його представника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідківОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 .
Позовну заяву ОСОБА_19 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої злочином розглянути у кримінальному провадженні.
ОСОБА_19 визнати цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_6 - цивільним відповідачем.
У задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого процесуальних обов'язків відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам судового провадження до відома.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1